Нам цікаве повноцінне членство, – інтерв'ю Кравчук про НАТО й зустріч Зеленського з Байденом

1 вересня 2021, 15:30
Читать новость на русском

Україна у 2020 році отримала статус партнера з розширеними можливостями НАТО. Однак держава бачить себе в майбутньому повноцінним членом Північноатлантичного альянсу.

Таку думку висловила заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук у програмі "Перші особи" з Оленою Трибушною на 24 каналі. Вона також розповіла про зустріч Володимира Зеленського й Джозефа Байдена, ліквідацію Окружного адмінсуду Києва та вибір керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. 

До теми У НАТО відповіли, чи можливе членство України в Альянсі під час війни

Про візит Зеленського у США

Цей візит може стати знаковим для України та вплинути на подальші стосунки між країнами. Наскільки вплинуло на настрої команди та наші перемовні позиції перенесення дати візиту в останній момент?

Думаю, що перенесення дати з 31 серпня на 1 вересня навпаки нам на руку. Тому що 31 серпня в усій Америці – цілком чітка дата. Це виведення військ і вже, якщо не помиляюсь, навіть були фото останнього військового літака, який залишив Кабул.

Навпаки мені здається, що президент зможе більш детально зосередитися на інших питаннях, крім Афганістану.

Хоча, думаю, що питання Афганістану також будуть обговорюватись, бо партнерські стосунки – це не просто приїхати та попросити якусь допомогу. Це, зокрема, й запропонувати допомогу.

Я дуже високо оцінюю роботу нашого Міністерства закордонних справ та Міністерства оборони. Фактично 6 літаків організувала Україна, евакуювала понад 600 різних громадян й українців, які співпрацювали з союзниками, зокрема зі США та Канадою.

Зверніть увагу! Після фінального виходу військових США з Афганістану Україна не припинить евакуйовувати звідти людей. Київ продовжить шукати способи вивезти українців та їхніх близьких, які звернулися з таким проханням.

Це просто унікальна спецоперація. Це показує, що Україна не просто як прохач приїжджає і каже дати нам якусь летальну зброю чи оборонні угоди. Ми показуємо, що у нас сильна армія, сильні спецпризначенці й ми нормально ведемо переговори. Тому справді краще, що вона (зустріч – 24 канал) відбудеться в інший день.

Коли ви востаннє бачили президента? Чи були ви на зустрічі 28 серпня в Офісі Президента, де було керівництво фракції? У якому він настрої?

Так, це була наша традиційна нарада, коли ми обговорюємо порядок денний. Ми спілкувалися переважно про законопроєкти, а не його візит до США, про ще якісь кадрові питання. У президента цілком зрозумілі пріоритети – коли буде ухвалений законопроєкт про деолігархізацію, що з №5600 (законопроєкт про податки на житло в Україні – 24 канал). 

Йому першочергово цікаво, щоб ми проголосували ці зміни, моделі, щодо руди. Наприклад, як великий аграрний бізнес намагається уникнути оподаткування, мімікруючи під ФОПів. Перш за все цікавило це. Тому нормальний, абсолютно робочий стан.


Володимира Зеленського цікавлять кілька законопроєктів / Фото Офісу Президента 

Руки не тремтіли?

А чому руки мають тремтіти?

Спілкування з одним з найвпливовіших політиків світу. Він відчуває себе готовим?

Це перша зустріч президентів. До цього було багато контактів на рівні Держдепу, керівництва України чи відповідного міністра. Ми абсолютно нормально контактуємо з конгресменами. Це так само як запитати, чи у мене не тремтіли руки, коли я спілкувалася з конгресменами. У нас нормальна співпраця. До речі, дуже сильна та велика група у США.

Які результати ви, як команда влади, очікуєте від цієї поїздки? Я так розумію, одне з найважливішого, що звідти можуть привезти – потужну оборонну угоду. Що ви про це знаєте?

Розпочнеться зустріч у Пентагоні з міністром оборони. Буде наш міністр, президент. Підпишуть цю оборонну угоду сьогодні (31 серпня – 24 канал).

Довідка. Міноборони України та Пентагон 31 серпня у присутності Володимира Зеленського  уклали рамкову угоду. Вона передбачає істотне посилення співпраці між США та Україною у сфері оборони.


