Нормандська зустріч і газ: чи шантажуватиме Путін Зеленського на переговорах

28 листопада 2019, 07:48
Читать новость на русском

Чому питання війни на Донбасі та транзиту російського газу Україною пов'язані? Що хоче Путін і як діяти Зеленському? Які червоні лінії не можна переходити на переговорах у нормандському форматі?

Про це читайте в інтерв’ю 24 каналу з економічним експертом Андрієм Вігірінським.

Читайте також: Газові переговори з Росією: що потрібно знати про транзит і новий контракт

Президент України не має повноважень укладати газові угоди

У нещодавній розмові Зеленський і Путін говорили про енергетику. На вашу думку, чи підніматимуть питання про контракти на транзит російського газу на нормандській зустрічі 9 грудня. Як у цій ситуації діяти Україні?

Є думка, що за одну зустріч лідерів "нормандської четвірки" – Меркель, Макрона, Зеленського і Путіна – вирішиться все. Але треба зважати на повноваження учасників переговорів. Російський "Газпром" – монополія з політичними функціями, ним керує Путін. А в "Нафтогаз-Україна" ситуація інша. В Україні парламентсько-президентська форма правління. І глава держави не має повноважень давати розпорядження "Нафтогазу".


Укладати договори з "Газпромом" має право "Нафтогаз", а не президент / Фото Цензор

Відносини "Газпром"-"Нафтогаз" – це економічні аспекти і міжнародне корпоративне право. Це норми Європейського енергетичного співтовариства. У форматі "Газпром"-"Нафтогаз"-Єврокомісія кілька років відбуваються зустрічі, де вирішується, як зробити так, щоб забезпечити транзит російського газу українською ГТС, щоб сторони помирилися, і Європа не замерла.

Читайте також: "Нафтогаз" здобув ще одну перемогу над "Газпромом": що це означає

Утім, є політичний аспект. З 2015 року Україна начебто не купує російський газ. Насправді нам його продають із маржою європейські трейдери. Тобто з суспільно-політичної точки зору в України не може бути з країною-агресором співпраці. Але лише в 2019 році Росія стала не першим, а другим за розмірами торгівельним партнером України. Зараз на першому – Китай.

Газові переговори: основне

  • Наразі тристоронні переговори між Україною, Росією та Єврокомісією тривають. Попередній контракт про транзит газу між Росією та Україною завершується 31 грудня.
  • Україна хоче укласти контракт на 10 років, але у Росії пропонують лише на 1 рік. Окрім того, у пропонованому Росією договорі є умова – відмова України та РФ від взаємних претензій в міжнародному арбітражі та припинення всіх судових розглядів.
  • В "Нафтогазі" наголошують – Україна не збирається забути 22 мільярди доларів, які винна Росія.
  • Російський "Газпром" офіційно відмовився постачати газ до України напряму доти, доки Україна не відмовиться від своїх перемог у міжнародних арбітражах.
  • Чергові технічні консультації відбулися 20 листопада, наступні заплановані на 29 листопада.

Тобто президент Зеленський не має повноважень щось вирішувати по газу, якщо цю тему піднімуть на переговорах?

Головне питання зустрічі у нормандському форматі – досягнення не правових або економічних, а політичних домовленостей між Україною і Росією щодо збройного конфлікту на Донбасі. З благословення і під наглядом Франції і Німеччини. А також – імплементація мінських угод.

Читайте також: У Росії назвали умову для успіху нормандського саміту

Нормандський формат не був локацією для вирішення економічних питань. Зокрема, газових. Але на можливій двосторонній зустрічі Зеленського і Путіна в Парижі, вочевидь, питання газу звучатиме.

Зради на нормандській зустрічі не буде

У газовому питанні в Україні всі дуже бояться зради…

Підписання контракту між "Нафтогаз-Україна" і "Газпромом" щодо транзиту газу нашою газотранспортною системою – актуальне питання. Україну цікавить, щоб європейські покупці отримували газ на східному кордоні України. Щоб Росія лише доставляла газ до нашого східного кордону. А європейська компанія уклала б з нами договір на транзит. Тобто російський газ перестає бути російським на східному кордоні України.


