Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Підводні камені законопроєкту про дезінформацію: юристка назвала головні ризики

      Про те, що передбачає законопроєкт про дезінформацію, головні ризики для журналістів та як каратимуть за поширення недостовірної інформації – в ефірі 24 каналу розповіла медіа-юристка Людмила Панкратова.

      Про покарання за дезінформацію

      – Насправді, закон передбачає зміни до Кримінального кодексу. Ці зміни містять нові правопорушення, тобто, нові склади злочину, за які будуть покарання. Однак кримінальних покарань я боюся менше, тому що це все-таки встановлює слідство, а потім суд. Тут у юристів є великі можливості захистити журналістів, а от покарання поза судовим процесом, у вигляді штрафів, дуже небезпечно. 

      Читайте також: Представили законопроєкт про дезінформацію: як влада хоче карати ЗМІ за фейки

      Я б звернула увагу на статтю 55, яка передбачає відповідальність за поширення дезінформації. Там мінімальний штраф – п'ять мінімальних заробітних плат. Це приблизно 23 – 24 тисячі гривень. Це дуже багато.

      Штрафи накладаються у таких випадках:

      • за одноразове поширення дезінформації;
      • за відмову у спростуванні дезінформації;
      • за відмову надати відповідь на запит уповноваженого з питань інформації.

      – Я думаю, що діяльність ведучих або агенцій журналістських розслідувачів може припинитись після ефективно застосованого першого штрафу. У Міністерстві культури обіцяли, що цей закон обговорюватиметься. Я дуже сподіваюсь на це. Мене переконали в тому, що штрафи підлягають обговоренню.

      Про поділ журналістів

      – За новим законом журналістів розподілятимуть на три верстки:

      • журналіст;
      • поширювач інформації;
      • професійний журналіст;

      – До кого з них ви попадете, це вже окреме питання. Професійні журналісти захищатимуться найбільше, адже лише вони зможуть використати статтю Кримінального кодексу про перешкоджання журналістській діяльності. Раніше застосовувати цю статтю могли всі журналісти. З цим законом – лише професійні. Тут закладені основи дискримінації. А ще такий розподіл журналістів передбачає ліцензування, а в нас вхід у журналістику вільний. Можна працювати і без освіти.

      Про уповноваженого з питань інформації

      – Ввести уповноваженого, який би розглядав, що таке дезінформація – мета дуже благородна. Однак при цьому, яким чином він буде це визначати? Це дуже складно, адже в законі змішані поняття, що таке дезінформація. У нашому законі вказано, що це недостовірна інформація про суспільно вагомі події, які становлять небезпеку для національної безпеки та громадського порядку. Однак дуже часто дезінформація може бути і у побутових речах. Я сподіваюсь, що почувши всіх експертів, до цього законопроєкту внесуть суттєві зміни, без них він просто не може існувати.

      Цікаво: Закони, які змінять життя українців у 2020 році

      Про фейки і проросійські ЗМІ

      – Тут я б не розглядала закон про дезінформацію окремо. Зараз є інші ініціатива – проєкт про медіа, який передбачає повністю зміну регулювання медійного простору України. Зараз пропонується добровільна реєстрація онлайн ЗМІ. Відповідальність за цю реєстрацію нестиме Національна рада з питань телебачення та радіомовлення. Це, фактично, новий підхід.

      – Вже давно назріло питання про те, щоб усі онлайн-медіа показували свої вихідні дані, як і друковані ЗМІ. В іншому випадку ми не знаємо, де вони зареєстровані та хто їх фінансує. Часто саме такими медіа користуються для дезінформації. І в таких випадках ми, як юристи, не можемо визначити хто відповідальний за це. У законі про медіа ці питання врегульовуються.

      Що відомо про закон про дезінформацію?У січні 2020 року Міністерство культури, молоді і спорту України представило законопроєкт про протидію дезінформації. Його планують внести в Раду після громадського обговорення до 28 лютого. Документ передбачає фактичний контроль ЗМІ на період російської агресії. Закон має забезпечити національну інформбезпеку та право на доступ до достовірної інформації.

      За поширення дезінформації журналістів каратимуть штрафами, виправними роботами та ув'язненням. За чинним законодавством, звернутися до суду зі скаргою на дезінформацію може тільки сторона, яка постраждала.

      Медіа також зможуть отримати "індекс довіри". Для цього потрібно відповідати таким критеріям:
      • поширювати достовірну інформацію;
      • дотримання правил професійної етики;
      • прозора структура власності;
      • дотримання права на відповідь та спростування недостовірної інформації чи дезінформації.

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук