Їх убила Росія: хто загинув від смертоносної атаки у Києві 28 серпня

40-річний Раміс Закієв був татом 2 хлопчиків – 6 та 12 років.

Його дружина перебуває із пораненнями в лікарні.

Раміс Закієв / Фото із соцмереж

52-річний Коржов Андрій Іванович – волонтер, власник автомайстерні. Був жителем села Красилівка Київської області, а у Києві винаймав житло.

Тато мав невелику шиномонтажку, та сам займався розвалом-сходження. Без питань, та в будь-який час обслуговували безкоштовно машини для наших захисників. Не так давно збирав причіпи до авто в поганому стані, та перероблювали з колесами для евакуації наших хлопців з місць бойових дій. Вірив в перемогу, та допомогав чим міг. Мав двох дітей та двох онуків. І мав багато планів на життя,
– написала донька Юлія Оксюта.

Андрій Коржов / Фото із соцмереж

Артем Магдик працював продавцем.

На превеликий жаль, горе торкнулося й нашу команду… Під час обстрілу 28.08 у місті Київ російська ракета влучила у п'ятиповерхівку в Дарницькому районі, де проживав наш колега – Магдик Артем, продавець маркету ТРАШ!, Харківське шосе, 57. Артем був добрим, чуйним і щирим другом, колегою, якого щиро любив наш колектив. Його втрата – це невимовний біль для всіх нас,
– написали його колеги.

Артем Магдик / Фото із соцмереж

Любов Мазуренко – мама трьох дітей, наймолодшому – всього 14 років.

Вона працювала у комунальному підприємстві по утриманню зелених насаджень Подільського району.

Із жінкою попрощалися на Житомирщині.

Любов Мазуренко / Фото із соцмереж

17-річна Ніна Мазур цьогоріч закінчила ліцей №291.

Та дівчинка, яка виглядала, як з казок: мила, красива, добра, сором'язлива з м'яким голосом і гострим розумом. Та дівчинка, про яку я говорила, що вона "маленька Ніночка", а коли підросла, жартома називала "Нінель". Та дівчинка, яка завжди говорила "все добре", завжди запрошувала в гості і чекала. Та дівчинка, в яку я завжди вірила і говорила: "В тебе хороше майбутнє" і називала неймовірною, бо таких, як ти не має. Дякую тобі, за промінь сонця, яке ти принесла в моє життя. Тебе не стало і моєї віри в людство теж,
– написала в Instagram Діана Федоришина.

У дівчини залишилися брат і молодша сестричка, які зараз у важкому моральному стані, та батьки, за життя яких борються у лікарні.

Ніна Мазур / Фото із соцмереж

38-річний Олексій Шевченко тимчасово проживав у Києві і працював на заводі. Сам був із села Студеники Київської області.

Чоловік мав двох донечок.

Навіщо ти нас покинув, як жити без тебе?.. Я тебе любитиму все життя. Ти мій вдих і видих. Я без тебе задихаюсь… Кохаю аж до неба. Легких тобі хмаринок,
– написала його дружина Галина.

Олексій Шевченко / Фото із соцмереж

Наталія Анатоліївна Махаринська була редактором редакційно-видавничого відділення відділу організації наукової діяльності Національної академії внутрішніх справ.

Ми втратили не лише високопрофесійного редактора, яка понад чверть століття своєю працею супроводжувала вихід друком десятків наукових і навчальних видань, а й людину з великої літери – добру, щиру, уважну до кожного. Вона відчувала силу слова, завжди підтримувала інших і давала мудрі поради. Світлий образ Наталії Анатоліївни назавжди залишиться в нашій пам'яті як приклад гідності, порядності та любові до життя,
– написали її колеги.

У жінки залишився син та чоловік.

Наталія Махаринська / Фото із соцмереж

Віра Тулупова була учасницею Ансамблю народної пісні та побутового танцю "Громиця".

Оксана Процюк працювала лікарем фізичної та реабілітаційної медицини, неврологом у центрі медичної реабілітації КНП "КМКЛ 1".

Вчора ще усміхнена, натхненна питаннями реабілітації, пацієнтами... Сьогодні тиша від невимовного болю, гіркої втрати. Оксана Миколаївна була не лише гарним лікарем, професіоналом своєї справи, чарівною жінкою, турботливою дружиною та мамою, гордістю нашого колективу, але й справжнім другом для нас, підтримкою для своїх пацієнтів! Її чесність, доброта, щирість, відповідальність, турбота та мудрість були прикладом для колег! Вона не просто скеровувала нашу команду, а надихала нас щодня! Її шлях був сповнений любові до життя й прагнення допомогти кожному, хто звертався!
– написали колеги.

Оксана Процюк / Фото із соцмереж

Назарію Ковалю було 14 років. Він був учнем 8 класу ліцею №127.

Назарій був світлою, життєрадісною дитиною, яка мріяла і будувала плани на майбутнє. Його життя обірвала жорстока війна,
– написали у його рідній школі.

Назарій Коваль / Фото зі сторінки ліцею

17-річна Марина Гришко була студенткою 3 курсу столичного енергетичного фахового коледжу.

Ця дівчинка була ніжною, світлою та творчою особистістю, відкритою до світу й людей. Вона вміла дарувати добро, надихати оточення своїм талантом і щирістю. Для одногрупників і викладачів вона назавжди залишиться світлим промінчиком радості й доброти,
– написали у коледжі.

Марина Гришко / Фото, опубліковане на сторінці коледжу

Серед загиблих 2-річна дівчинка Ангеліна Галич зі своєю 24-річною мамою Надією.

Дитина народилася під російськими обстрілами в жовтні 2022 року і померла теж від них.

Ангеліна зі своєю мамою

Загинула мама 10-річного хлопчика 34-річна Яна Шаповал. Вона працювала перукарем.

У цьому будинку проживала моя дочка, зять і внук. Їхня квартира була на 5 поверсі. Вранці я прочитала про влучання у Дарницькому районі, подумала, хоч би не в дім Яни – мені одразу це спало на думку. Потім мені подзвонив Саша (зять – 24 Канал) і сказав: "Мам, Яни немає". Я подумала, склався увесь будинок, а це якраз їхній під'їзд. Немає моєї Яночки тепер…,
– розповідала мама загиблої.

Чоловік Яни у важкому стані у лікарні, у сина – перелом руки.

Яна Шаповал / Фото із соцмереж