Будучи невід'ємним параметром при оцінці дотримання принципу верховенства права, виконання судових рішень у державі є предметом постійного вдосконалення через коригування й налагодження відповідної законодавчої бази та процедур.

Читайте також Ситуацію треба пом'якшити: судді КСУ готові пояснити своє рішення щодо е-декларування

Станом на 30 вересня 2020 року, за весь час діяльності Рада бізнес-омбудсмена (РБО) обробила 564 скарги, пов'язані із добровільним чи примусовим виконанням судових рішень. Як показує практика, кількість таких скарг з кожним роком поступово збільшується. Протягом останніх п'яти років ця тенденція була очевидною.

Кількість скарг бізнесу, пов'язаних з виконанням судових рішень

Кількість скарг бізнесу, пов'язаних з виконанням судових рішень

Яких предметів скарг стосувалося невиконання судових рішень?

Більшість (425) скарг бізнесу щодо невиконання судових рішень, які набули законної сили, була з податкової сфери. З них половина (52%) стосувалася невиконання судових рішень щодо реєстрації податкових накладних, 14% – електронного адміністрування ПДВ та 10% – відшкодування ПДВ.

Другою великою групою питань, з якими до РБО зверталися підприємці, були процесуальні порушення та зволікання з боку правоохоронних органів – загалом 102 скарги або 18% всіх звернень щодо невиконання судових рішень. Всередині цього блоку розподіл скарг бізнесу виглядав наступним чином: скарги на дії органів Прокуратури (37 скарг), Національної поліції (34 скарги), Податкової міліції (18 скарг), Служби безпеки України (13 скарг).

Решта скарг стосувалася митних питань, сфери дозволів та ліцензій, державних регуляторів, органів місцевого самоврядування, а також безпосередньо Державної виконавчої служби.

Невиконання судових рішень: портрет скаржників

Невиконання судових рішень: портрет скаржників

ТОП-6 індустрій, від яких надійшли скарги (травень 2015 р.- вересень 2020 р.)

Розподіл скаржників за розміром бізнесу та походженням капіталу:

Розподіл скаржників за розміром бізнесу та походженням капіталу

Зверніть увагу! Перші наслідки рішення КСУ: Антикорупційний суд закрив справу про брехню у декларації

Статуси закритих справ

Хоча 78% відповідних справ було успішно вирішено за сприяння РБО, такий результат не завжди вдається досягнути протягом передбаченого Регламентом Ради тримісячного строку для розслідувань. Нерідко трапляються випадки, коли в ході звичайної комунікації із відповідним органом влади чи підпорядкованим суб'єктом господарювання домогтися виконання судового рішення Раді не видається можливим. Після чого бізнес-омбудсмен приймає окреме рішення із рекомендацією відповідачу вжити відповідних заходів, а Рада продовжує моніторинг виконання цієї рекомендації.

Порівняно з розслідуванням інших категорій справ, це, своєю чергою, свідчить про те, що для остаточного виконання судових рішень, як правило, потребується більше часу.

У 385 випадках з 495 завершених розслідувань РБО вдалося переконати державні органи в тому, що рішення суду, яке вже набрало законної сили, є обов'язковим до виконання. Це дозволило підприємцям повернути та заощадити 2.4 млрд. грн.

Досвід РБО показує, що проблема з виконанням судових рішень зводиться не лише до недоліків механізму примусового виконання – дана сфера є значно ширшою. Окрім тих рішень, у яких суд прямо зобов'язав того чи іншого відповідача вчинити певні дії/прийняти рішення, при розслідуванні скарг РБО досить часто стикається із ситуаціями, в яких суд визнає дії чи бездіяльність "владного" відповідача неправомірними, із відповідним вмотивуванням, але натомість не зобов'язує останнього вживати заходів. Частими є й випадки принципового неврахування усталеної практики та висновків судів органами влади хоча й в інших спорах, але тотожних за своєю суттю, що також, на переконання РБО, є системною проблемою у взаємовідношенні "бізнес" – "держава".

До речі Йдеться про недотримання закону, – експертка про скасування е-декларацій

Що робити далі?

Виходячи з нагальності питання невиконання судових рішень та власної багаторічної практики, РБО розпочала підготовку нового системного звіту. Його результатом буде надання відповідних системних рекомендацій Кабінету Міністрів України. До речі, саме Кабмін, аналогічно визнавши актуальність проблеми, схвалив 30 вересня 2020 року Національну стратегію розв'язання проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація, на період до 2022 року.

  • По-перше, в межах майбутнього системного звіту, оприлюднення якого очікується на початку 2021 року, РБО планує охопити загальну проблематику примусового виконання судових рішень.
  • По-друге, РБО більшою мірою зосередиться на специфіці виконання судових рішень у тих категоріях справ, з якими безпосередньо стикається РБО.