США та Україна уклали оборонну угоду / Фото Офісу Президента

Взагалі США щороку виділяють, якщо я не помиляюсь, 200 мільйонів доларів різної військової допомоги. Нещодавно було виділено ще 60 мільйонів. Ми розуміємо, що це дійсно одна стратегічна цих напрямків. В українській армії, крім того, що ми отримуємо якусь зброю, ще позбуваємося "совковості" й переходимо на інші рейки.

У нас навіть змінилося керівництво Генштабу, Збройних сил України, Сухопутних військ. Це вже фактично всі бойові офіцери, які пройшли війну, але уже не мають служіння в Радянському Союзі.

У них зовсім інший погляд на світ. З огляду на те, що українська армія вже 8 років бере участь в реальних бойових діях, у війні, вона дійсно підготовлена. Це, мабуть, більше про європейців можна говорити. Принаймні, коли були європейські депутати з різних парламентів і ми разом дивились військовий парад 24 серпня, то я бачила, як вони сприймають вигляд нашої армії, літаків.

Варто прочитати Святкування вдалося: у Москві "палає" від українського Дня Незалежності

Якщо говорити, наприклад, про Литву, то взагалі загальна сукупність військ відповідає 2 бригадам, які є в українській армії. Щонайменше 10 бригад постійно дислоковані в зоні Операції Об'єднаних сил і вони постійно змінюються. Тобто їх є ще більше. Так, у нас дійсно сильна армія.

Про членство України в НАТО

То ми розраховуємо звідти на якусь військову підтримку у вигляді, можливо, нових озброєнь чи на якийсь особливий статус України у стосунках з НАТО поза Альянсом?

З приводу "поза НАТО" хай краще дипломати пояснюють. Як я розумію, цей спеціальний формат надається тим країнам, які, очевидно, не претендують на вступ до НАТО. Наприклад, Ізраїль.

До речі, Афганістан теж був таким партнером поза НАТО. Ми зараз чітко розуміємо, що й влада, й більшість людей забувають ці російсько-радянські страшилки, нав'язані пропагандою.

Ми бачимо себе повноцінним членом НАТО. Ми у 2020 році отримали статус спеціального партнера з розширеними можливостями Альянсу, але чітко розуміємо, що для нас цікаво саме повноцінне членство в НАТО.

Деталі цього оборонного договору ми побачимо ввечері (31 серпня – 24 канал). Над ним працювали відповідні відомства, міністерства. Це все опрацьовувалось. Я вважаю, що тут і допомога у вигляді озброєння, і технічна допомога. Тобто навчання теж важливі.

Інтерв'ю з Євгенією Кравчук у програмі "Перші особи": дивіться відео


Звичайно, ми маємо теж про що сказати. Наприклад, Верховна Рада прийняла у першому читанні закон про Службу безпеки України, який дуже важливий для інтеграції в НАТО. Ми готуємося його прийняти вже восени (2021 року – 24 канал). Це, до речі, одне з тих питань, яке цікавило президента. Там 2,5 тисячі правок – об'ємний документ.

Цікаво Рада в січні 2021 попередньо схвалила реформу СБУ: що може змінитися

Думки щодо нього розділилися. Кажуть, що він консервує майже той стан речей, який є ще на кілька років.

Це найбільш прогресивний документ, який міг з'явитись у Верховній Раді. Жодного натяку на таке рішення ні в попередньому скликанні, ні до того. Навіть ніхто не говорив, що взагалі економіку заберуть від СБУ. Так, буде якийсь перехідний період, особливо для слідства, яке стосується викликів національної безпеки. Здається, перехідний період – 5 років. 

Зокрема, це обговорювали з міжнародними партнерами. Думаю, вони очікували, що ми це ухвалимо до канікул, але Верховна Рада працює на межі своїх можливостей, зважаючи на поправковий спам практично до будь-якого важливого законопроєкту.

Ви кажете, що в Україні більша частина населення вже хоче в НАТО. Але чи відчуваєте ви, що нас там чекають? Ви чули, як президентка Естонії Керсті Кальюлайд сказала, що Україні з темпами проведення реформ треба крокувати до членства в Альянсі ще 20 років?

До речі, сьогодні (31 серпня – 24 канал) обрали нового президента. Карма (сміється). Однак якщо бути серйознішою, то насправді за побудовою влади в Естонії президент не мав робити якихось заяв. Там за таке відповідає голова уряду.

