Вже майже три роки, як Росія, що на початку вторгнення розраховувала на бліцкриг, застрягла у війні в Україні. І за це країна-агресорка розплатилася втратою ключової зони впливу на Близькому Сході. Повалення Башара Асада стало однією з найбільших геополітичних невдач Путіна за чверть століття його перебування при владі, передає 24 Канал з посиланням на The New York Times.

Дивіться також Росія втратила військові бази у Сирії: аналітики ISW припустили, які це матиме наслідки

У 2015 – 2017 роках Росія активно допомагала Башару Асаду утриматися при владі. Зокрема, вона "прославилася" цинічними бомбардуваннями міста Алеппо.

Кілька разів російські військові відбивали Пальміру від терористів ІДІЛ. А після остаточного захоплення міста Кремль влаштував на руїнах стародавнього міста великий концерт.

У 2017 році в Сирії Путіна зустрічали шеренги російських військ. Заявляючи, що Москва виконала свою місію в громадянській війні в Сирії, Путін пообіцяв, що Росія залишиться там.

Якщо терористи знову піднімуть голову, ми завдамо безпрецедентних ударів, яких вони не бачили,
– запевнив тоді очільник Кремля, перебуваючи на російській авіабазі.

Але ось за два тижні у 2024 році повстанцям, яких Росія називала "терористами", вдалося провести потужний наступ і повалити одного з найближчих союзників Путіна – Башара Асада. Водночас "безпрецедентних" ударів у виконанні Москви так ніхто й не побачив.

Натомість Кремль покірно сприйняв падіння Асада, якому допоміг втекти до Росії. Кораблі країни-агресорки стрімко забралися геть з військово-морської бази у Тартусі. Поспішно російські літаки взялися вивозити озброєння з країни, яка перейшла під владу опозиційних сил.

На думку аналітиків, Путін зазнав великої геополітичної поразки значною мірою через те, що його армія загрузла в Україні.

Лише кілька років тому Сирія виділялася як найбільший символ відродження Росії на світовій арені.

Однак після того, як Путін вторгся в Україну у 2022 році, Сирія різко опустилася в списку пріоритетів Кремля. Російські бази в Сирії стали місцями для заслання генералів, які зазнали невдачі в Україні, і "притулком" для солдат, які сподівалися уникнути участі у так званій "сво". Так, фактично перетворилася на "курорт" для російських солдатів порівняно з бійнею в Україні.

Через те, що усю увагу Росія зосередила на захопленні України, у Сирії вона розслабилася і пропустила наступ повстанців. Москва намагалася врятувати ситуацію, вдавшись до бомбардувань. Але вони не були такої сили, як на початку громадянської війни у Сирії. Це сталося тому, що багато російських літаків було виведено із Сирії для операцій в Україні.

Військові кораблі, які Росія могла відправити з Чорного моря, не змогли пройти транзитом у Середземне через те, що Туреччина закрила Босфор для країн, які перебувають у стані війни.

Путін у Сирії спирався на ПВК "Вагнера". Однак Пригожин передислокував багатьох своїх людей із Сирії воювати в Україну. А після його невдалого заколоту в червні 2023 року та подальшої загибелі в авіакатастрофі через два місяці Міністерство оборони Росії змусило вагнерівців у Сирії приєднатися до його лав.

Колишні бійці ПВК "Вагнера", які зараз у складі російської армії воюють в Україні, приголомшені новинами із Сирії. "Ми пожертвували багатьма хлопцями, щоб досягти успіху. А тепер вони так легко від цього відмовилися", – поскаржився ексвагнерівець Олександр у коментарі ЗМІ на умовах анонімності.

Ступінь наслідків повалення Асада для Москви ще належить визначити. Ключове питання, кажуть аналітики, полягає в тому, чи вдасться Росії укласти угоду з новим урядом Сирії про збереження її військово-морської бази в Тартусі та авіабази Хмеймім, де колись Путін виголосив переможну промову у 2017 році.

Експерти не впевнені, що Росія зможе укласти таку угоду, враховуючи, що вона використовувала ці бази переважно для авіаударів по сирійській опозиції. Втрата сирійських баз вдарить по амбіціях Путіна відновити Росію як світову державу.

Сирія є їхнім (російським – 24 Канал) єдиним справжнім плацдармом на Близькому Сході та в Середземномор'ї,
– зазначив Юджин Румер, директор програми Росії та Євразії Фонду Карнегі за міжнародний мир у Вашингтоні.

Путін також, ймовірно, втратить значну частину свого іміджу як рішучого, надійного лідера глобальної коаліції проти того, що він називає американською гегемонією. Ситуація із Сирією показала, що від Кремля як партнера жодної користі, адже він не зміг врятувати свого найстарішого союзника на Близькому Сході від банди збройних формувань.