Проте, яким би буремним й складним не був 2018-й, але головні його наслідки для кожного із нас – це досвід, який ми протягом року здобули. Саме він дозволяє бути готовими до нових викликів та швидко ухвалювати правильні рішення.
Але здобуте потрібно проаналізувати, розкласти у голові по полицях й зробити правильні висновки. Пропоную проаналізувати 2018-й політичний рік.
Читайте також: Санкції Росії проти України: маємо єдиний позитив
Для кожного з нас рік був різним – хтось одружився, хтось розлучився, хто почав навчання, хтось купив "євробляху", а хтось її вже й розмитнив... Втім, у нас є спільні події, що вплинули на життя кожного з нас. Йдеться, звісно, про події державного масштабу чи рішення, ухвалені нашими можновладцями.
Цього року зник з нашого життя Міхєїл Саакашвілі. По-різному можна ставитися до його персони, але, те як його буквально силою викинули з політики та з України – так не мало бути, зрештою, ми ж не якась там Росія чи Північна Корея.
Також цьогоріч "пішла з політики" Надія Савченко. Нагадаю, її заарештували за намір вчинити державний заколот. На прикладі Савченко чітко видно, як ми – українці – спочатку створюємо собі кумирів, а потому розчаровуємося.
Наступний у списку Юрій Луценко. Він не зник з нашого життя чи політики. Пам'ятаєте, наш генпрокурор образився й зажадав піти, проте зрештою вирішив залишитися. Може задля того, аби нарешті сказати, хто замовив Катю Гандзюк та вбив Павла Шеремета? Але це не точно, може і не для цього він таки залишився при посаді.
Не зник із нашого життя ще один ставленик Порошенка – СБУшник Сергій Семочко, який депортовував Саакашвілі. Напевно, за такі звершення він і отримав посаду чільника Служби зовнішньої розвідки України, це попри те, що незрозуміло з яких статків має три маєтки на 8 мільйонів доларів, а всі його найближчі родичі мають російське громадянство.
Ніде не поділися із нашого життя скандали із Державною фіскальною службою. Вслід за поціновувачем картатих ковдр Романом Насіровим, закинули обвинувачення у незаконному збагаченні і його наступнику – Мирославу Продану. Як із Насіровим, так і з Проданом, схоже, всі ті обвинувачення й суди завершаться нічим.
Читайте також: Всюди зрада: українці вбачають підступ у будь-яких справа
Не варто забувати, що незабаром обиратимемо президента на наступні 5 років. Маємо натепер певну інтригу – чи піде чинний президент на другий термін? Здавалося б – дурне запитання, звісно піде! Але не поспішайте з відповіддю. Порошенко ще жодного разу не дав на це питання ствердну відповідь. Цьому є причини – його занизькі рейтинги підтримки серед українців.
Якщо передвиборний штаб Петра Олексійовича не має в рукаві якихось вбивчих джокерів, то й сенсу йти на вибори у Порошенка немає. Нинішній президент дуже амбітний, щоб програти у першому ж турі. Відтак, якщо він зрозуміє, що не переможе – то й навіть висуватися не буде.
Звісно, тоді буде багато промов на кшалт: "Треба давати дорогу молодим, я втримав країну на межі прірви, але за владу не тримаюся і тепер передаю естафету…" Але то будуть, звісно, лише красиві слова із намаганням замаскувати поразку. Та це вже справа майбутнього.
Хоча дуже вже близького майбутнього, адже передвиборна кампанія стартує 31 грудня, і свої кандидатури можна висувати протягом усього січня-2019. Проте, чи наважиться Петро Порошенко зі своїм низкьми рейтингом вдруге спробувати стати президентом – дізнаємося ще до лютого...
Самі вибори, нагадаю, відбудуться 31 березня 2019 року.
Читайте також: Місяць воєнного стану: юридично тепер мир, а фактично...