Законопроект, запропонований Президентом, називається "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях". І йдеться там про цікаве. Що логічно, якщо згадати, як довго і кулуарно носилися із текстом цього законопроекту.
Росія здійснює збройну агресію
Документ фіксує що Російська Федерація є ініціатором збройної агресії проти України та окупантом частини української території. Там перераховані інструменти, які використала країна агресор для окупації: від "іхтамнєт-ов" з регулярної російської армії до спонсорованих РФ бойовиків. Там зафіксовані регулярні порушення мирних домовленостей, які укладались протягом всіх років конфлікту. Також організовані та стимульовані Росією. Все це не дає жодних підстав для претензій Росії на тимчасово окуповані території. Відтак, Україна має повне право на відновлення власної територіальної цілісності. З чого випливає наступний пункт:
В Україні більше не АТО
Ще раз: Україна більше не проводить антитерористичну операцію. Україна вживає заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях. Агресора визнали агресором, якому Україна має право дати відсіч. Нарешті.
Мінські домовленості – у пріоритеті. Але давати відсіч все одно треба
Документ закріплює пріоритетність виконання безпекових положень Мінських домовленостей. Але для забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях Україна має право залучати особовий склад Збройних сил України із усім, що їм необхідно для роботи. Включаючи зброю, техніку, транспорт та інші здобутки цивілізації. Більше того, залучати можна не лише сили ЗСУ, а і сили інших військових формувань. З усім, що буде їм необхідно. І все це – на правових підставах.
Україна не відповідає за дії окупантів
Законопроект визначає, які території є тимчасово окупованими і хто визначає їх межі. І наголошує, що діяльність російських військових та окупаційної адміністрації РФ є незаконною, а будь-який виданий у зв’язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює правових наслідків. Також визначено, що Україна не несе відповідальності за протиправні дії держави-агресора та її посіпак на окупованих територіях. Що, теоретично, цілком логічно і визначається міжнародним законодавством, але хай краще національне законодавство ще раз це зафіксує.
Окрім того, документ передбачає, що Україна уважно стежитиме за всім порушеннями, які вчиняють представники країни-агресора та їхні поплічники, і ретельно все фіксує. Аби потім притягти Росію до відповідальності за все скопом.
Право власності – понад усе
Що би не сталося – за фізичними та юридичними особами зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованих територіях. Якщо вони здобули його у відповідності до чинного законодавства України.
Всі порушення Україна уважно відстежує і фіксує, бо ми ж пам’ятаємо про притягнення до відповідальності.
Об’єднаний оперативний штаб ЗСУ – головний
Йому підпорядковані сили ЗСУ і всі-всі-всі, кого залучають до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях. Він же здійснює планування, організацію та контроль виконання всіх поставлених завдань та контролює військово-цивільні чи військові адміністрації у Донецькій та Луганській областях з питань національної безпеки і оборони.
Якщо такі адміністрації, звісно, будуть створені. Деякі особливості їхнього впровадження і функціонування також уточнені у прикінцевих положеннях документу. Як і ще низка положень, які уточнюють закон про введення воєнного стану.
Також документ наголошує, що в’їзд-виїзд людей, переміщення товарів на тимчасово окуповані території здійснюється через контрольні пункти у порядку, визначеному із урахуванням безпекової ситуації начальником Об’єднаного оперативного штабу Збройних Сил України за погодженням із Службою безпеки України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій. Окремо нагадується, що перевезення контрабанди – не благословляється та може каратися згідно із чинним законодавством України.
Все інше – лишається в рамках, прописаних у Законі "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей". Який іншим поданим президентом законопроектом пропонується продовжити ще на рік. Цей документ стосується створення необхідних умов задля мирного врегулювання ситуації на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях (про введення миротворців там теж згадують). Але його положення можуть бути реалізовані лише після того, як набуде чинності законопроекту про особливості державної політики з забезпечення суверенітету України над тимчасово окупованими територіями.
В цілому, текст документу виглядає багатообіцяючим та позитивним. Вірогідність того, що він буде прийнятий – теж висока. Питання в іншому. В тому, як він буде реалізований у польових умовах тимчасово окупованих територій. Поточний склад парламенту вже приймав документи, які давали цілком реальні підстави для оптимізму. Проте досі написане на папері не завжди стикалось із реальністю.