Таку думку висловив відомий політичний оглядач Віталій Портников у своїй авторській колонці на "Радіо свобода".

Читайте також: Чому Путін є нецікавим для Трампа: пояснення політолога

"35 років тому радіостанції і телеканали Радянського Союзу почали транслювати жалобну музику: населенню вирішили повідомити про смерть генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва. Сам факт його перебування на вищих посадах в "імперії зла" символізував для партійної еліти та населення ту саму стабільність, яку тепер прийнято називати застоєм", – підкреслює журналіст.

За його словами, радянські люди, змучені цією стабільністю дефіциту та сірості, очікували змін, і вони до них прийшли, оскільки смерть Брежнєва відкрила епоху запеклої боротьби за владу, спроб реформ, перебудови та гласності.

"Зрештою, держава, якою керував Леонід Брежнєв, зникла з політичної карти світу. І почалися справжні зміни, тому що без демонтажу Радянського Союзу вони були просто неможливі. Саме цей демонтаж дозволив побачити, чого насправді хотіли тепер уже колишні радянські люди", – зауважив Портников.

Як він наголошує, у Росії зміни фактично завершилися на початку нового тисячоліття, коли за рішенням старіючого президента Бориса Єльцина до влади прийшов молодий чекіст Володимир Путін.

"Зараз, через 17 років, ясно, що на Брежнєва є дуже схожим Путін, хоча спочатку таким вважали його попередника Єльцина. Адже Брежнєв теж прийшов до влади відносно молодою людиною, і практично законсервував систему влади. Керівники країни та регіонів за його правління здебільшого залишали кабінети лише, коли вмирали. Путін наближається до цього "золотого стандарту" брежнєвізму", – додає оглядач.

Читайте також: Путін – це не Росія, – Собчак двояко прокоментувала антиросійські санкції

Як приклад автор нагадує про агресію брежнєвського режиму: вторгнення до Чехословаччини та Афганістану, погрози Польщі, генерування нестабільності в Африці та Латинській Америці, а також на Близькому Сході.

Брежнєвський режим намагався зробити вигляд, що живе за правилами цивілізованого світу, але ставав агресивним тоді, коли йшлося про сферу впливу "кремлівських старців". Нові ж "кремлівські старці" напали на Грузію та Україну, підтримують авторитаризм на пострадянському просторі, на Близькому Сході та в Латинській Америці. При цьому росіяни живуть за нового "застою" краще, ніж в 90-х роках. Приблизно так відгукувалися про епоху Брежнєва. Так що Путін – це Брежнєв сьогодні,
– робить висновок Портников.