Чи варто Україні укаладати нові газові угоди з Росією? / Фото 24 каналу

Але такі контракти – і на транзит, і на постачання газу – можна укладати тільки на європейських правилах, дотримання яких забезпечуватиме Німеччина і Франція. До речі, уклавши договір про постачання газу, можна з Росії в натуральному вигляді стягнути борг – 3 мільярди доларів, згідно рішення Стокгольмського арбітражу.

Читайте також: Як можуть зрости ціни на газ, якщо не буде контракту про транзит з Росією

Крім того, загальний об’єм споживання газу в Україні – населення і промисловість – 33 мільярди кубів на рік. З них 20 мільярдів – газ власного видобутку. Іншими словами, нам потрібно 10 мільярдів імпортного газу.

Але ж Путіну це не вигідно?

Путін вимагатиме схожих правил, які діяли у попередніх дуже не вигідних для України контрактах. На принципі: "Бери або плати". Тобто ти або забираєш, умовно кажучи, визначений угодами об’єм газу – приміром, 40 мільярдів кубометрів. Або платиш за них. Але це суперечить європейській судовій практиці. "Газпром" не зможе на таких умовах заключити з нами контракт.

Транзит газу не стане заручником плану мирного врегулювання на Донбасі

Путін шантажує Україну контактом на транзит газу нашою ГТС і поставками газу, вимагаючи від нас списання боргів – 22 мільярдів доларів, згідно рішення Стокгольмського арбітражу. Чи не стане це елементом тиску на нормандській зустрічі?

Зеленський не дасть указівку "Нафтогазу" відмовитися від претензій до "Газпрому". З іншого боку, ці судові спори – елементи гібридного протистояння. Так само як "Північний потік-2" – теж метод політично-економічного тиску Росії на Україну.

Треба зважати на те, що за півтора року після рішення суду Україна не отримала ні копійки від "Газпрому". І поки складно сказати, чи вдасться нам стягнути цей борг. Але це судове рішення – засіб для створення дискомфорту на міжнародній арені для "Газпрому".

До речі, якщо на нормандській зустрічі піднімуть питання газу, то Україна може поставити питання про "борг Януковича". Адже в Росії є судове рішення, що ці гроші, які взяв собі Янукович, – понад 3 мільярди доларів – суверенний борг України перед Росією.


Жоден контракт не вартий життів українців / Фото Getty

Якщо договір про транзит нам не вдасться укласти, які будуть наслідки? Чи Росія блефує?

У Росії достатньо механізмів альтеративного постачання газу. "Турецький потік", "Північний потік" – перший. Наслідки для України прорахував Нацбанк: мінус 0,7% ВВП плюс витрати на підтримання ГТС. Тому ми говоримо про довгостроковий контракт з транзиту. Швидше за все, ми досягнемо згоди з Росією. Але чи буде цей договір довготривалим – не впевнений.

Якщо говорити, що питання газу корелюється з питанням миру, то Росії не вигідний контракт з Україною на десять років. Адже це засіб політичної боротьби. Чим тоді шантажувати Київ?

Які червоні лінії на цій зустрічі у питанні мир-газ Україна не повинна переходити?

Одне точне економічне обмеження – формат управління ГТС. Заборона на участь в її управлінні представників Росії. Ні "Газпром", ні його дочірні компанії чи ті, де є частка "Газпрому", не матимуть права бути суб’єктами управління ГТС.

А взагалі нема червоної лінії, яку можна продати за господарський контракт. Не можна питання транзиту газу робити заручником імплементації плану мирного врегулювання збройного конфлікту на Донбасі. Ми цього не можемо допустити. Спори економічного характеру між господарюючими суб’єктами можна в суді вирішити. А в скільки життів українців можна, з цієї точки зору, оцінити питання миру?