Найбільшу загрозу від іранської ядерної програми сьогодні відчуває Ізраїль. Тегеран вважає єврейську державу своїм запеклим ворогом та неодноразово погрожував їй знищенням. До цього часу, Іран мав можливість атакувати Ізраїль завдяки власним проксі-силам у Секторі Гази, однак після отримання ядерних боєголовок, ситуація може суттєво загостритися. 24 Канал проаналізував, якою може бути реакція Ізраїлю та чи насправді Іран вже наблизився до створення ядерних боєголовок.

До теми Скоротився у 30 разів, – Пентагон про час виготовлення Іраном матеріалу для ядерної бомби

Агентство ООН з ядерного контролю – МАГАТЕ, під час чергової перевірки одного з іранських заводів, виявило частки урану, збагаченого до 83,7%, що всього на кілька відсотків відстає від рівня, необхідного для створення перших зразків ядерної зброї. Іран будь-які звинувачення відкидає та наголошує, що подібні "стрибки" можливі навіть при збагаченні урану для цивільних цілей.


Супутниковий знімок заводу зі збагачення урану в іранському Фордо / Фото AP

Згідно з термінологією МАГАТЕ, маючи близько 42 кілограмів урану, збагаченого на 60%, "не можна виключати можливість виготовлення вибухового пристрою", адже його можна швидко наблизити до рівня у 90%. Однак, експерти наголошують, що для створення однієї боєголовки знадобилося б близько 55 кілограмів, адже частина матеріалу втрачається під час процесу збагачення. Так чи інакше, Іран має достатні запаси урану та постійно їх збільшує, попри всі застереження з боку МАГАТЕ.

Незважаючи на всі запевнення Ірану, Сполучені Штати вкрай стурбовані звітом МАГАТЕ. Представник Пентагона Колін Кал заявив, що Іран міг би виготовити достатньо матеріалів для створення ядерної бомби "приблизно за 12 днів". Він наголосив, що під час дії так званої "ядерної угоди", Іран мав обмеження на своїх ядерних об'єктах, а США тоді оцінювали шлях Тегерану до створення ядерної зброї у 12 місяців. Зрештою, крім звинувачень та погроз в бік Ірану, США натякають на можливості повернення до ядерної угоди.

Я думаю, що все ще існує думка, що якщо ви зможете вирішити це питання дипломатичним шляхом і повернути обмеження на їхню ядерну програму, то це краще, ніж інші варіанти. Але зараз СВПД (дослівно – Спільний всеосяжний план дій щодо ядерної угоди з Іраном, – 24 Канал) перебуває в стані заморозки,
– підкреслив Колін Кал.

Найбільшу загрозу від іранської ядерної програми сьогодні відчувають найближчі сусіди, які мають з Тегераном доволі напружені відносини. Наявність ядерної зброї в однієї з країн регіону суттєво змінює баланс сил та фактично, відкриває скриньку Пандори, після чого Близький Схід очікує гонка озброєнь, або ж пряме військове зіткнення між країнами регіону та Іраном.

Швидше за все, це спровокує обмежений збройний конфлікт з Ізраїлем та його союзниками, можливо навіть Саудівською Аравією. В довгостроковій перспективі це може спричинити безконтрольну гонитву ядерних озброєнь, адже інші країни також захочуть її мати, щоб збалансувати сили в регіоні,
– пояснює експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього Ілія Куса в ексклюзивному коментарі 24 Каналу.

Втім, більше за всіх небезпеку відчуває Ізраїль, адже Іран називає цю країну одним із своїх головних ворогів та прямо погрожує ізраїльтянам знищенням. На сьогодні, Ізраїль зазнає постійних атак від терористичного угрупування ХАМАС, яке базується в Секторі Гази та, за інформацією Ізраїлю, напряму фінансується та озброюється іранським урядом. Боротьба ізраїльської армії з ХАМАС вже стала для багатьох місцевих жителів буденністю, проте наявність в Ірану ядерної зброї несе вже пряму екзистенційну загрозу для існування держави.

Ізраїль може лише сповільнювати ядерну програму Ірану завдяки точковим ударам по ядерних об'єктах. Щоб повністю вирішити це питання, знадобляться або масовані ракетні обстріли цих об'єктів, або пряме військове вторгнення в Іран. Ізраїль самостійно не здатний це зробити, знадобилася б допомога союзників,
– наголосив Ілія Куса.


Ізраїль вже бив по виробництву центрифуг для збагачення урану, Іран 2021 / Фото AP

У західних ЗМІ також з'явилася інформація, що Ізраїль хоче вдарити по ядерних об'єктах Ірану до того, як вони отримають системи ППО С-400 від Росії. Натомість Кремль поки прямо не заявляв, що готується до передачі цих систем Ірану, але судячи із закупівель росіянами іранських дронів-камікадзе, про подібні постачання навряд чи буде оголошено публічно.

Чим довше ви чекаєте, тим складніше стає. Ми чекали дуже довго. Я можу сказати вам, що зроблю все, що в моїх силах, щоб перешкодити Ірану отримати ядерну зброю,
– сказав прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу.

На тлі нових загроз, до Ізраїлю приїжджав генерал США Марк Міллі, щоб обговорити подальшу співпрацю, метою якої є відмова Ірану від ядерної зброї. Деталі зустрічі не розголошували, але прессекретар Міллі наголосив, що сторонами підіймалися питання регіональної безпеки та координації між країнами для захисту від загроз з боку Ірану.


