Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Оксамитовий Майдан: про причини і наслідки акцій протесту

Чи переростуть акції протесту в Майдан?
Чи переростуть акції протесту в Майдан? / 24 Канал

Політична осінь в Україні завжди супроводжується акціями протесту. В цьому сезоні родзинкою стали мітинги з вимогою проведення великої політичної реформи.

Що вимагають протестувальники, і як на це відреагує влада, – в матеріалі сайту "24".

Майже дежавю

В акціях протесту, які розпочалися 17 жовтня, беруть участь дванадцять громадських організацій і політичних партій. Ініціатори вимагають від влади провести три фундаментальні реформи. Зокрема, прийняти закон про антикорупційний суд, скасувати депутатську недоторканність і ухвалити новий виборчий закон з системою відкритих списків. Насправді, нагадує директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала, нинішня влада пообіцяла ці реформи, крім антикорупційного суду, коли ще була в опозиції під час Революції Гідності.


На Майдан 2013-2014 років акція з вимогою політреформи поки не схожа

Загалом, громадські і політичні активісти не вимагають від влади чогось особливого – просто виконати свої обіцянки. Примітно, що участь в акціях беруть ті, хто три роки тому розпочинав на Євромайдані, що переріс у Революцію Гідності. За єдиним винятком – частина тих учасників тепер представляють нову владу, до якої у громадськості все більше претензій. І діють протестувальники схожими методами – блокують виходи Верховної Ради, розбивають наметне містечко біля парламенту.

Читайте також: Не проголосуєте – отримаєте Майдан: перший день протестів під Радою

Втім, розмах, так би мовити, не той. По-перше, не надто багато українців брали участь у мітингах – десь до п’яти тисяч громадян. По-друге, незважаючи на заявку дванадцяти громадських організацій і партій, між ними немає тої єдності, яка була в 2013-2014 роках.

Читайте також: Депутат розповів про два можливі варіанти розвитку подій після мітингів під Верховною Радою

Причин кілька. Згідно опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи імені Кучеріва" в липні, у 2017 році зафіксовано зниження оцінки ймовірності виникнення масових протестів та готовності особистої участі порівняно з 2014–2016 роками. Налаштовані брати участь у протестах 21%, не готові – 56%. Головними мотивами, що спонукають людей брати участь у протестах, названо боротьбу за справедливість – 16% та неможливість терпіти важке життєве становище – 13%. Головними чинниками неучасті у протестах є невіра у можливість у такий спосіб щось змінити – 16% та несприйняття подібних форм боротьби – "слід відстоювати власні права в суді, а не на вулиці".

До того ж, чимало учасників акцій мають певні претензії один до одного. Приміром, лідери партії "ДемАльянс" незгодні з діями лідера "Руху нових сил" Міхеїла Саакашвілі. ВО "Батьківщина" однозначно грає сама за себе, нарощуючи передвиборчі рейтинги. Те саме стосується і Радикальної партії Ляшка, представників якої, до речі, не було. Можливо тому, що РПЛ останнім часом підігрує пропрезидентським силам.

Як зазначає політолог Валерій Димов, Майдани не робляться, не керуються і не управляються – політиками тим більше. Бо політики і їхні прапори не об'єднують, а роз'єднують людей.

Політики у нас, дійсно, 1-го, 2-го, 3-го сорту і "пересортиця", на відміну від громадян, які, у своїй активній частині, справді – "вищого", у сенсі, набагато вище за тих, хто претендує на роль "вождів", "вождих" і "вождиків". Тому банальне і тривіальне "страшно далекі політики від народу" набуває у нас дещо іншого значення – вони далеко відстали,
– вважає Димов.

Ні опозиції, ні владі?

Хоча акція не була надто масовою, влада зробила кілька кроків на випередження, що говорить про те, що побоювання розгортання великих протестів були. Перед початком мітингів традиційно представників правоохоронних органів було більше, ніж самих протестуючих – будівлю Верховної Ради та урядовий квартал охороняли близько 3,5 тисяч поліцейських. Без сутичок не обійшлося. Зранку президент Петро Порошенко вніс у Раду законопроект про обмеження депутатської недоторканності, який парламент має розглянути 19 жовтня. Документом передбачено, що обмеження недоторканності відбудеться з 2020 року.


