Актори, артисти, спортсмени, ведучі, художники, бізнесмени. Роками будували кар'єри та досягли успіху у своїх сферах. Проте мандат народного депутата – ноша не з легких і треба чимось жертвувати.
Читайте також: Коли ВР остаточно проголосує за зняття депутатської недоторканності: прогноз від "Слуги народу"
"Я зробив себе сам. Я зробив свій бізнес і зробив свою кар’єру на телебаченні", – розповів нардеп фракції "Слуга народу" Микола Тищенко.
Микола Тищенко
Інший представник "Слуги народу" – Жан Беленюк заявив, що заради депутатства не згоден прощатися зі своєю мрією. Проте зараз у статусі нардепа не можуть обіймати інші оплачувані посади, зокрема займатися бізнесом. З дозволеного є тільки викладацька, наукова та творча діяльності.
В мене є ж наміри зробити таку а-ля ревізорську програму, яка б не тільки казала, як треба робити. А ще й слідкувала, що це виконується, такий вже дійсно ревізор,
– повідомив Микола Тищенко.
"Була пропозиція від дуже поважного університету в Україні займатися викладацькою діяльністю. Тому що я ще й працюючий антикорупційний активіст й була одним із засновників курсу", – нардеп фракції "Голос" Олександра Устінова.
Олександра Устінова
"Викладати в громадських організаціях. Тут я маю просто вивчити питання. Якщо така можливість буде і це не буде заважати основному місцю роботи, то буду розглядати", – розмірковував нардеп фракції "Голос" Ярослав Юрчишин.
Жан Беленюк хоче представляти Україну на Олімпійських іграх в Токіо. Нардеп пояснив, що консультувався й так робите можна, але він не отримуватиме заробітної плати від Міністерства спорту.
Є й ті, хто хочуть розширення дозволених сфер діяльності. Наприклад, нардеп фракції "Слуга народу" Михайло Радуцький стверджував, що міг бути консультантом для бізнес структур. Він вважає, що в нього є достатньо досвіду.
Михайло Радуцький
Проте експерти стверджують, що нічим крім депутатської діяльності народні обранці не мали б займатись. Наука, викладацька сфера та творчість дозволені лише тому, що ними можна займатись не систематично, у вільний час та й не передбачають інтересу особистого збагачення. Проте нема гарантії, що народний обранець не знайде шпаринки.
Тут і бізнес можна під творчу діяльність підвести, але тут бачите питання вже особистої культури депутата. Якщо депутат іде у Верховну Раду апріорі з думкою про власне збагачення, то це означає що він знайде шлях, як цього досягти,
– пояснив політолог Тарас Семенюк.
Зокрема пильнувати треба і тих, хто продав свій бізнес. Його могли просто переписати на рідню чи друзів, і далі працювати у Верховній Раді в інтересах свого збагачення.