До теми Потрібно 20 років роботи, – президентка Естонії про те, коли Україна увійде в ЄС

До речі, вона підтвердила, що, мовляв, ми бачимо Україну і в НАТО, і в ЄС – ми партнери. Дуже важливо вибудовувати додаткові менші союзи, як із країнами Балтії, Польщею. Попри історичні суперечки в минулому, дуже важливо мати таких партнерів.


Президентка Естонії розповіла про вступ України в ЄС / Фото ERR

Чому? Бо в цьому євроінтеграційному процесі я бачу певний конфлікт, суперечку між "старою" і "новою" Європою. Бачу це на таких практичних речах як Парламентська асамблея Ради Європи, коли Україна своєю кількістю голосів (бо ми велика країна, у нас велике населення, велика делегація) вступає у такі союзи з поляками, балтійцями, вони самі набувають певної більшої сили.

Зрозуміло, що "стара" Європа, а саме Франція, Німеччина, хоче тримати першою контроль. Коли Україна заходить в ЄС, а особливо, якщо інвестують такі гроші як в Польщу у 1990-х роках, то відбувається одразу дуже великий баланс між Західною, Східною та Центральною Європою. У нас, до речі, структура економіки дуже схожа на німецьку. За кількістю населення ми доволі суттєва країна, тому це й конкуренція.

Тобто ви думаєте, що вони бояться конкуренції, а не того, що вірус нашої корупції може вразити і їх?

Якщо говорити про корупцію і дивитись на ті країни, які вступали в НАТО і ЄС у 2000-х роках, то Болгарія (з великою симпатією ставлюсь, була двічі на виборах) визнає, що у неї доволі високий рівень корупції. Вони взагалі російських шпигунів висилають із Софії, а це – країна-членкиня НАТО. Тому треба порівнювати ці рівні корупції.

Це звучить як самовиправдання.

Я не кажу, що в нас її немає. Однозначно наше найголовніше внутрішнє завдання – завершити судову реформу. Ми почали, ми ухвалили законопроєкт, він є.

Стартовий сигнал пістолета.

Я розумію, але без стартового сигналу куля не вилетить. Розумієте, є ж певні кроки. Ба більше, якщо дивитись на це з холодною головою, то в нас, здається, не вистачає 2 тисяч суддів. Поки вакансії заповнять, поки пройдуть конкурси… Ми бачимо зараз певну кругову поруку у верхній ланці судової системи.

Навіть Вища рада правосуддя оскаржує цей закон.

Оскаржує. Судді подають у відставку й мотивують це тим, що не хочуть ухвалювати якісь рішення. Мені складно пояснити, бо це дійсно закрита "тусовка" – суди.

Я точно не хочу образити першу інстанцію, де дуже багато людей працюють по 16 годин, понаднормово. В апеляційних судах не вистачає людей. Верхівка кидає тінь на всю систему.

Щоб заповнити ці вакансії, пройти всі конкурси й зробити все, що заплановано, потрібно 2 – 2,5 роки, за словами фахівців. Однак цей шлях треба пройти. Тоді й українські інвестори розумітимуть, що їхні права будуть захищені, й іноземні.

Цікаво У Верховному Суді продовжуються відставки суддів

У виданні Forbes вийшла стаття "Не дуже високі очікування від зустрічі Зеленського з Байденом". У ній мовилось, що в країні дуже повільно відбуваються реформи. Одна річ, коли про це говорять в Україні й ви можете аргументувати відповіді на ці закиди політичними замовленнями. Однак таке пишуть журналісти й це не поодинокий випадок. Чи розуміють у вашій команді, що так вас бачать на Заході? Що б ви їм на це сказали?

Я, до речі, прочитала цю статтю Forbes в оригіналі, без гучних заголовків.

Заголовок був майже дослівний.

Цей абзац доволі критичний, але решта – помірніші вислови. Однак треба, щоб будь-які журналісти мали хоча б якийсь досвід роботи в Україні, широке коло контактів.

Деколи такі речі будують на коментарях одних і тих самих людей, які можуть транслювати тільки негативні сигнали. Наприклад, якимось чином афганська влада 20 років дурила американців – серйозних генералів. Можливо, ви читали. Здається, The Washington Post видав розслідування, де мовилось, що самі американці не розуміли їхньої стратегії в Афганістані.

Їм писали звіти, вони туди вкладали трильйони доларів. Їм обіцяли демократичний уряд вже сьогодні. Потім виявилось – щойно американці закінчили місію, усе розвалилось. Жодної інституції там не було.

