Мільйон дітей і дистанційка: як уряд хоче відновити уроки офлайн і що зміниться для вчителів
.
МОН та віцепрем'єр Михайло Федоров 29 липня презентували новий проєкт "Школа офлайн" з повернення дітей у школи з навчання онлайн. Мовиться про половину дітей, які навчаються дистанційно в Україні.
Одна з причин нової політики – відставання українських дітей від однолітків за кордоном на 1,5 – 2 роки освітньої програми. Це сталося через ковід та війну, адже українські діти вчаться онлайн з 2020 року. Це може призвести до негативних економічних наслідків уже в недалекому майбутньому.
У Мінцифри та Міносвіти пояснили 24 Каналу, як влада планує повертати дітей до очного навчання.
До теми Навчальний рік у школах України стартує у вересні, – рішення уряду
Яка мета "Школи офлайн"
Нова політика має повернути дітей до безпечного очного навчання, а там, де це неможливо – створити умови для якісної та ефективної дистанційної освіти, кажуть у МОН.
Наша місія у трансформації освіти — побудувати систему, здатну формувати професійних та щасливих людей для нової інноваційної економіки. Громадян, спроможних захистити себе та свій дім від будь-яких загроз. Україна зазнала значних освітніх втрат, і ключова передумова для підвищення якості освіти – доступ дітей до безпечного очного навчання,
– зазначає Михайло Федоров.
Через пандемію та повномасштабну війну за останні чотири роки українська система освіти зазнала значних втрат, додають у профільному міністерстві. За даними дослідження PISA–2022, українські школярі відстають від однолітків з інших країн на 1,5 – 2,5 роки навчання.
До теми Як вчитимуться українські учні за кордоном, на ТОТ та школярі-переселенці: пояснення МОН
Запровадження дистанційного формату навчання під час пандемії та його продовження після початку повномасштабної війни були вимушеними та вкрай важливими кроками, які допомогли нам зберегти систему освіти. Водночас дистанційна освіта – одна з причин появи та поглиблення освітніх втрат у наших дітей. Тож такий формат не може бути довгостроковою стратегією для держави,
– пояснив Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.
Нині є різні категорії учнів із різними потребами, каже міністр. Це й діти на тимчасово окупованих територіях і діти за кордоном. Завдання МОН – запропонувати індивідуальний підхід для кожної дитини та передусім якісну освіту, яка відповідає потребам та умовам, у яких перебувають учні.
Зараз майже 1 мільйон дітей навчається онлайн: приблизно 600 тисяч в Україні, ще майже 400 тисяч за кордоном.Сьогодні ми маємо колосальні освітні втрати. Багато з тих, хто цікавиться освітою, чув цей термін, а хто не чув, прокоментую це так. Дитина у восьмому класі володіє академічними знаннями на рівні шостого класу,
– зазначив міністр освіти і науки Оксен Лісовий в ефірі телемарафону.
У МОН називають дистанційне навчання одним із найбільших викликів для держави. Воно створює наступні проблеми:
- не дає змоги дітям соціалізуватися й розвивати м’які навички;
- під час знеструмлень учні не можуть навчатися або ж зовсім не мають потрібних для уроків гаджетів;
- відсутність можливості проконтролювати, щоб усі діти, які навчаються онлайн удома, спускалися в укриття під час повітряних тривог.
Впровадження "Школи офлайн" має знизити ці ризики.
"Школа офлайн" містить низку політик, під час розроблення яких ми проводили зустрічі в областях, громадах, з освітянами та партнерами. Частина регіонів уже розпочала реалізацію політик, і ми очікуємо поступову імплементацію вже з нового навчального року. Зі свого боку підтримуватимемо всіх учасників освітнього процесу на цьому шляху,
– каже Надія Кузьмичова, проєктна менеджерка "Школи офлайн".
Під час формування політики врахували умови кожної дитини, стверджують у МОН. Це діти, переміщені унаслідок воєнних дій, ті, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях або за кордоном, ті, хто має та не має доступу до очної або змішаної освіти.
Також більше уваги надають учителям, щоб вони могли зосередитися на роботі з учнями однієї категорії без подвійного навантаження,
– пояснюють 24 Каналу у міністерстві.
