Один глобальний наслідок війни вже цілком очевидний

Росія уже за бортом

Чим би і на якому рубежі не закінчилася злочинна війна, розв'язана Володимиром Путіним проти України, війна, яка не має ні приводів, ні виправдань, так ось – чим би не закінчилися події на військовому театрі, один глобальний наслідок війни вже цілком очевидний: це тотальний розрив Росії із Заходом чи Заходу із Росією.

Варте уваги Путін – це лише дрібний пітерський гопник

Власне, ще до війни я припускав, що головною метою брутальної конфронтації путінської партії із Заходом є "закриття" Росії та відторгнення її від Заходу. Щоправда, в тій моделі не передбачалася така повномасштабна війна з Україною і тим паче – така неуспішна війна, в ході якої російська сторона, щоб компенсувати недієздатність армії та помилку політичного розрахунку, змушена вдаватися до дедалі більш масштабного використання важких озброєнь, які несуть смерть цивільному населенню.

Проте загальний ефект є. Вже перший тиждень війни дозволив Кремлю завдати ядерного удару по російських незалежних медіа, ухвалити абсолютно сталіністський "закон про фейки", розв'язати цькування і переслідування будь-якої незгоди і винести на гребінь публічної політики найнижчий, плебейський і агресивний ізвод російського псевдопатріотизму.

З іншого боку, цей аваланш диктатури підкріплюється практично повним розривом економічних зв'язків із Заходом. Піднявшись на одну сходинку історичної уяви, можна бачити, що це все в певному сенсі і є мета війни, що йдеться ні багато, ні мало про черговий історичний поворот у долі Росії.

Важливе Росіяни, ми все проср*ли, накриє усіх

Спіраль історії повторюється

Без жодних перебільшень ми маємо справу з чимось порівнянним із тим розривом, який мав місце рівно сто років тому – в результаті путчу більшовиків і громадянської війни, що почалася після нього.

Як і тоді, Росія опиняється з коренем вирвана зі своєї історичної ніші "півзаходу" – великої периферії Європи та відгороджена від Заходу "залізною завісою", за якою соціальний порядок визначається поєднанням політичної автаркії, економічної автаркії та диктатури з використанням більш-менш жорстких форм терору проти власного населення.

Як і тоді, Росія виглядає в очах Заходу (і багатьох країн, що до нього не належать) не просто агресором, а якимось світом прокажених, соціальним задзеркаллям. Наразі парадокс полягає в тому, що неуспіх війни, який не веде поки що до змін політичних балансів усередині "інформаційного міхура" Росії, не змінює, а лише посилює цю трагічну траєкторію.

Історія парадоксальна. Повна поразка Третього Рейху привела Німеччину вже через сорок років до процвітання, а до кінця століття вона стала однією з найсильніших економік світу. Перемога більшовиків у громадянській війні й десятиліття автаркії та конфронтації із Заходом прирекли Росію на мільйони жертв внутрішнього терору, соціальне животіння, бідність і ще одну економічну катастрофу наприкінці 20 століття. Що ми "можемо повторити"?

Зверніть увагу  – з'явилися версії причин божевілля Путіна: дивіться відео