Замах
Версія офіційних правоохоронних структур — це був замах на життя генпрокурора. На брифінгу, який дали спільно військовий прокурор Анатолій Матіос та прокурор ГПУ Владислав Куценко, чиновники заявили, що слідство впевнене у тому, що зловмисник-снайпер цілився у тулуб або голову, вистрілив тричі, знав розташування предметів у кабінеті, використовував тепловізор, оскільки штори у кабінеті бути щільно завішені. Не зміг вцілити снайпер тільки через наявність у кабінеті броньованого скла.
Але... Юрист і спеціаліст по зброї Юрій Мінкін у коментарі сайту "24" назвав таку поведінку снайпера не розумною.
Готуючись до злочину зловмисник, тим більше — такого рівня, ретельно вивчає всі обставини, як йому найбезпечніше для себе і найефективніше закінчити свою роботу. Стрільба по вікну, а не по людині у вікні, вже свідчить про те, що там щось неясне,
— зауважив він.
За словами Мінкіна, у випадку, якби було бажання вбити Шокіна, то вибиралась би позиція, яка забезпечувала б гарантовану стрільбу, щоб вікно не відхиляло кулю. Є такий нюанс, що навіть при стрільбі по звичайному віконному склу, куля дуже сильно відхиляється, а може навіть і зруйнуватись. Віконне скло дуже тверде, і діє на кулі як абразив. Куля втрачає форму і напрямок польоту, і прорахувати, чи буде вражена ціль навіть на відстані 3-5 метрів, дуже важко. Тому снайпери так не роблять.
Виходить, що це був якийсь або некомпетентний снайпер, бо не знав ні про броньоване скло, ні про те, що стріляти по склу в принципі неефективно, або треба було просто постріляти, ні в кого не влучивши.
Втриматись на посаді
Інтрига зі звільненням Шокіна ще зовсім свіжа у пам'яті українців. Існує навіть декілька потенційних причин для його звільнення.
Зокрема, електронна петиція про відставку Віктора Шокіна з посади генерального прокурора України, зареєстрована на сайті президента 29 серпня, набрала понад 25 тисяч голосів. До того ж депутатське звернення про звільнення Шокіна з посади Генпрокурора підписали нардепи з БПП Сергій Лещенко та Мустафа Найєм.
Не дивно, що у суспільстві "замах" називають виставою. Мовляв, генпрокурору зовсім не хотілось лишати крісло, тому придуманий такий оригінальний спосіб відволікання від цієї думки і направлення активного мислення громади в інше русло. Однак, Анатолій Матіос заявив, що зімітувати таку стрільбу не можливо, і що ніхто не погодився б добровільно бути мішенню. (Нагадаємо, під час стрільби у кабінеті разом з Шокіним перебували також інші співробітники ГПУ — там саме відбувалась нарада).
Піар
Ця версія логічно пов’язана з попередньою. Чим більше симпатій українців, тим більше шансів втриматись на посаді. Що робити, щоб отримати симпатії – правильно, піаритись. В цьому випадку, можна використати тактику "пригнобленого борця зі справедливістю". Тим більше, що факт росту рейтингу у тих, кого "переслідують" — поряд. Згадати хоча б електоральні здобутки партії "Свобода" після арештів їхніх політиків. Або пророковану експертами перемогу кандидату в мери Дніпропетровська Бориса Філатова через арешт його соратника Геннадія Корбана. Не виключено, що і генеральний прокурор, під яким відчутно захиталось крісло, подібним чином вирішив "підлатати" свій рейтинг.
Збіг обставин
Може бути ще й таке, що обставини наклались одна на одну, породивши таку химерну суміш подій. Тобто, можливо, Шокіна дійсно хотіли ліквідувати за якусь його діяльність. А тут саме крісло під ним "просіло". Виходить, що зловмисник мало того, що не справився з задачею, так ще й рейтингу жертві додав. Хоча це питання, хто тут невдаха, а хто — жертва?
Про справи, про конкретну роботу ГПУ і Шокіна, за які теоретично могли б хотіти знищення генпрокурора, сама ГПУ нічого не говорить. У прес-службі відомства на це запитання журналісту "24" відповіли, що не мають, що сказати, і що все сказано на згаданому брифінгу. А Матіос там показував журналістам дірки від куль, і лише звинуватив у крайньому цинізмі тих, хто протистоїть сьогодні діям Президента і ГПУ, бо "ніколи за дієву позицію Генпрокуратури, за жодних політичних і інших перипетій української правоохоронної історії, ніхто навіть думати, не те, що замахатися, не смів проти генерального прокурора".
Наступне питання, вирішення якого додасть аргументів за ту чи іншу версію: чи знайдуть снайпера і чи вирахують замовника?