Обмежити недоторканність нинішня влада пообіцяла ще під час Революції Гідності

Лідер парламентської фракції "Самопоміч" Олег Березюк назвав насмішкою ініціативу про скасування депутатської недоторканності з 2020 року.

Якщо з 2020 року – який сенс? Це насправді індульгенція тим, хто сьогодні обкрадає державу. Це безглуздо, це насмішка над людьми, які за це переживають 20 років,
– вважає парламентарій.

З іншого боку, по-перше, цей закон вимагає внесення змін до Конституції – що з точки зору самої процедури займе не менше року. Тому парламентарі, якщо й ухвалять закон, то це буде ближче до завершення каденції цього скликання. По-друге, на жаль, що б не говорили більшість народних депутатів про скасування недоторканості, це все популізм. Обмежувати свій імунітет вони не наважаться. А от проголосувати за закон, який вступить в силу в 2020 році, шанси є.

На переконання політичного експерта Андрія Вігірінського, в інтересах нинішнього парламенту скасувати депутатську недоторканність.

"Депутатську недоторканність потрібно скасувати до наступних парламентських виборів. В цьому зацікавлений і президент Порошенко. Також в цьому зацікавлені коаліціанти і опозиційні сили в парламенті. Кожен з них тоді міг би використовувати це як аргумент в своїй виборчій агітації", – переконаний Вігірінський.

Однак, застерігає політичний експерт Михайло Басараб, найгірше, що може статися після протестів – якщо Порошенко сприйме їхню малу чисельність як довіру народу до себе і подумає, що тепер українцям можна "одягти" на голову що завгодно. Тому що люди не вийдуть не протести.

Люди вийдуть, тільки-но зайде серйозна розмова про питання життя і смерті України. Краще Порошенку не ризикувати. Головне для влади – не зробити хибних висновків. Ціна помилки буде високою. І не лише для влади,
– наголошує Басараб.

Перемога чи зрада?

Ініціатори протестів переконані, що змогли добитися свого. Принаймні, так вважає народний депутат Мустафа Найєм. На його думку, вперше за три роки парламент і президент призначили конкретну дату розгляду законів про вибори – профільний комітет повинен надати свої висновки до 19 жовтня. Також, за його словами, учасники акцій протесту змусили парламент повернутися до обговорення питання про скасування депутатської недоторканності. І Порошенко вніс законопроект під тиском громадськості. Хоча Найєм вважає неприпустимою відстрочку до 2020 року. Тому заявив, що вимагатиме змін вже в цьому скликанні.

"Під тиском акції команда президента змушена була відкликати свій законопроект про антикорупційні палати і почати формування робочої групи з підготовки нового законопроекту. Ми, як автори законопроекту, готові відкликати свій законопроект, щоб дати дорогу президентській ініціативі, як тільки документ буде готовий", – зазначає Мустафа Найєм.


Правоохоронці ретельно приглядають за наметовим містечком

Акція з вимогою політичної реформи триватиме мінімум до 19 жовтня, коли заплановано розгляд законопроектів. Як зазначає Віталій Бала, ухвалення відповідних законів буде лакмусовим папером про відповідальність нинішнього політичного класу перед громадянами України за свої обіцянки.

Ситуація набуває небезпечних тенденцій, бо політики постійно намагаються петляти. Всі говорять про скасування недоторканності, а не хочуть вносити законопроект на розгляд парламенту. Говорять про боротьбу з корупцією, а антикорупційного суду досі немає,
– наголошує Віталій Бала.

Без "петлянь" не обійдеться – це точно. Чи вистачить в учасників протестів запалу продовжувати акції доти, доки закони не приймуть – питання. Напруженість у суспільстві велика. Згідно опитування "Демініціатив", її рівень більшість населення – 61% – оцінює як високий. Тому влада, якщо не рахуватиметься із суспільними настроями незадоволення, отримає одного дня більш масові протести. Але характерною рисою нинішніх мітингів є і те, що політикам, які закликають виходити на вулиці, українці не дуже довіряють. Через те, що часто багато з них, прийшовши до влади, не виконали своїх обіцянок. І це сигнал для тих, хто бачить своє майбутнє в політиці.

Читайте також: Протести під Радою: яскравий фоторепортаж

Джерело: 24 Канал
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук