Проєкт під назвою "Договір про врегулювання ситуації в Україні та нейтралітет України" датований 7 березня 2022 року передали Україні через 11 днів після вторгнення, і через тиждень після початку переговорів між Україною та Росією. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на "Радіо Свобода".

Дивіться також Шизофренія російської еліти: Медведєв озвучує те, про що марить, але мовчить Путін

Що означало б підписання договору

Якби влада України пішла на умови договору, то країна б перетворилася на маріонеткове утворення, без армії та гарантій безпеки. Ба більше, Україна мала відмовитися від територій, які тоді ще були під її контролем.

Українська делегація на чолі з лідером фракції "Слуга народу" Давидом Арахамією приїхала до Польщі, а звідти полетіла гелікоптером до резиденції Олександра Лукашенка "Лясковичі" неподалік польсько-білоруського кордону. Там вони зустрілися з російськими представниками на чолі із помічником Путіна Володимиром Мединським.

Довідка: Переговори завмерли наприкінці квітня, коли сторони сперечалися щодо основних пунктів договору, а російська армія зазнала поразки на півночі України.

Росія пропонувала статус нейтралітету Україні. І на це, здавалося, Київ міг погодитися, але Росія також хотіла фактично ліквідації української армії.

Угоду коментує Ерік Чіарамелла, старший науковий співробітник програми Росії та Євразії Фонду Карнегі за міжнародний мир.

Він зазначає, що нейтральна країна може мати потужну армію для самозахисту, але Росія цього не хотіла.

Документ був структурований так, ніби Україна була агресором, який був переможений на полі бою, що, звісно, не відображало реальності,
– каже він.

Які були пункти договору

Багато пунктів договору стосуються ліквідації армії. Росія прагнула перш за все зробити Україну беззахисною. Також Київ мав відмовитися від значної частини територій та своєї культурної політики.

Пункти договору передбачали:

  • Щоб Україна скоротила свою армію до 50 000 осіб, зокрема й півтори тисячі офіцерського складу (це вп'ятеро менше, ніж Україна мала до 2022 року). Україна залишилася б лише з чотирма кораблями, 55 вертольотами та 300 танками. Станом на 2022 рік це було навіть менше за армію Білорусі (хоча її населення вп’ятеро менше за українське).
  • Україна мала "не розробляти, не виробляти, не купувати та не розміщувати на своїй території ракетні озброєння будь-яких видів базування з дальністю пострілу понад 250 кілометрів". Саме стільки відокремлює Кримський міст від українського Гуляйполя. Ба більше, Росія мала право в майбутньому забороняти Україні "будь-які інші види озброєння, які можуть бути розроблені в результаті наукових досліджень".
  • Україна мала визнати незалежність так званих Донецької та Луганської "народних республік" – причому в межах адміністративних областей України, які Росія досі не контролює.
  • Саме Україна мала б взяти на себе відповідальність за відбудову інфраструктури Донбасу, яку було зруйновано з 2014 року.
  • Росія вимагала скасувати всі санкції проти себе як українські, так і міжнародні, відкликати судові позови проти себе.
  • Російська мова мала отримати статус державної, а російська церква (УПЦ МП) відновити усі майнові права.
  • Нарешті, Україна за планами росіян мала відмовитися від політики декомунізації. До документа вони додали перелік законів, що є прикладами "нацифікації та героїзації нацизму". Цікаво, що під цю категорію потрапили закони "Про увічнення перемоги над нацизмом" та "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму".


Фрагмент договору / Фото "Радіо Свободи"