Військовий експерт Павло Нарожний в ефірі 24 Каналу пояснив, що зараз Білорусь радше використовують як інструмент психологічного тиску на Україну та Європу. За його словами, сам Лукашенко добре розуміє, чим для нього може закінчитися пряма участь у війні.

Дивіться також Чи зможе Путін втягнути Білорусь у війну: генерал армії спрогнозував

Що стримує Лукашенка від прямої участі у війні?

Погрози з Мінська, розмови про ядерні навчання і нові сигнали з боку Білорусі Нарожний сприймає не як готовий план наступу, а як постійне тло тиску на Україну і Європу.

Нагадаємо! 18 травня 2026 року Росія і Білорусь розпочали спільні ядерні навчання, а в Білорусі одночасно закрили доступ до 19 лісів, що межують з Україною, Польщею та Литвою. Валерій Димов назвав це елементами психологічного тиску і залякуванням та зазначив, що Лукашенко бачить наслідки війни для Росії, тому політично не зацікавлений у прямому вступі у бойові дії.

Google Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Такий тиск має радше психологічний характер і покликаний тримати всіх у напрузі, а не показати реальну готовність Білорусі зайти у війну повноцінно.

Я не думаю, що це план, за яким вони йдуть, але це загальний фон. Тобто вони чинять постійний тиск, і він більше психологічний,
– сказав Нарожний.

Він нагадав, що на території Білорусі є вежі для передачі сигналу, які використовують для "Шахедів", що летять на удари по Україні. Але під час однієї з останніх великих атак маршрути будували так, щоб дрони не заходили в білоруський повітряний простір.

До уваги! В ОК "Захід" повідомили, що кордон з Білоруссю вже перетворили на потужну лінію оборони з польовими фортифікаціями, капонірами, вогневими позиціями, мінними полями, ровами і загородженнями. Водночас у Білорусі фіксували призов офіцерів запасу, будівництво доріг, облаштування артилерійських позицій і підготовку медичної інфраструктури, хоча експерти оцінювали ймовірність прямого вступу Мінська у війну як низьку.

Мінськ, за його оцінкою, не хоче переходити межу, після якої Україна зможе прямо говорити про удар з території Білорусі і бити у відповідь уже по білоруських об'єктах. Білоруська економіка, за його словами, тримається на кількох вразливих вузлах: Мозирському НПЗ, калійних добривах і ще кількох промислових центрах, які можна діставати дронами. Лукашенко бачить, що Україна системно б'є по Росії, хоча та має ядерну зброю, і розуміє, що сама ядерна риторика не дає захисту від відповіді.

Лукашенко це все прекрасно розуміє, він дуже боїться того, що ми почнемо йому відповідати. Якщо буде удар з території Білорусі, хоч одного солдата ми візьмемо в полон, це означає знищення економіки. Він цю ядерну боєголовку може залишити собі на пам'ять. Він її не буде використовувати, тому що розуміє, що станеться,
– наголосив військовий експерт.

Тому нинішні сигнали з боку Мінська він сприймає передусім як залякування, а не як підготовку до нового фронту. Для Лукашенка пряма участь у війні означала б не посилення позицій, а ризик дуже швидко перенести війну вже на власну територію.

Що відомо про нову активність Білорусі біля кордону з Україною?

Андрій Демченко повідомив, що зараз біля українського кордону не фіксують переміщення білоруських військових чи техніки. Водночас він наголосив, що загроза зберігається, бо Росія в будь-який момент може використати Білорусь як майданчик, а ядерний шантаж нікуди не зник.

Павло Паліса заявив, що поки в Білорусі зберігається лояльний до Путіна режим, Україна мусить розглядати її як потенційну загрозу. Він також припустив, що Росія могла використовувати територію Білорусі не для запусків, а для технічної підтримки керування безпілотниками під час атак по Україні.

Павло Нарожний зауважив, що такі військові навчання Білорусь і Росія проводили й раніше, але цього разу знову посилили ядерну риторику. Він пояснив, що застосування тактичної ядерної зброї не дало б їм стратегічного перелому, зате зробило б обидва режими токсичними для світу і вдарило б по їхній економіці.