Про це повідомили у 118 окремій механізованій бригаді ЗСУ.

Дивіться також 1193 дні полону: щемливі історії повернення військовополонених і родин зниклих безвісти

Як українець потрапив у полон до окупанта?

Піхотинець 118 окремої механізованої бригади ЗСУ Вадим із позивним "Картман" під час боїв 13 березня потрапив під інтенсивний обстріл російських військ. Ворог тоді атакував дронами, мінометами та БпЛА типу "Молнія" з протитанковою міною.

За його словами, атаки розпочались о 8 ранку й повторювались кожних 15 хвилин. Унаслідок одного з ударів було зруйновано бліндаж, у якому перебувати українські солдати. Сам Вадим опинився під завалами, але зміг самостійно вибратись.

На жаль, один із його побратимів загинув.

Я не знаю, як на адреналіні звільнився і вискочив через розбите перекртиття бліндажа. Коли біг, то чув звук дрона у небі, а через якихось дві хвилини знову почув вибух у нашому вже розкритому бліндажі. Тоді я зрозумів, що від смерті вдруге мене врятували якихось 120 секунд,
– згадує "Картман".

Аби заховатись від ворожих дронів, військовий забіг до найближчого бліндажа – там зіткнувся із російським солдатом й опинився під прицілом автомата.

Боєць каже, що був контужений й спершу не розумів у якій він ситуації, однак згодом усвідомив, що перед ним росіянин.

Водночас окупант не відкривав вогонь, оскільки Вадим був без зброї, але одразу ж повідомив по рації своє командування про нібито ліквідацію українського солдата.

"Як він пояснив, якщо його командування побачить, що я зайшов, а він не доповів про це, то будуть питання і може прилетіти до них дрон-камікадзе", – розповів Вадим.

Як комунікували українець із росіянином?

За словами "Картмана", після захоплення він перебував у бліндажі із російським солдатом декілька днів. Окупант допитував полоненого, намагаючись дізнатись про розташування українських підрозділів, а також перевіряв його на наявність татуювань, GPS-пристроїв чи заборонених речовин.

Вадим каже, поведінка росіянина була нестабільною – він міг погрожувати зброєю, а згодом ділитися їжею. Сам окупант мав обмежені запаси: пів літра води та шоколадку, яку отримував раз на одну – дві доби за допомогою дрона.

Згодом "Картман" зрозумів, що його єдиним інструментом впливу в полоні залишається спілкування. Тож поки росіянин висловлював звинувачення, українець спокійно пояснював власну позицію, намагаючись вплинути на співрозмовника. Однак головним важелем впливу став голод.

Я почав розповідати, як нас забезпечують. Спеціально підбирав слова: "Як же так, ви – друга армія світу, а ти тут голодуєш?". А нам скидають харчі і все, що ми замовляємо за будь-яких погодних умов. Розповідав про умови в наших колоніях: що там триразове харчування, російські полонені ходять на роботу і мають кошти на сигарети та дрібні побутові речі,
– розповів Вадим.

У результаті, зазначив боєць, це вплинуло на російського військового, який зрештою запропонував вийти на українські позиції, щоб отримати забезпечення.

Як солдати вийшли з бліндажа?

Аби вийти на зв'язок із українськими бійцями, військовий написав на шматку картону свої дані та кілька днів намагався привернути увагу дрона.

За його словами, така можливість з'явилась одного туманного дня. Навіть попри погані погодні умови дрон помітив їх і вже летів до бліндажу, аби уразити. Хлопців врятувала табличка. Оператори БпЛА покружляли та впізнали "Картмана". Згодом прилетів "Мавік" і скинув рацію із запискою: "Хлопці ми вас побачили. Лишній раз не висовуйтесь. Ми вас заберемо".

За словами військового, він вийшов на зв'язок по рації та запросив їжу та воду. Після того, як їм скинули провізію і росіянин наївся досхочу – він погодився здатись. Але висунув умови – отримувати їжу, воду та щоб українець відвідав його в колонії.

28 березня окупанта та "Картмана" евакуювали з позиції.

Росіянин, який тепер став моїм полоненим, просив, щоб я обов'язково приїхав до нього в колонію і привіз нашої найсмачнішої їжі, яку він смакував у бліндажі. Я не поїду. Але я вдячний, що він мене не вбив,
– додав Вадим.

Що відомо про українців у полоні Росії?

  • Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що за 2025 рік вдалось звільнити з полону найбільшу кількість українців.

  • За чотири роки війни додому повернулось понад 8 тисяч військовополонених.

  • Полковник, старший офіцер Сектору взаємодії зі ЗМІ Західного управління ДПСУ Станіслав Керод пробув у російській неволі 200 днів. У коментарі 24 Каналу він розповів про жахливі умови утримання полонених у Росії, йдеться про відсутність базових потреб таких як їжа та вода. Також росіяни чинили над українськими полоненими психологічний та фізичний тиск.