Це вже історія, яка стала підґрунтям сучасних подій в Україні та світі. 24 канал у рамках проєкту "Барикади Гідності" зібрав правдиві фільми, які докладно розповідають про події та людей на вулицях Києва у час Революції Гідності.
Зауважте "Беркут" методично бив усіх перед собою": історія майданівця, який став розвідником
Криваве Водохреща або Вогрехреща
Вогнехрещам називають події Революції Гідності після ухвалення скандальних "законів про диктатуру" 16 січня 2014 року, які забороняли й масові зібрання. Після чергового Народного віче люди, виявляючи протест, рушили до Верховної Ради. Дорогою між протестувальниками та силовиками почались сутички.
Саме в той період загинули Сергій Нігоян, Михайло Жизневський, Юрій Вербицький. Попри мороз, активістів поливали водою з водометів та обстрілювали. Поранених було орієнтовно 1400 осіб.
Саме ці події лягли в основу фільму "Вогнехреща", побудованого на основі усноісторичних свідчень.
Історикиня, кураторка усноісторичних проєктів Українського інституту національної пам'яті, координаторка проєкту "Майдан: усна історія" та режисерка фільму "Вогнехреща" Тетяна Ковтунович пригадала, що цей фрагмент подій на вулиці Грушевського кардинально змінив розвиток подій у подальшому.
У 2015 році ми видали першу книжку і я створила ролик з нарізкою записаних спогадів про Революцію Гідності. Там мовилось про побиття студентів, штурм 10 – 11 грудня, святкування Нового року, події на Грушевського, загибель людей,
– пригадала Ковтунович.
Саме з ним у Львові історикиня презентувала першу книжку (мовиться про "Майдан від першої особи. 45 історій Революції Гідності" – 24 канал). Ролик мав сильний вплив на людей.
І хоч ідея фільму сягає 2014 року, та робота почалась на початку 2021 року і вже 20 січня 2022 року його презентували.
"Матеріалу (для фільму – 24 канал) було дуже багато. Ми планували 45 хвилин фільму через усноісторичний формат, де йдуть спогади й важливо, щоб глядач не втомлювався", – розповіла режисерка.
Фільм побудований на основі усноісторичних свідчень очевидців / Фото з архіву Тетяни Ковтунович
Історикиня розповіла, що переважно люди самі багато розповідали. Ба більше, ці інтерв'ю були необмежені в часі. Найдовше серед оповідачів, які увійшли у фільм, Тетяна спілкувалась з польським журналістом Павелом Боболовичем – понад 3 години.
13 розповідей, що увійшли до фільму, робила я, ще два – моя колега. Одного священника ми записували разом,
– пригадала режисерка.
Усі оповіді героїв записані не на професійну техніку, їх обрали з 1200 свідчень про Революцію Гідності.
"У фільм увійшли ті оповідачі, які мене найбільше зачепили. Оповідь Ярмоленка (мовиться про художника Андрія Єрмоленка – 24 канал) я пам'ятала дуже добре, адже ми навіть у книжці про Революцію Гідності винесли на обкладинку його слова про Гайдамаччину. Дуже хороший спогад про події на Грушевського польського журналіста Павела Боболовича", – пригадала історикиня.
Єрмоленко порівнював Майдан з Гайдамаччиною / Скриншот з фільму "Вогнехреща"
Павел Боболович емоційно розповів про події на Майдані / Скриншот з фільму "Вогнехреща"
Ба більше, фільм містить розповіді соціологів, психологів, священників, вчительки, юриста, командира загону першої допомоги Національного комітету Червоного Хреста. У процесі роботи в кіно додали кадри хроніки з Майдану, частину якої надав Національний музей Революції Гідності.
Перед нами стояло завдання, попри показ епізоду Революції, побудувати фільм у контексті всіх тих подій. Тобто (у фільмі – 24 канал) можна побачити сенс всього, що відбувалося на Майдані,
– пояснила Тетяна Ковтунович.
Зокрема історикиня пригадала міф, нібито на Грушевського стояв тільки "Правий сектор".
"На хроніці видно, що на Грушевського було дуже багато людей. Деякі – брали участь у радикальних діях та не бачили "Правого сектору". Олексій Шемотюк, який стріляв з феєрверків, – архітектор. Тобто там стояли звичайні люди, які вважали, що мають захищатися", – пояснила Тетяна.
