Які наслідки дефіциту пального в Криму?
Як розповів у коментарі 24 Каналу економіст Іван Ус, тимчасово окупований Крим не може самостійно забезпечувати себе, тож потребує дотацій з центрального бюджету Росії. Логістичні проблеми з сухопутним коридором погіршують економічні перспективи на півострові.
Дивіться також "Ніхто не хоче в пастку": росіяни масово відмовляються від поїздок в Крим через паливну кризу
Значних втрат зазнає туризм у Криму, оскільки відсутність пального у вільному продажі обмежує потік охочих відвідати півострів.
Іван Ус,
кандидат економічних наук, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень
Основна складова економіки Криму, де він заробляє, – це туристи. Тут наноситься дуже-дуже вагомий удар, тому що відсутність пального на Кримському півострові для туристів означає, що якщо вони приїжджають, то можуть не виїхати фізично, бо треба, щоб в автівках було пальне.
Дефіцит пального б'є й по постачанню харчової та іншої продукції до Криму, адже вона потребує доставки автотранспортом. З огляду на це, товари або не везуть, або їхня ціна значно зростає.
Зростання цін, яке логічно буде через здорожчання пального, відчують усі мешканці Криму,
– підкреслює економіст.
Тож перебої з паливом є тільки частиною комплексу проблем, з якими зіштовхується Росія при організації життєзабезпечення окупованого Кримського півострова.
Оскільки повноцінної альтернативи сухопутному коридору немає, експерт Іван Ус припускає можливість серйозних економічних проблем у Криму. Водночас наслідки можуть бути відчутними й на інших окупованих територіях.
"Якщо немає зв'язку з материковою частиною (а зараз через дроновий контроль України над трасою його практично немає), шалена економічна криза в Криму можлива, але вона також може перетікати й на інші регіони. На непідконтрольних Україні територіях Херсонщини та Запоріжжя Росії дуже важко забезпечувати економічний розвиток. Це перетворює їх на класичну "валізу без ручки": актив нібито є, але контролювати його важко", – каже Іван Ус.
Економіст зазначає, що фізична нездатність Росії організувати життя на окупованих територіях може вплинути на настрої навіть тих, хто прийняв нову владу.
Зверніть увагу! Доставлення ресурсів Кримським мостом не здійснюють через обмеження навантаження. Як альтернативу окупаційна влада використовує пороми, однак вони також можуть ставати мішенями для ударів ЗСУ й мають обмежену пропускну здатність.
На думку експерта з енергетики Володимира Омельченка, паливна криза в окупованому Криму є першим видимим проявом руйнування російської логістики на півострові та моделлю майбутнього логістичного виснаження.
За його оцінкою, орієнтовна добова потреба в пальному в Криму може становити 3 – 4 тисячі тонн на добу. З них близько 2,5 – 2,7 тисячі тонн припадає на цивільне споживання, а решта – на військові частини, окупаційну адміністрацію, силовиків тощо.
Нинішній дефіцит можна оцінювати не як випадковий провал, а як структурний розрив між потребою та доставкою. Якщо добова потреба становить 3 – 4 тисячі тонн, а реальне постачання падає хоча б удвічі, Крим щодня накопичує дефіцит 1,5 – 2 тисячі тонн пального. За тиждень це вже 10 – 14 тисяч тонн недопостачання. Для ізольованого півострова це критичний обсяг,
– підсумовує Володимир Омельченко.
Нині окупаційна влада Криму вводить обмеження на продаж пального. За словами експерта, це означає втрату керованості ринку та брак фізичного ресурсу.
Наслідки дефіциту наростатимуть. Від черг на АЗС, "заблокованості" на півострові й зростання вартості товарів до перебоїв з громадським транспортом, комунальними службами, агросектором та торгівлею. Разом із цим може наростати суспільне невдоволення.
Що відомо про дефіцит пального в Криму?
Великі черги на АЗС через дефіцит пального в Криму фіксували ще в травні травня. Через нестачу ресурсу окупаційна влада почала вводити обмеження на продаж. Зокрема, з 30 травня заборонили купувати понад 20 літрів бензину на добу. Також впроваджували талони, за якими можна було отримати паливо, однак потім скасували, оскільки їх швидко розкупили.
Натомість створили систему продажу палива через персональні QR-коди, за якими доступні 20 літрів бензину на людину. Однак згенерувати його можна раз на 7 днів.
За даними Центру національного спротиву, у Криму фіксують ознаки дефіциту харчових продуктів, зокрема, зникнення з полиць магазинів круп, борошна, цукру, солі та макаронних виробів.
Відомо, що в магазинах Севастополя запровадили обмеження на продаж деяких продуктів. Наприклад, у супермаркеті "Добрострой" в одні руки не продають більше ніж по три пляшки олії та пачки макаронних виробів.
Чому в Криму наростає дефіцит пального?
Бійці ГУР взяли під вогневий контроль логістику росіян між Кримом та Донецьком. Ділянки траси між тимчасово окупованими Бердянськом, Мелітополем та Джанкоєм перебувають у зоні ураження дронів української воєнної розвідки.
Завдяки цьому вдається руйнувати ворожу логістику. Бійці атакують російські бензовози, вантажівки та трали, які постачають ресурси до окупованого Криму.