У М'янмі зростає ймовірність громадянської війни, – ООН

В іншому випадку – кровопролиття неминуче. Таке застереження на засіданні Радбезу висловила Крістін Шранер-Бургенер, спецпосланниця генсекретаря організації.

Читайте також Поки співали прощальну пісню: силовики у М'янмі обстріляли жалобну церемонію

Вона закликала розглянути всі доступні інструменти для колективних дій, аби захистити народ М'янми та запобігти масштабній катастрофі у самому серці Азії.

За словами Шранер-Бургенер, головнокомандувач збройних сил генерал Мін Аунг Хлаінг, схоже, "сповнений рішучості зміцнити силою свій незаконний контроль над владою".

Посередництво вимагає діалогу, але військові М'янми закрили свої двері для більшої частини світу– підкреслила спецпосланниця генсекретаря ООН.

Вона також припустила, що військові будуть вступати у бій, тільки якщо відчують, що здатні стримати ситуацію у країні за допомогою репресій та терору.

Радбез ООН виступив із 2 заявами, які засуджують насильство, висловив підтримку демократичному процесу та наголосив на необхідності діалогу, але не вводив санкцій щодо військових.

Шранер-Бургенер планує відвідати регіон

Прохання Шранер-Бургенер про її візит до М'янми було відхилене військовою хунтою. Натомість вона має намір відвідати регіон та провести консультації з членами АСЕАН.

"Рішуча міжнародна відповідь вимагає єдиної регіональної позиції. Особливо з урахуванням того, що сусідні країни використовують свій вплив для забезпечення стабільності у М'янмі", – пояснила вона.

Військовий переворот у М'янмі: основне

• 1 лютого 2021 року військові захопили владу в М'янмі. Вони усунули від влади цивільне керівництво та запровадили надзвичайний стан терміном на рік.
• Лідерку країни Аун Сан Су Чжі затримали. Її обвинуватили у фальшуванні результатів виборів та незаконному використанні державних грошей.

• Головнокомандувач армії, який зараз фактично керує М'янмою, обіцяє провести нові парламентські вибори у 2021 році. Він заявив, що передасть владу переможцю голосування.
• Через всі ці події у країні спалахнули масові протести, які переросли у вуличні сутички з силовиками. Військові почали відкривати вогонь по протестувальниках.
• За оцінками неурядової організації "Асоціація допомоги політичним в'язням", від початку мирних протестів вбила 536 людей. Серед них – навіть діти.
• 27 березня, у День збройних сил, на акціях протесту військовики вбили понад 100 людей. Цей день вважають найкривавішим за час масових протестів.