Начальника штабу ЦАХАЛу Герці Галеві (ліворуч), міністр оборони Йоав Ґалант (другий ліворуч) ведуть переговори з генералом Марком Міллі, головою Об'єднаного комітету начальників штабів США / фото GPO

Ймовірно, США та Ізраїль готують спільну військову операцію, щоб відтермінувати створення Тегераном ядерної зброї. З іншого боку, метою візиту Міллі може бути стримування Ізраїлю від радикальних дій, як це вже робили США у 2012, адже в цьому питанні ще залишається вузьке вікно для дипломатичного врегулювання.

Поки над Іраном зберігається певна "ядерна невизначеність", США вдаються до свого головного методу тиску – санкцій. Цього разу чергового удару зазнала торгівля нафтою. США ввели санкції проти близько десятка компаній, які займалися транспортуванням і продажем іранських нафтопродуктів. Крім того, Державний департамент США заблокував роботу 20 суден, які належать підсанкційним компаніям.

При цьому, абсолютна більшість цих компаній є іноземними, тобто не підпорядковані Ірану напряму. Санкції США торкнулися, крім іранських компаній, двох китайських фірм та по одній компанії з В'єтнаму та ОАЕ. Усіх їх звинувачують у допомозі Тегерану, адже продаж іранської нафти вже давно або заблокований, або обмежений через західні санкції. Втім, тривалий час Іран намагався заробляти на нафті через так званий "тіньовий флот".

Як Іран боровся з санкціями США

Протягом багатьох років Іран намагався перешкодити фінансовій ізоляції з боку США та знищенню власної економіки. Для цього Тегеран створив цілий лабіринт підставних компаній та іноземних банків, включаючи навіть фінансові установи в США та Європі, які дозволяють іранським компаніям ухилятися від міжнародного контролю для ведення бізнесу.

Тривалий час це дозволяло Ірану тримати свою економіку на плаву, продовжувати торгівлю підсанкційною нафтою та отримувати доволі високі прибутки. Втім, судячи з усього, американці знають про цю мережу, або ж уміють добре шукати. На тлі зростаючої ядерної загрози, під нові санкції відправилися всього з десяток компаній. Проте, швидше за все, це був попереджувальний постріл з боку США, щоб схилити Іран до повернення за стіл переговорів. Вашингтон таким чином натякнув, що під обмеження може потрапити весь "тіньовий флот" Ірану.

Ажіотаж навколо ядерної програми Ірану вчергове підіймає питання про необхідність повернення до "Спільного всеосяжного плану дій", або просто ядерної угоди, яка ще в 2015 році була підписана між п'ятьма постійними членами Радбезу ООН: США, Китаєм, Росією, Францією, Великою Британією, Німеччиною, а також Євросоюзом та Іраном.

Цей договір накладав певні обмеження на ядерну програму Ірану, в обмін на полегшення санкційного тиску з боку Радбезу ООН, ЄС та США.


Дональд Трамп підписав указ про відновлення санкцій проти Ірану, 2018 / Фото AFP

Адміністрація Джо Байдена згодом намагалася відновити перемовини щодо ядерної угоди, натомість Тегеран відмовлявся повертатися до домовленостей від 2015 року, навіть попри те, що ЄС обіцяв компенсувати Ірану усі фінансові збитки, які країна отримала після виходу Трампа з угоди та запровадження нових санкцій.

Однак ООН серйозно націлена на те, щоб відновити ядерну угоду. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі прибув до Тегерана з офіційним візитом на запрошення голови Організації з атомної енергії Ірану Мохаммада Есламі. Крім дискусій щодо "випадкового" надмірного збагачення урану, метою візиту назвали перемовини про повернення Ірану до СВПД. Під час пресконференції Гроссі заявив, що обговорив з іранською стороною питання технічного та наукового співробітництва, яке мало б надати додатковий поштовх для відродження ядерної угоди.

Завдяки конструктивним дискусіям, які ми ведемо зараз, і хорошим домовленостям, я впевнений, ми прокладемо шлях до важливих угод,
– заявив голова МАГАТЕ.


МАГАТЕ прагне відновити ядерну угоду з Іраном / Фото AP

Державні ЗМІ Ірану доволі позитивно оцінили візит голови МАГАТЕ. Іранські чиновники, при цьому, вдали зі себе жертву – нібито вони вирішили обмежити дію СВПД через те, що інші сторони цієї угоди відмовилися виконувати свої зобов'язання та лише посилювали санкційний тиск на Іран. Втім, судячи з результатів поїздки Рафаеля Гроссі, шанси на те, що ядерна угода все ж буде відновлена, досі залишаються, адже сторони пообіцяли продовжити подальшу співпрацю.

Зрештою, Сполучені Штати, навіть у свої звинувачення в бік Ірану, включають також заяви про необхідність повернення до ядерної угоди. А отже, саме таку мету переслідує Вашингтон та союзники. Вочевидь, будь-яка війна на Близькому Сході нікому не потрібна. Ймовірно, варто очікувати відновлення публічних дискусій щодо СВПД. Іран також усвідомлює, що маючи скрутну економічну та політичну ситуацію всередині країни, він навряд чи буде здатний вести масштабні бойові дії – це було б занадто ризиковано для чинного політичного режиму.

Втім, очікувати, що Іран повністю згорне свою ядерну програму також не варто. Швидше за все, Тегеран продовжить розробки ядерної зброї, але пильний контроль з боку міжнародних організацій та обіцянки Заходу вивести Іран з "клубу ізольованих держав" дозволять суттєво сповільнити цей процес.

Вочевидь, Захід хотів би зміни політичного режиму в Ірану, проте наразі це складно здійснити, а природна зміна режиму, з плином часу, може повністю зняти проблему іранської ядерної програми з порядку денного.