Я все-таки вважаю, що починають маніпулювати, порівнювати Україну з Афганістаном. Мовляв, вас кинуть ваші американці. Взагалі неможливо це порівнювати, тому що українці, починаючи із 2014 року, стали й зі зброєю в руках боронять. У нас точно не громадянський конфлікт, а війна з Росією.

Самокритика точно потрібна. Ніхто не каже, що все прекрасно, але хотілося б більшого розуміння України й того, як це відбувається. Якщо запитати будь-якого, наприклад, французького журналіста, то наша антикорупційна інфраструктура набагато суворіша, ніж у Франції. Це теж правда. От зараз перевіряють депутатів районних рад, які взагалі нічого не вирішують. Районні ради не мають майна, не мають нічого.


Кравчук вважає, що українцям потрібна самокритика / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Я про це згадую, бо в нас була проблема. Навіть люди не хотіли йти в кандидати від дуже низьких за рівнем рад, бо там "запевняти, збирати всі ці списки". Ми ж ще й дуже сувору кримінальну відповідальність повернули за якусь помилку. Тому хотілося б, щоб ця інфраструктура ефективно працювала. Ми бачили вироки в Антикорупційному суді. Ми дали працювати Антикорсуду, щоб всі ці речі доводили до кінця.

Про вибір керівника САП

Ви ж знаєте, чому це зараз не працює? Конкурс в Антикорупційну прокуратуру не може пройти вже понад пів року. Люди, які на цьому розуміються, кажуть, що зараз його поставили на паузу, де до фіналу дійшли 2 кандидати, через те, що вони не подобаються партії влади.

Антикорупційна прокуратура працює. Там же не один працівник. Це так само як сказати, що там нічого не було.

Цікаво! Одразу 4 члени комісії, яка займається вибором керівника САП, заявили про проблеми із конкурсом. За їхніми даними, хтось намагається зсередини вплинути на результати конкурсу.

Вона без очільника вже понад рік.

Сама ж інституція працює. Є НАБУ, Антикорупційний суд, куди можна передавати ці справи.

НАБУ й Антикорсуд не можуть працювати без Антикорупційної прокуратури.

НАБУ розслідує, а прокуратура веде цю справу безпосередньо як процесуальне керівництво. Люди ж там якісь працюють.

Такий собі аргумент.

Я тільки зацікавлена, щоб закінчився конкурс. Я просто не з профільного комітету, щоб сказати, чи вони вийшли за рамки, чи ні.

США кажуть, що Україна проситься в ЄС, НАТО, а вони просять від нас 5 речей. Це Ентоні Блінкен казав на початку літа. Серед них, зокрема, був й конкурс в САП. Літо закінчилося, а в нас так і не має антикорупційного прокурора.

Ну, там ще у переліку закон про НАБУ. От ми його проголосували в першому читанні. Десь приблизно 800 правок до нього подано. Думаю, що ми теж будемо його у вересні розглядати, бо він один з check point (контрольний пункт – 24 канал) для співпраці, для Міжнародного валютного фонду й так далі.

Про ліквідацію ОАСК

Що відбувається з Окружним адмінсудом Києва, законопроєкт про ліквідацію якого президент подав як невідкладний? Він через парламент так і не пройшов. Люди, які в цьому розбираються, кажуть, що його блокує голова профільного комітету Андрій Костін.

Дійсно, не прийняв профільний комітет рішення, а без нього не можна відправити цей законопроєкт до зали. Чесно, я не можу дати відповіді на всі запитання, бо є різні ланки відповідальності.

Довідка. Володимир Зеленський у квітні вніс законопроєкт щодо Окружного адмінсуду Києва. Президент пропонує ліквідувати його і створити Київський міський окружний адміністративний суд.

Я особисто готова проголосувати хоч завтра. У Верховній Раді я його (законопроєкт – 24 канал) дуже вітала, коли зареєстрували. Однак є певні зони відповідальності.

Можна запросити пана Костіна (він медійна людина, на брифінгах буває) й поставити йому питання про терміни розгляду цього законопроєкту. Дійсно, ви правильно сказали, що президент його реєстрував як невідкладний.

Про санкції РНБО, боротьбу з проросійськими ЗМІ та нормандський формат – читайте у другій частині інтерв'ю вже незабаром на 24 каналі. Не пропустіть!