Про це розповіли на заході "Разом заради повернення", передає 24 Канал. Як зауважив представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко, відповідну структуру утворили 11 березня 2022 року, й вона одразу почала активну роботу.

Дивіться також Маємо просування та прогрес, – Умєров і Віткофф підбили підсумки зустрічей у США

У 2025 році повернули найбільше українців

Зрозуміло, що у часі війни потрібно було працювати дуже швидко, тому обміни почалися майже одразу. З літа 2022 року Координаційний штаб працює у Києві, є громадська приймальня. Варто зауважити, що до його складу входять різні інституції, є Служба Безпеки, Об'єднаний центр, який мав досвід повернення людей з неволі ще до 2022 року.

Також застосовували досвід Головного управління розвідки. Спершу вдалося обміняти тіла, потім пілотів і так напрацьовували контакти, необхідну довіру з протилежною стороною щодо припинення вогню. Поступово процес пішов.

У 2025 році вдалося звільнити найбільше людей з неволі. Чим довше українці перебувають у полоні, тим більше часу буде потрібно на реабілітацію. На початку це було 2 тижні оглядів, процедур, а зараз – щонайменше місяць,
– розповів Петро Яценко.

Координаційний штаб уже працює за певними схемами. Ба більше, є великий досвід швидкої організації обмінів, якщо на політичному рівні вдається домовитися. Наприклад, під час попереднього обміну 5 – 6 березня додому повернулися 502 людини. Це досить велика цифра. Вона надихає працювати далі.

"Розуміємо, що обмінів має бути більше"

Повернення кожного українця додому є великим результатом. За 4 роки діяльності Координаційного штабу таких "результатів" є понад 8 тисяч. Разом з цим є величезний масив опрацьованої інформації, встановлення даних про місця перебування наших людей, міжнародні заходи, комунікація з родинами військовополонених, безвісти зниклих, цивільних заручників.

Крім того, є постізоляційний супровід, програми реабілітації – все це працює та дає свої результати. Загалом триває велика командна робота усіх складових Координаційного штабу, й вона триватиме доти, доки кожен українець не повернеться додому.

Кожен обмін для команди є великим святом, але є розуміння, що таких подій має бути дуже багато. Також це змішані відчуття, бо ми бачимо, в якому стані повертаються наші захисники, розуміємо, в яких умовах вони перебували. Звісно, коли ти це бачиш – не можеш залишитися байдужим,
– сказав заступник голови Координаційного штабу Андрій Юсов.

Варто зауважити, що досвідом України цікавляться наші закордонні партнери. Хоч це сумна новина, але саме наша держава має найбільший досвід у питаннях обміну, поводження з військовополоненими, захисту їхніх прав. І, на жаль, у питаннях порушення гуманітарного права та воєнних злочинів з боку Росії.

Останні обміни полоненими: головне

  • Під час обміну 5 березня додому повернулися 200 захисників. Окрім солдатів і сержантів, вдалося визволити офіцерів. Серед звільнених були захисники Маріуполя та бійці, які пробули у полоні 4 роки. Це перший етап обміну, про який домовились у Женеві.

  • Уже наступного дня відбувся другий етап, під час якого звільнили 300 українців. Деякі воїни були у неволі з 2022 року, дехто – понад рік. Наймолодшому військовому тільки 26 років, а найстаршому – 60.

  • Наприкінці березня Володимир Зеленський заявив, що є сигнали про можливе продовження обмінів. Це питання обговорили під час зустрічі з американською стороною. За словами президента, дипломатія працює.