Людей на Майдані просто не можна було стримати
Історикиня пригадує, що у фільм не увійшла історія, яку розповідав лікар Руслан Добровольський. До них у медпункт, що був в парламентській бібліотеці, принесли облитого водою, обмороженого та травмованого гумовою кулею в ногу молодого хлопця. З нього зрізали замерзлий одяг та надали допомогу.
Попри прохання медиків відпочити, він був переконаний, що мусить йти. Йому дали новий одяг, він пішов, та через пів години його знову принесли замороженого. Тобто людей на Майдані просто не можна було стримати.
Додала, що фільм має ірраціональне завдання – зокрема у "Вогнехрещі" було важливо, щоб глядачі "заряджалися" відчуттям Революції, не залишались байдужими та робили висновки.
Нинішні події у геополітиці, українській зовнішній політиці почались ще тоді, коли Україна обрала собі європейський шлях розвитку. Щоб усвідомити той момент, коли все починалось, та ситуацію зараз, треба досліджувати події Революції Гідності,
– резюмувала Тетяна Ковтунович.
Режисерка каже, що це важливо для того, щоб:
- розуміти, як ми все це маємо осмислювати всередині країни;
- а також, щоб підтримувати себе та не зійти з правильного шляху.
Прем'єра та обговорення "Вогнехреща": дивіться відео Національного музею Революції Гідності
Майдан у 6 літерах свободи
У 2021 році Суспільне презентувало фільм "Майдан: Шість літер нашої свободи". Режисерами-документалістками виступили Олена Зашко та Анна Єресько. Остання пояснювала, що "немає сенсу братися за тему Майдану, якщо тобі нема що сказати про нього людям".
Що нового можна сказати людям про Майдан через 7 років, коли вже стільки сказано, знято і написано? Це або апдейт інформації про хід розслідування розстрілів, або історії людей, життя яких змінив Майдан. Апдейту, на жаль, нема. Ми обрали друге, бо людинознавство — наша пристрасть,
– пояснювала Єресько.
У фільмі згадують 6 слів, які символізують Революцію Гідності. Зокрема мовиться про:
- М – "Мама": про сина та Революцію розповідає матір загиблого Ігоря Гулика;
- А – "Активістка": свідчення Олександри Матвійчук, координаторки "Євромайдан SOS";
- Й – "Йолка": кореспондент "Радіо Свобода" Андрій Дубчак розповідає про ялинку, яку влада постійно хотіла прикрасити, розігнавши людей;
- Д – "Двобій": про сутички між активістами та силовиками у грудні 2013 року розповідає Андрій Преподобний, – експоліцейський, а нині представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Рівненській області;
- А – "Арт": мистецтвом Майдану ділився художник, один з авторів "Страйкплакату" Олексій Сай;
- Н – "Надія": всі герої розповідають про свою надію під час Революції Гідності.
До речі, у 2021 році на телефестивалі "Серце Європи" у польській Варшаві стрічка отримала друге місце у категорії "Документальний фільм".
МАЙДАН. Шість літер нашої свободи: дивіться відео Суспільне Культура
Номінована на Оскар "Зима у вогні"
Це документальна стрічка, яка розповідає про 93 дні Революції Гідності. Для цього режисер Євген Афінеєвський у 2013 році приїхав у Київ. Відомо, що 28 операторів документували події протесту.
Там є також інтерв'ю зі священниками, протестувальниками, волонтерами, медиками, військовими.Кіно визнавали "Найкращим документальним фільмом" за сприяння платформи Netflix. Стрічку презентували глядачам восени 2015 року. У 2016 році – її номінували на відому премію Оскар.
"Зима у вогні": дивіться трейлер документального фільму
"Зі смерті Нігояна почалась революція"
Фільм "Зима, що нас змінила" складається з 7 серій, кожна з яких розповідає про важливі й трагічні події того часу. Зокрема:
- "Небесна Сотня" – про 3 дні, під час яких постраждало понад 100 людей;
- "Перша смерть" – про першого вбитого Сергія Нігояна;
- "Коктейлі Грушевського" – про події після побиття студентів на Майдані;
- "Межигір'я. Батіна хата" – про будинки Януковича;
- "Самооборона" – як зародився опір до правоохоронців;
- "Пожежа у Будинку Профспілок" – про трагедію в будівлі та "Автомайдан".
