У з'ясування обставин виникнення дивних світлових спалахів довелося втрутитися навіть президенту США Гаррі Трумену. Детальніше про "Вашингтонський інцидент" – у програмі.

Попередній випуск Великі жертви всупереч досконалим розробкам: найцікавіше про перші танки у світі

Перші звістки про невідомі світлові плями на небі почали поширюватися 12 липня 1952 року. Проте повідомлення звичайних громадян ніхто не сприймав серйозно. Ситуація змінилася через тиждень, коли про свої спостереження повідомив диспетчер Вашингтонського аеропорту.

Приблизно опівночі Едвард Наґент зауважив на екрані радара 7 невідомих об'єктів. Всі вони розташовувались на відстані 15 миль на північний захід від міста і рухалися доволі далеко від встановлених маршрутів літаків. Цей факт підтвердив і старший диспетчер аеропорту, який згодом прокоментував це так: "Ми відразу зрозуміли, що це дуже дивна ситуація, адже рух об'єктів був зовсім не схожий на звичайний рух літаків".

Невідомі об'єкти дістались Білого дому

Останній відразу наказав перевірити зображення на інших радарах і зв'язався з найближчою радіолокаційною станцією. Один із диспетчерів не лише підтвердив, що бачить ці об'єкти на радарах, але й стверджував, що може спостерігати за ними візуально з вікна вежі управління рухом повітряних суден. Явище він описував, як яскраве помаранчеве світло, яке не міг жодним чином пояснити.

НЛО
Світлові об'єкти над Білим домом / Скриншот з відео FindingUFO

Згідно з даними радарів, невстановлені об'єкти рухалися у бік міста. Згодом вони дісталися до Білого дому і будівлі Конгресу США. Над ними вони і зупинилися на деякий час. Тоді диспетчер зв'язався з базою Військово-повітряних сил, які також підтвердили, що бачать невідомі об'єкти на радарі.

Тієї ж ночі з військової бази, яка розташована у містечку Ньюкасл, відправили для патрулювання повітряного простору над Вашингтоном 2 реактивні винищувачі. Коли вони прибули на місце призначення, жодних невідомих літальних об'єкті не виявили. Згодом диспетчер, який на власні очі бачив у небі невідомі вогні, висунув припущення, що НЛО:

  • стежать за радіопереговорами;
  • навмисно переховуються від військових.

Ймовірно, це були лише жартівливі припущення, проте пересічним громадянам було легко в це повірити. Окрім того, ближче до ранку 20 липня, коли військові літаки вже повернулися на базу, невідомі світлові плями знову з'явилися на небі. Про це о 5:30 повідомив радіоінженер з передмістя Вашингтона. Він стверджував, що спостерігає 5 великих дисків, які нерівномірно вишикувались у небі, нахилилися і почали крутий підйом.

Ця подія набула такого розголосу, що вже вранці того ж дня безліч масових видань по всій країні розмістили новину про НЛО у Вашингтоні на перших шпальтах. Такий шум у ЗМІ схвилював навіть президента Гаррі Трумена. Він особисто звернувся до помічника Військово-повітряних сил і попросив з'ясувати та врегулювати ситуацію.

Зрештою вже ввечері того дня незрозумілі світила з небосхилу зникли, тож гул довкола них потроху стихав. Але затишшя тривало недовго. Об'єкти 26 липня знову з'явилися, цього разу їх зафіксували по всіх секторах стеження радіолокаційних станцій в районі Вашингтона. Світлові диски рухалися повільно і точно не мали чіткого напрямку руху. І цього разу у розвідку знову відправили реактивні винищувачі.

Варто прочитати Катастрофа НЛО чи секретний проєкт американської розвідки: правда про Розвельський інцидент

Невдовзі один із пілотів, лейтенант Вільям Паттерсон, відзвітував, що помітив 4 білі об'єкти, які світяться. Він почав їх переслідувати, проте через деякий час НЛО оточили його винищувач. Тоді Паттерсон подав запит у вежу управління щодо подальших дій. Проте жодних наказів діяти він не отримав, оскільки ніхто з командування й досі не знав походження об'єктів.

Окрім того, останні зникли з небосхилу так само раптово як і з'явилися. Вранці газети були переповнені новими кричущими заголовками та історіями про НЛО. Саме тому командування Військово-повітряних сил США було змушене організувати пресконференцію та заспокоїти громадян.

В Пентагоні 29 липня представники ЗМІ мали змогу з'ясувати всі питання, які хвилювали громадськість. Відповідати на них були вповноважені директор розвідки ВПС, генерал-майор Джон Семфорд і директор операцій ВПС США Роджер Реймі. Під час пресконференції Семфорд стверджував, що невідомі об'єкти в небі, які зчинили стільки шуму, можна легко пояснити повітряними явищами, наприклад, болідами чи метеорами.

Семфорд
Джон Семфорд / Фото ВВС США

Водночас їхня фіксація на екранах радарів могла бути спричинена інверсією повітряних потоків. Окрім того, директор розвідки зазначив, що вони реєструють сотні подібних випадків, проте щоразу марно підіймають і відправляють винищувачі. Ініціатори пресконференції були впевнені, що для хвилювання у громадськості немає жодних причин. Їхні заяви про те, що явище було викликано температурними інверсіями, згодом підтвердило й розслідування Цивільного управління аеронавтики.

Проте, такі пояснення задовольнили далеко не всіх уфологів і конспірологів країни. Частина громадськості й надалі проявляла занепокоєння дивними подіями у столиці. Таке наполегливе зацікавлення пригодою викликало тривогу не тільки в командування ВПС США, але й у ЦРУ. Відтак 24 вересня того ж року Управління наукової розвідки ЦРУ опублікувало для його директора меморандум.

У ньому мовилось про те, що ситуація в Вашингтоні має наслідки для нацбезпеки, викликає занепокоєння у громадськості і створює загрозу масової паніки. На початку 1953 року для детальної перевірки випадків спостережень НЛО створили спеціальну групу.

До неї увійшли передові вчені країни на чолі з фізиком Говардом Персі Робертсоном. Впродовж кількох днів група Робертсона ретельно вивчала подібні випадки фіксування невідомих об'єктів, які описувала у спеціальному проєкті під назвою "Синя книга".

Цікаво Пентагон вважає НЛО загрозою нацбезпеки: новий звіт національної розвідки США

Згідно з офіційною версією управління розвідки США, спеціальна група спростувала всі зафіксовані випадки спостереження НЛО. Вони науково обґрунтували, що жоден з них не ніс загрози національній безпеці держави. Проте після звітної доповіді, жодних деталей проєкту "Синя книга" більше не розголошувалось.