100 років деградації
"У 1918 році, після втечі червоної гвардії з Фінляндії, я пробрався в Куокаллу (це ще було можливо), щоб подивитися на мій будинок. Була зима. У горностаєвій сніговій пишноті стирчав на його місці жалюгідний виродок – зруб із колод зі зруйнованим дахом, з вибитими вікнами, з чорними дірами замість дверей.
До теми Три голови російського православного фашизму
Зледенілі гори людських випорожнень покривали підлогу. По стінах майже до стелі замерзлими струменями жовтіла сеча, і ще не стерлися позначки вугіллям: 2 аршини 2 вершки, 2 аршини 5 вершків, 2 аршини 10 вершків... Переможцем у цьому своєрідному чемпіонаті червоногвардійців виявився кулеметник Матвій Глушков: він досяг 2 аршинів 12 вершків, у висоту.
Вирвана з м'ясом зі стелі лампа була втоптана в купу випорожнень. Біля лампи записка: "Дякую тобі за лампу, буржую, добре нам світила".
Начебто про сьогоднішню Бучу писав, за 100 років взагалі нічого не змінилося.
Безлад та руїни, які залишили після себе російські окупанти в Бучі / Фото з телеграму Дениса Казанського
Зверніть увагу – бучанці показали розграбовані росіянами оселі: дивіться відео