Найбільш поширеною в цій дискусії стає вже навіть не теза, а постійне заклинання: "Найголовніше для нас – запобігти ескалації конфлікту, ні в якому разі не допустити переростання його в регіональну війну".
Читайте також Найстрашніша форма тероризму повільно поширюється світом
Це жалюгідне мекання триває у час, коли смертельні вороги Заходу – тиранічні режими Росії, Ірану, КНДР і Китаю, який стоїть за ними, – давно вже розв'язали проти нього світову війну (до речі, з особистої санкції генсека ООН). Як надихнувся останніми днями військовий злочинець Владімір Путін, який щойно отримав доступ до практично необмеженого мобілізаційного зомбі-ресурсу блоківських азійців з розкосими і жадібними очима, готових "палити міста та смажити м'ясо білих братів".
Корейська ескалація Путіна – це inflection point під час четвертої світової війни (що нагадує китайську ескалацію Сталіна під час третьої світової у жовтні 1950-го). Реакція на неї Заходу, Вільного Світу (якщо за цими гучними словами ще щось стоїть) визначить і кінець війни, і перебіг історії 21 століття.
Але спочатку кілька зауважень щодо характеру російсько-української війни. Структура цієї війни – динамічна суперпозиція двох різних воєн. Перша – це класична війна на виснаження вздовж тисячокілометрової лінії зіткнення сторін, в якій Росія теоретично має перевагу через свій більший мобілізаційний потенціал і традиційно меншу в російському суспільстві цінність людського життя. А тепер ще під'єднався корейський фактор.
Але російська військова машина має ареал крайньої вразливості – це Кримський півострів. Бій за нього і є, як сказав би Карл фон Клаузевіц, психологічний центр тяжіння усієї російсько-української війни. У цьому другому компоненті війни Україна вже продемонструвала свою очевидну перевагу. Не маючи ні флоту, ні сучасної авіації, Україна викинула із Севастополя Чорноморський флот Росії й щодня знищує військові об'єкти Росії на всій території півострова.
Сценарій перемоги України прозорий та логічний
Захід відмовляється від найбезглуздішої червоної лінії, накладеної ним на себе, – вимоги, щоб сучасні західні літаки, що надаються Україні, пілотувалися виключно пілотами з українськими паспортами.
- По-перше, це згубне самообмеження вже затягнуло на 2 роки перебіг руйнівної для України війни.
- По-друге, якщо продовжувати йому тупо слідувати, ми в кращому разі отримаємо 30 – 40 розрізнених літаків, які не стануть game changer у цій битві.
Важливо Основна функція Селидового, де зараз ведуться важкі бої
Для вирішального перелому потрібні півтори сотні не просто індивідуальних літаків, а злагоджені підрозділи не обов'язково американських F-16, але можливо і французьких Mirages, британських Typhoons, шведських Gripens. Тоді під загрозою неминучого дистанційного знищення опиниться все російське військове угруповання, а не лише флот залишить Крим.
Український прапор над Севастополем означатиме катастрофічну поразку Росії та політичну, як мінімум, смерть кремлівського упиря.
Цей План перемоги підтримують Франція і Велика Британія, двопартійна більшість у Конгресі США, який вже йде, і який оберуть 5 листопада. Але на нього не готовий президент Джо Байден: "Аби не було війни!". Камала Гарріс щодня втрачає шанси дистанціюватися від Байдена в українському питанні (хоча б вимагати скасувати обмеження на удари вглиб Росії) і завоювати тим самим голоси значного кластера проукраїнських республіканців, що вагаються. Нічого доброго не обіцяють Україні й інтенції, які озвучують Дональд Трамп і Джей Ді Венс.
Ніч на 26 жовтня над Іраном показала, що ординська система ППО на покоління війн поступається сучасній західній авіації. Захід клацанням пальців може забезпечити перемогу України, екзистенційно необхідну йому самому. Але він змушує Україну пролити ще ріки крові заради цієї спільної перемоги. На жаль, на цьому героїчному шляху можуть просто закінчитись українці.
6 листопада, коли проясниться ситуація в США, колективний Захід і насамперед американська адміністрація мають ухвалити стратегічне рішення.
- Або Україна отримує авіаційну армаду та звільняє Крим;
- або Україні доведеться погоджуватися на пропозицію Китаю та Бразилії про припинення вогню на лінії зіткнення сторін та початок переговорів з Росією. Тому що без авіації у класичній війні на виснаження становище України лише погіршуватиметься.
Актуально Зараз саме час відправити західні війська в Україну
Запрошення в НАТО гарантуватиме мир
Ключове слово у цій формулі – "переговори". Добре відомо про що хоче говорити Путін – знищення української державності та перетворення територіальну структуру зі столицею у Києві (який йому не вдалося взяти ні за 7, ні за 1007 днів) на російський протекторат. Досягання цієї мети, за задумом військового злочинця, є ключовим пунктом угоди, що гарантує повну беззахисність України перед новим витком агресії Московії – "Україна відмовляється на всі часи від вступу до НАТО".
З усіх інших питань, зокрема територіальних, Путін, як він днями заявив, готовий до серйозних компромісів. Справді, для цієї людини не так вже й важливо, яка саме українська область належатиме безпосередньо Московії, а яка – підпорядкованому їй протекторату.
Ось чому Україні та Заходу, погоджуючись на ініціативу Китаю та Бразилії, необхідно ще до початку будь-яких переговорів юридично та фактично відкинути путінську хотілку.
Найкращий спосіб це зробити – НАТО негайно надсилає Україні офіційне запрошення до блоку. Це найважливіший процедурний крок, через який проходить кожен аплікант, після якого процес вступу стає практично незворотним.
Щодо рівня підготовленості України до вступу до НАТО, то Україна – єдина у світі держава за всю 75-річну історію НАТО, яка вже кілька років виконує за НАТО саме ту функцію, заради якої НАТО і було створено, – винищення азіопської орди, яка рветься у цивілізовану Європу.
Цікаво За співпрацею Путіна та Кім Чен Ина стоїть зовсім інша людина
Але, скажете ви, Путін за такого повороту подій відмовиться від ініціативи Китаю та Бразилії. Жодні тимчасові територіальні надбання не пом'якшать його фундаментальної поразки: Україна (нехай поки не в 100% складі) назавжди йде на Захід – до НАТО та ЄС. Цар автоматично стає для російського Z-бидла несправжнім.
Добре, відмовиться, а що він зробить? Привезе кілька десятків тисяч напівбожевільних корейців і піде на їх чолі "палити міста та м'ясо білих братів смажити"?
Думаю, що в цьому випадку "білі брати" у Білому Домі не чекатимуть буквальної реалізації блоківського пророцтва і зважаться нарешті на відправлення в Україну екіпажів західних льотчиків-"добровольців".
Байден ще може прийняти найважливіше рішення за всю кар'єру
На нещодавньому саміті G4 у Берліні обговорювалося подібне коло питань. Джерело стверджує, що під час зустрічі з'ясувалося, що 25 із 32 країн НАТО виступають і за негайне офіційне запрошення України до НАТО, і за відправлення західних пілотів. Вирішальним "проти" був голос США. У ході жвавої дискусії США пом'якшили свою позицію. Їхній представник дав зрозуміти, що у разі перемоги Гарріс він погодиться з натовською більшістю з обох питань.
Чому ж тільки у разі перемоги Гарріс, пане нинішній президент? У разі перемоги Трампа ви тим більше залишаєтеся протягом двох місяців повновладним господарем Білого дому. І на вас залишається величезна історична відповідальність прийняти незворотні рішення щодо перемоги над імперією абсолютно зла, які зобов'язують наступного президента. Ба більше, ви матимете можливість законодавчо закріпити ці рішення голосуванням нового складу Конгресу, який збереться 9 січня і в якому збережеться стійка двопартійна проукраїнська та проізраїльська більшість.
І запевняю вас, у майбутніх вікіпедіях сторінка Joseph Robinette Biden Jr. буде на 90% присвячена двом останнім місяцям вашої довготривалої політичної кар'єри.