Чи пожвавить це призначення очищення влади від корупціонерів, що відбувається з люстрацією в Україні та які перспективи – читайте у матеріалі сайту "24".
Початок очищення влади
Очищення влади від чиновників, які займали керівні посади за президентства Януковича, було першою вимогою Майдану. Закон ухвалений під тиском громадськості. Існує міф, що цей закон був розкритикований Венеціанською комісією. Насправді ж в остаточному звіті написано, що закон не порушує права людини, а зазначені лише ризики в його реалізації.
Закон "про очищення влади" став відправною точкою змін старих еліт. Юрист Тетяна Козаченко, яка першою очолила Люстраційний департамент Мін'юсту, розповіла, що закон мав на меті реанімувати державне управління і він спрацював у перші 10 днів, коли недемократичні державні посадовці були звільнені.
За її словами, у цій частині закон спрацював на 98%.
Є 2% осіб, які досі перебувають на посадах або завдяки судовим чи владним рішенням,
– розповіла Козаченко.
Де закон не спрацював
Тетяна Козаченко довгий час очолювала Люстраційний департамент Мін'юсту
У частині майнової люстрації закон провалився. Ця частина люстрації передбачала перевірку на відповідність доходів до способу життя чиновників.
Провина у цьому покладається на керівництво Державної фіскальної служби, яка повинна була реалізувати норми цього закону в частині майнової люстрації. Чиновники ДФС виконували цей закон лише формально. Справа в тому, що закон передбачав, що сам орган державної влади має самостійно очиститися, але безумовно, цього ніхто не збирався робити.
Згідно з перевіркою, в органах ДФС на 2015 рік перебувало понад 42% осіб з керівного складу, які підлягали люстрації.
На думку Козаченко, тодішній керівник Фіскальної служби Роман Насіров був забов'язаний звільнити цих чиновників, але не виконував цього рішення, поки його підлеглі у судах не оскаржили рішення Мін'юсту щодо люстрації.
До того ж, люстрація не відбулася в судовому корпусі. На думку деяких громадських активістів, це стало можливим, бо не було створено достатньої законодавчої бази. Але ідея люстрації щодо відсторонення від державної служби одіозних суддів залишилася у судовій реформі.
Читайте також: Новоспечена головна люстраторка України поділилася планами на посаді
Люстраційний департамент
Люстрація в Україні офіційно закінчилася у листопаді 2016 року. Близько 1 тисячі чиновників були звільнені, ще близько 4 тисяч звільнилися за власним бажанням.
Новопризначена голова Люстраційного департаменту
Призначення Анастасії Задорожної на посаду керівника департаменту жодним чином не пожвавить люстрацію, адже цей підрозділ виконує суто технічні обов'язки з утримання люстраційного реєстру.
Люстраційний департамент ніколи не мав повноважень змусити недобросовісних чиновників залишити займані посади.
Ще 7 років (люстрація обмежує займання посад на 10 років –"24") хтось має стежити, щоб осіб з люстраційного реєстру не виключали. А також, щоб ці чиновники не повернулися до державних посад.
До того ж, департамент продовжить здійснювати аналіз законодавства, моніторинг та підтримку судових справ щодо люстрації.
Політолог Тарас Березовець констатує, що люстрація мала неповний успіх, але її функція, фактично, вичерпана. Він впевнений, що тепер реалізація люстрації у частині відсторонення чиновників, які мають коштовне майно без достатніх доходів, лягає на плечі антикорупційних органів.
З цим погоджується Тетяна Козаченко, яка стверджує, що "майнову люстрацію" слід виключити із закону про очищення влади, адже вона краще реалізована в антикорупціних законах.
Багатьом чиновникам люстраційна перевірка залишається кісткою в горлі, – резюмувала юрист.
На її думку, люстрація таки виконала поставлену мету.
Читайте також: Юна головна люстраторка України: чим живе та які фото публікує чиновниця