Упродовж двох років, які минули з дня трагедії, ми бачили як стихія руйнувала села, вулиці. Про це 24 Каналу розповів редактор херсонського вебсайту "Мост" Сергій Нікітенко, додавши, що у Херсоні цілий мікрорайон пішов під воду.

До теми Як Росія ховала жертви Каховської ГЕС і заважала евакуації – розслідування The Kyiv Independent

Які прогнози для Херсонщини

Науковці з Херсонського аграрно-економічного університету проводили дослідження, щоб з'ясувати, який вплив мало руйнування ГЕС. Відповідно до їхніх даних, лівий берег поступово перетворюється на пустелю. Так триватиме далі.

"Про сільське господарство ми можемо забути, як на лівому, так і частково на правому березі. На правому березі не було стільки поливних земель, там звикли до проблем з врожаєм, звикли вести господарство у ризикованих умовах, але те, що сталося, ніхто не передбачав", – зауважив Сергій Нікітенко.

У 2025 році правобережжя фактично залишиться без врожаю. Неофіційно повідомляють, що втрати від неврожаю оцінюються у мільярд доларів, але цифра може бути більшою. Засушлива перша частина весни призвела до того, що врожаю пшениці майже не буде.

Як пояснюють науковці, проблема з врожаєм виникла через те, що Каховське водосховище, окрім всього іншого, виконувало роль "холодильника" або "кондиціонера". Воно зменшувало температуру гарячого повітря, яке йшло на правий берег з лівого, з моря,
– підкреслив Сергій Нікітенко.

Зараз цього не відбувається, тому температура на Херсонщині збільшилась на кілька градусів. Аграрії б'ють на сполох. За інформацією Сергія Нікітенка, держава готує інструменти компенсації цих втрат. Адже якщо фермери, які ще залишилися на Херсонщині, збанкрутують – це буде шалений удар для області.

"До посухи, неврожаю, російських дронів, які часто залітають і намагаються атакувати трактори, – додається ще й серйозна екологічна катастрофа. Вона відчуватиметься десятиліттями, якщо ми не відбудуємо греблю і не почнемо відновлювати Каховське водосховище", – наголосив Сергій Нікітенко.

При цьому фермери продовжують вести господарство, сіяти. Вони це роблять у дуже складних умовах. Неодноразово траплялися випадки підривів на мінах. Це стається навіть на тих полях, які вже розміновані. Тому працювати в касках і бронежилетах стало звичною практикою для українських фермерів.