П'ять компонентів "Школи офлайн"
Проєкт має п'ять складових для кожної категорії учнів та вчителів. Перший – це інфраструктурні рішення:
- Укриття. Цього року держава виділяє субвенцію 2,5 мільярда гривень на побудову укриттів у прифронтових областях. Кошти розподіляють через систему DREAM: кожна громада може подати заявку на платформі, щоб отримати кошти на укриття. Зараз 57 проєктів уже отримали фінансування. Проте потреби значно більші, адже треба побудувати ще 165 укриттів у 8 прифронтових та прикордонних областях.
- Автобуси. Там, де з безпекових причин неможливо побудувати укриття, громади закуповуватимуть автобуси, щоб підвозити дітей до безпечних місць для навчання. Уряд уже виділив 1 мільярд гривень на ці потреби.
- Девайси. Окреме завдання — девайси для учнів та вчителів, які не можуть повернутися до очного навчання. Їхню потребу визначать на початку навчального року.
Читайте також Третину школярів на Львівщині можуть перевести на дистанційне навчання
Яка ситуація з укриттями в школах України / Інфографіка МОН
Другий компонент – навчання за місцем перебування дитини.
Діти, які були вимушені змінити місце проживання через дії країни-агресора, мають змогу навчатися в школі за місцем перебування. Це можливість соціалізуватися та інтегруватися до нової громади.Якщо ж школа за місцем проживання не має укриття чи вільних місць, то діти можуть продовжити навчатися дистанційно у своїй школі.
Як перевести дитину у школу, де ви зараз проживаєте / Інфографіка МОН
За проєктом також планується переглянути мережі дистанційних шкіл.
Важливо! Зараз дистанційно навчаються різні категорії учнів, які відрізняються за потребами та навчальними програмами. Зокрема, діти за кордоном вчаться за подвійною програмою, діти на ТОТ – без постійного доступу до інтернету, діти на прифронтових територіях – без доступу до очної освіти. Тож учитель не завжди може надавати увагу кожному учню та застосовувати неформальні підходи під час уроків.Щоб створити комфортніші умови для учнів і вчителів, змінюється мережа дистанційних шкіл. Відтепер мінімальна наповнюваність – 20 учнів у класі. Наявність щонайменше одного класу для всіх років навчання: з 1 до 9 або з 5 до 11 класу (або з 8 до 11 для ліцеїв).
Нові умови для дистанційної роботи шкіл і класів / інфографіка МОЗ
Діти, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, отримають нові формати навчання:
- індивідуальний план навчання (педагогічний патронаж) або ж подальше навчання в дистанційному класі своєї школи, якщо безпекова ситуація дає змогу відвідувати заняття;
- можливість разом з учителем перейти до іншого класу, якщо їхня школа тимчасово припиняє роботу. Для цього батьки мають написати заяву.
Які вимоги до дистанційних класів / Інфографіка МОН
Останній компонент – нові правила для дітей, які навчаються за кордоном у місцевих школах.
Діти часто поєднують це з навчанням у рідному українському закладі. Відповідно – отримують подвійне навантаження. Щоб уникнути цього, впроваджується українознавчий компонент. Це скорочена освітня програма, яка дає змогу зменшити навчальне навантаження на учнів.Діти зможуть очно навчатися в країні перебування та водночас дистанційно вчити українознавчі предмети. Зокрема, українську мову та літературу, історію України, захист України, географію тощо. Окрім цього, предмети з іноземних шкіл перезараховуватимуть.
До теми Навчальний рік у школах України стартує у вересні, – рішення уряду
Навчання в іноземних школах / Інфографіка МОН
Які можливості є для вчителів
Нова політика передбачає і зміни для вчителів.
У впровадженні змін важливо зберегти кожного українського вчителя в системі освіти. Саме тому для вчителів пропонують кілька опцій,
– кажуть 24 Каналу у МОН.
- Кадровий резерв. Щоб потрапити до кадрового резерву, вчитель має заповнити заяву, завантажити документи про освіту та засвідчити заяву електронним підписом. Її розглянуть упродовж 5 робочих днів.
Якщо педагога зараховують до кадрового резерву, він отримуватиме середню заробітну плату та повинен пройти спеціальне навчання для вчителів кадрового резерву Із резерву вчителі можуть перейти в інший заклад освіти, де є вакансії, або ж мати гарантоване місце роботи на деокупованій території.
- Вакансії для вчителів. Державна служба зайнятості разом з МОН створює форму для збору актуальної інформації про вакансії. Потім надсилає її засновникам закладів освіти для заповнення та розміщує вакансії на своєму сайті. Учитель може звернутися до кар’єрного фахівця по консультацію та отримати допомогу в пошуку роботи.