В іншому випадку – кровопролиття неминуче. Таке застереження на засіданні Радбезу висловила Крістін Шранер-Бургенер, спецпосланниця генсекретаря організації.

Читайте також Поки співали прощальну пісню: силовики у М'янмі обстріляли жалобну церемонію

Вона закликала розглянути всі доступні інструменти для колективних дій, аби захистити народ М'янми та запобігти масштабній катастрофі у самому серці Азії.

За словами Шранер-Бургенер, головнокомандувач збройних сил генерал Мін Аунг Хлаінг, схоже, "сповнений рішучості зміцнити силою свій незаконний контроль над владою".

Посередництво вимагає діалогу, але військові М'янми закрили свої двері для більшої частини світу,
– підкреслила спецпосланниця генсекретаря ООН.

Вона також припустила, що військові будуть вступати у бій, тільки якщо відчують, що здатні стримати ситуацію у країні за допомогою репресій та терору.

Радбез ООН виступив із 2 заявами, які засуджують насильство, висловив підтримку демократичному процесу та наголосив на необхідності діалогу, але не вводив санкцій щодо військових.

Шранер-Бургенер планує відвідати регіон

Прохання Шранер-Бургенер про її візит до М'янми було відхилене військовою хунтою. Натомість вона має намір відвідати регіон та провести консультації з членами АСЕАН.

"Рішуча міжнародна відповідь вимагає єдиної регіональної позиції. Особливо з урахуванням того, що сусідні країни використовують свій вплив для забезпечення стабільності у М'янмі", – пояснила вона.

Протести у М'янмі
Протестувальни у Янгоні, 30 березня 2021 року / Фото AFP

Військовий переворот у М'янмі: основне

  • 1 лютого 2021 року військові захопили владу в М'янмі. Вони усунули від влади цивільне керівництво та запровадили надзвичайний стан терміном на рік.
  • Лідерку країни Аун Сан Су Чжі затримали. Її обвинуватили у фальшуванні результатів виборів та незаконному використанні державних грошей.
  • Головнокомандувач армії, який зараз фактично керує М'янмою, обіцяє провести нові парламентські вибори у 2021 році. Він заявив, що передасть владу переможцю голосування.
  • Через всі ці події у країні спалахнули масові протести, які переросли у вуличні сутички з силовиками. Військові почали відкривати вогонь по протестувальниках.
  • За оцінками неурядової організації "Асоціація допомоги політичним в'язням", від початку мирних протестів вбила 536 людей. Серед них – навіть діти.
  • 27 березня, у День збройних сил, на акціях протесту військовики вбили понад 100 людей. Цей день вважають найкривавішим за час масових протестів.