Таку дихотомію використовує ґвалтівник по відношенню до жертви. Мовляв, не треба було чинити опір, тоді залишилася б жива.
Читайте також Чи отримає Росія "другий фронт"
Насильнику вторять обивателі – "Немає диму без вогню! Вона сама винна! Якби вона його не вдарила, він би її не вбив!"
Для тих, хто не зрозумів закони війни
- Насильнику не потрібна причина для агресії. А привід він завжди знайде.
- Відсутність опору не захищає жертву від насильства. Скоріше навпаки.
- Підпорядкування ґвалтівникові не зупиняє насильство, а робить його перманентним – "Б'є, значить любить!"
- Зупинити насильство може лише опір жертви, який змусить ґвалтівника відмовитися від агресії.
- У ґвалтівника завжди знайдуться прихильники, які будуть захоплюватися насильством та засуджувати жертву.
Спробуємо розібрати наш випадок із погляду причинно-наслідкових зв'язків
- У Одесі немає нацистів. "Антинацизм" – це привід, а не причина агресії.
- За тридцять років Незалежності України на одеситів не впала жодна ракета.
- Ракети падають на Одесу не тому, що їх збивають, а тому що їх запускають. Не запускати ракети – це перевірений роками спосіб уникнути загибелі одеситів.
- Завжди знайдуться люди, котрі підтримають агресію. Пасивно – "Давайте здамося!", або активно – "Давайте боротися з неіснуючим нацизмом до останнього одесита!"
- Зупинити агресора може лише опір. Агресор вважає це нацизмом. Насправді це анти-антинацизм. Боротьба з тією версією "антинацизму", якою виправдовують агресію.
Важливо
І останнє. У монолітних будинках з перегородками із пінобетону правило двох стін не працює. Якщо ви чуєте сигнал тривоги, спустіться у надійне укриття.
Чому Росія історично краде все українське: пояснення від доктора наук – дивіться відео: