Джаз, як новий напрям у музиці, виник на межі 19 — 20 століть у США.
В Америці в 20-х і на початку 30-х років минулого століття за дії сухого закону джаз лунав у кожному закладі, де підпільно наливали спиртне. Тож ця музика стала неофіційним гімном епохи гангстерів. А найвідоміший з них – Аль Капоне – завжди наголошував на своїй любові до клубного джазу.
Однак, саме такі постаті, як Луї Армстронг, Френк Сінатра, Чарлі Паркер, Майлз Девіс, Рей Чарльз познайомили з джазом широку аудиторію. У Сан-Франциско навіть є церква імені всесвітньо відомого джазмена Джона Колтрейна. Мабуть, як подяка його синглу "Вища любов". В церкві над вівтарем також є фреска із зображенням музиканта.
А ще джаз – музика кінематографа. Він і кіно – майже ровесники. Перший кіносеанс братів Люм'єр відбувся 1895 року, а точкою відліку джазової хронології прийнято вважати 1917 рік, коли "Original Dixieland Jazz Band" записав першу платівку.
В 2017 році джаз святкуватиме свій сторічний ювілей. За цей період джазові композиції стали музичним супроводом до близько 4000 стрічок американського та європейського кінематографів.
Варто зазначити, що за 100 років з'явилось безліч жанрових відгалужень, напрямків та вже самобутніх стилів музики, які беруть своє коріння з джазу. Та сам музичний напрямок, попри світову популярність, залишається музикою для витончених смаків. Насолоджуючись його мотивами, ви точно можете претендувати на лаври музичного гурмана.
Читайте також: Барбер-культура: звідки взялася мода на чоловічі зачіски та брутальні бороди
За результатами сучасних досліджень Монреальського неврологічного інституту, джаз є одним із найскладніших для сприйняття видів музики. Адже, щоб простежити й проаналізувати гармонійні побудови й прогресії, необхідна складна й напружена робота мозку. Виконати композиції, а особливо створити імпровізацію, в джазі набагато складніше, ніж у будь-якому іншому стилі.
Граючи чи слухаючи джаз, ви підвищуєте інтелектуальні здібності. Проте, далеко не кожен наважиться назвати себе справжнім його поціновувачем.