Режисером кіно виступив Володимир Тихий. Це спільний проєкт "1+1" та "Вавилон'13". Сам режисер пригадував, що ці стрічки мають бути зрозумілими й емоційно дієвими для людей, які знайомі з революцією тільки з новин.
Один з героїв фільму каже про трагічні події: "З того моменту якраз почалась революція, коли помер Нігоян (мовиться про Сергія, бійця 3 сотні Самооборони Майдану – 24 канал).
Небесна сотня. Зима, що нас змінила: дивіться першу серію
Весною 2014 року стрічку презентували на Канському кінофестивалі.
Майдан у кадрах хроніки
Відомий режисер Сергій Лозниця ще у червні 2014 році презентував фільм "Майдан". У ньому зібрана хроніка подій на Майдані – від мирного зібрання й до сутичок між активістами та силовиками. Кіно складається з чотирьох частин:
- "Пролог";
- "Торжество";
- "Бойові дії";
- "Посткриптум".
Під час перегляду ви не почуєте закадрового голосу й не побачите головних героїв – фільм повністю переносить глядача на вулиці Майдану. Тільки подекуди трапляються виступи на сцені та великим планом зображено людей.
Сам Сергій Лозниця героєм фільму називав народ. Стрічка завоювала головну нагороду 9-го Міжнародного фестивалю фільмів про права людини у Нюрнберзі.
"Майдан": дивіться трейлер до кіно
Цікаво, що всі кадри Революції Гідності зняті на статичну камеру, що створює враження нібито перебуваєш там – на вулицях революційного Києва.
"Майдан змінив їхні життя назавжди": жінки Революції Гідності
Жінки на Майдані стояли пліч-о-пліч з чоловіками. Троє жінок – Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет віддали своє життя за країну та стали частиною Небесної сотні.
Фільм "Жіночі обличчя революції" розповідає про жінку, яка була поруч зі своїм чоловіком, про дівчину, яка була на передовій Майдану, про матір, яка назвала сина-силовика "зрадником".
Вони не знайомі між собою, проте всіх їх об'єднує любов. Все, що вони роблять, вона робить з любові. До сина, чоловіка, Батьківщини. І на барикади виходить теж з любові,
– мовиться у розповіді про фільм.
Режисерка фільму Наталія П'ятигіна у травні 2014 року презентувала кіно на основі розповідей 5 героїнь:
- Ірини Гурик – матері 19-річного Героя Небесної Сотні Романа Гурика;
- Шури Рязанцевої – активістки "Автомайдану", яка під час Революції Гідності познайомилась з Романом Гуриком. Виявилось, що хлопець підтримував її;
- Євгенії Янченко – волонтерки-медика та дружини сотника 42-ї сотні "Львівська Брама" Андрія Янченка;
- Діани Гербе – студентки та активістки "Євромайдану", яка була дівчиною Героя Небесної Сотні Сергія Нігояна;
- Ольги Патлатенко – матері солдата внутрішніх військ.
У фільм увійшли розповіді 5 жінок / Скриншоти з відео
Анонс фільму завершується словами: "Кожна із них зазирнула в очі смерті, але знайшла в собі сили, щоб жити далі. Майдан змінив їхні життя назавжди".
Жіночі обличчя революції: дивіться відео
"Усе палає": від мирної акції до Києва у вогні
Фільм 2014 року "Усе палає" охоплює як мирний протест, так і події протистояння між силовиками та активістами. Режисери фільму Олександр Течинський, Олексій Солодунов та Дмитро Стойков показали, як акція перейшла від мирної до силової фази протистояння.
Протягом усього фільму на екрані періодично англійською з'являються написи, що пояснюють події Революції Гідності.
У фільмі героями є люди Майдану: вони підстрибують на Майдані з вигуками "Хто не скаче, той москаль", слухають виступи лідерів опозиції, скидають пам'ятник Володимиру Леніну та борються з силовиками.
Він (мовиться про фільм – 24 канал) показує, як енергія народу, сповненого прагнення до свободи, стикається з темною силою репресивних правителів; як праведний гнів натовпу стикається з бездушними охоронцями режиму і перетворюється в чисте обурення,
– написали режисери на сторінці фільму.
Додали також, що коли виникають перші жертви з обох сторін – "межа між хорошими і поганими розмивається, коли дивишся з епіцентру бою. І, нарешті, все у вогні".
"Все палає": дивіться відео