Що відбувається у палестинській політиці?

Це перші вибори до ключового органу Організації визволення Палестини (ОВП) з 2006 року, що викликає як надії на демократичні реформи, так і скептицизм щодо їхньої ефективності. Про це пише Ігор Семиволос, інформує 24 Канал.

До теми Макрон заявив, що Франція офіційно визнає Палестину: Нетаньягу різко відреагував

На тлі глибокої кризи легітимності палестинських інституцій, розколу між Західним берегом і сектором Газа, а також міжнародного тиску на Аббаса, ці вибори можуть стати поворотним моментом або ще одним символічним кроком, що не вирішить системних проблем.

Махмуд Аббас, який обіймає посади президента Палестинської національної адміністрації (ПНА), голови Виконавчого комітету ОВП і лідера партії ФАТХ, керує палестинськими інституціями з 2005 року. Його термін офіційно завершився у 2009 році, але був продовжений без нових виборів, що викликало критику з боку ХАМАС та інших палестинських груп.

Відсутність демократичних виборів з 2006 року, розкол між ФАТХ (Західний берег) і ХАМАС (Сектор Гази) після конфлікту 2007 року, а також параліч Палестинської законодавчої ради послабили довіру до ПНА. Громадська підтримка Аббаса знижується через економічні труднощі, корупційні скандали та неспроможність вирішити ізраїльсько-палестинський конфлікт.

ПНА стикається з серйозною фінансовою кризою, спричиненою скороченням іноземної допомоги, заморожуванням Ізраїлем податкових надходжень і затримками виплат зарплат державним службовцям. У Секторі Гази війна, розпочата після атаки ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, призвела до гуманітарної катастрофи: за даними на березень 2025 року, загинуло понад 50 тисяч палестинців, більшість з яких — цивільні. Також зруйнована значна частина інфраструктури.

Ці події посилили тиск на Аббаса, зокрема з боку США та ЄС, які бачать реформовану ПНА як ключ до післявоєнного врегулювання в Газі.

Чи відновить Палестинська національна адміністрація свою легітимність?

США та Ізраїль наполягають на реформуванні ПНА як умові для реалізації принципу "двох держав". У 2024 році Аббас призначив Мохаммеда Мустафу прем'єр-міністром, а у 2025 році створив посаду віцепрезидента, призначивши на неї Хусейна аль-Шейха, якого вважають імовірним наступником.

Ці кроки сприймаються як спроба Аббаса підготувати ґрунт для передачі влади, але критикуються як символічні, оскільки обидва призначенці є його близькими соратниками. Оголошення виборів до Палестинської національної ради (ПНР) є відповіддю на заклики до демократизації. Однак їхній успіх залежить від прозорості та участі всіх палестинських груп, включно з ХАМАС, що викликає суперечки.

ПНР є верховним органом ОВП, який представляє палестинців Західного берега, Сектора Гази, Східного Єрусалима та діаспори. Вона визначає політичний курс ОВП і обирає Виконавчий комітет, який керує ПНА. Проте авторитет ПНР знизився через її залежність від призначень Аббаса, а не демократичних виборів.

Оголошення про вибори, де дві третини з 350 членів представлятимуть Західний берег і Газу, а одна третина – діаспору, є спробою відновити легітимність цього органу.

Попередня спроба провести вибори до Палестинської законодавчої ради та президентські вибори у 2021 році були скасовані Аббасом через відмову Ізраїлю дозволити голосування у Східному Єрусалимі. Це рішення викликало критику ХАМАС, який назвав його "переворотом проти національного консенсусу". Питання участі жителів Східного Єрусалима у виборах 2025 року залишається відкритим, а це може вплинути на їхню легітимність.

Ймовірність проведення успішних демократичних виборів та реформ залишається доволі низькою. У такому випадку під успішністю мається на увазі участь всіх палестинських фракцій, включаючи ФАТХ і ХАМАС, а також представників діаспори та Східного Єрусалима. Станом на зараз уявити готовність Ізраїлю погодити такий сценарій практично неможливо.

Найбільш ймовірним видається сценарій, коли вибори відбуваються під контролем ФАТХ, без участі ХАМАС або з обмеженою конкуренцією. Звісно, завжди залишається варіант скасування виборів через логістичні (обмеження Ізраїлю щодо Східного Єрусалиму) або безпекові питання (продовження війни в Газі або військових операцій ізраїльтян на окупованих територіях Західного берега). Ймовірність такого сценарію залишається середньою, оскільки важко прогнозувати розвиток подій в умовах великої невизначеності.