Покинути Афганістан: що буде після закінчення довгої війни

Коли армія США залишить Кабул

Військові під американським прапором мають піти до 11 вересня 2021 року, сама подія присвячена річниці терактів у США. Перебування західних сил у Афганістані тривало майже 20 років та забрало багато життів. Байден, в принципі, просто продовжив політику Дональда Трампа.

Читайте ще Таємниці "Ісламської Держави": як працює імперія терору

"На нас напали, ми йшли на війну з чіткими цілями. І досягли їх. Бін Ладен помер, "Аль-Каїда" в Афганістані деградувала. Час закінчити цю війну", – сказав лідер США.

Армія США невдовзі залишить територію Афганістану / Фото France 24

Хоча під час передвиборчої кампанії планував залишити невеликі загони для боротьби з ІДІЛ та "Аль-Каїдою", але не з "Талібаном", пише Vox. Тепер же вихід стосуватиметься всіх. Довше перебування може навпаки, збільшити кількість сутичок та конфліктів, сказав Washington Post чиновник з адміністрації президента.

"Якщо план виходу буде порушено до 1 травня, ми повернемось до війни з "Талібаном". Це не те, що президента Байден вважав би національним інтересом", – сказав один наближений до справи чиновник у коментарі WP.

Чисельність контингенту й так поступово зменшувалась, зараз там перебуває 3500 американських солдатів. 2448 загинули там, 21 тисяча була поранена. Набагато більше жертв серед цивільного населення: лише з 2009 року 35,5 тисяч.

Техніка буде залишена для армії Афганістану. Також там знаходяться 18 тисяч приватних підрядників для війська, "які теж мають намір вийти". Але одночасно в акваторії Індійського океану буде розташований авіаносець "Дуайт Ейзенхауер".

"Як відомо, це не перша спроба США розпочати вивід військ з Афганістану. Найбільша остання спроба відбулася в 2014 році, коли закінчилася місія ISAF", – нагадав у коментарі для 24 каналу аспірант КНУ імені Шевченка, міжнародник Андрій Рудик.

Тоді афганцям дісталася розгалужена мережа баз та форпостів. Їх будували американці 10 років. Але матеріально-технічного забезпечення для їхньої підтримки в країни не було. А там де є, це стара радянська техніка.

Винятком став період 2016-2019 рр., коли відбулося незначне зростання, пов'язане з поточними терористичними загрозами і політичними процесами, додав експерт. Тому що відбувалися вибори до парламенту у 2018 і президентські у 2019.

Зрив перемовин 16 квітня між урядом в Кабулі і талібами теж міг стати причиною прискорення процесу виходу. Відхід американців та союзників по НАТО створить вакуум влади, який може заповнити рух "Талібан" або терористи або місцеві військові лідери.

За даними за останній квартал 2020 року, на території Афганістану знаходилося 7,8 тис. американських військових та персоналу – це вже вкрай низька кількість

Їх вчили 20 років: на кого США залишають безпеку 

Сполучені Штати у Афганістані не лише вбивали терористів. Вони також навчали місцеву армію сучасній війні. І тепер настав час скласти екзамен вже без своїх наставників. А стан місцевих сил безпеки не те щоб чудовий і вони ще страждають від ударів "Талібану", який знову контролює більшу частину держави. Про це свою статтю написали журналісти NYT.

Очевидно, що серйозні загрози ще є. Оскільки, якщо поглянути на зобов'язання, які взяли на себе таліби в угоді зі США по Афганістану, вони не симетричні американським щодо масштабу та наслідків,
– сказав Андрій Рудик.

Втім, коли таліби атакують, все що місцеві можуть зробити – відправити "ще людей та 200 кулеметних патронів. Це менше ніж одна хвилина інтенсивного кулеметного вогню". Дефіцит боєприпасів – лише одне з багатьох системних проблем для солдатів та поліції, яким вже скоро доведеться захищати Афганістан самостійно. Без солдатів США на землі та їхньої авіації у небі.

За двадцять років США і НАТО витратили мільярди на оснащення, навчання, розширення ВПС, армії та поліції Афганістану у надії, що вони одного дня зможуть діяти автономно. Але корупція у тому числі з переданою зброєю, та постійні напади змушують сумніватися, що 70 млрд доларів були вкладені ефективно.

У такій ситуації, виникає законне занепокоєння щодо їхньої здатності захищати контрольовані урядом території. Не кажучи вже про наступ на непідконтрольні. "Вони страшенно не готові до зустрічі з "Талібаном" або будь-якої іншої загрози самі по собі", – робить висновок NYT після розмов з місцевими.

Афганські сили все ще залишаються слабкими та проблемними / Фото TRT World

Цікава історія Підрозділ SEAL: як спецпризначенці ліквідували Осаму бен Ладена та проводили потужні операції

"Я вісім місяців на цій роботі, за цей час ми отримали повітряну підтримку лише раз. Ніхто її не надає, наші сили безнадійні, відмовляються від роботи", – сказав NYT підполковник Халіл Ахмад Аташ, командир поліції у провінції Герат. Принаймні 30 його офіцерів полишили свої посади. Багато хто стріляє набагато більше ніж треба, щоб потім продати гільзи на металобрухт.

Один армійський корпус, який мав нараховувати 16 тисяч людей, має вдвічі менше. Зарплатня у силовиків маленька (гвинтівка коштує як гроші за кілька місяців), медичне лікування було неякісним (тоді як американці отримували її світового класу).

Авіація країни вже стара і зношена, хоча в неї теж вклали кошти / Фото Stars and Stripes

В основному воюють сини з бідних родин. Авіація має достатньо пілотів, але не вистачає техніки. По причині надмірного використання, літаки та гелікоптери – зношені. Які ще в строю, зарезервовані за силами спецоперацій. І хоча уряд використовує безпілотники та дрони – одна з небагатьох переваг над талібами – їх теж вистачає лише на "гарячі точки".

Сухопутні сили часто скаржаться на те, що підтримка від ВПС надходить дуже рідко. Коли літак прилітає, потрібно забирати поранених та мертвих, а не бити по ворогу. Ці проблеми існують, визнає полковник Ясін Зія, в.о. міністра оборони країни. Але, за його словами, "ми знайдемо спосіб вижити".

Проблеми далеко від столиці

Втім, якщо таліби вдарять по великим містам, то місцеві, "скоріш за все зможуть їх перемогти". А от маленькі села відходять ворогу і солдати не можуть повернутися туди роками. Перспективи невеселі: великі втрати, нестача вербувань (число новобранців впало з 3000 до 500 на місяць, кажуть місцеві чиновники).

Таліби добре оснащені, кмітливі та досвідчені. Часто у них є навіть прилади нічного бачення. Пентагон намагався поставляти теж, але обладнання було вкрадене або втрачене або продане.

Таліби, за великим рахунком, не втрачають нічого. Американцям же доведеться знову розпочинати військову операцію, фактично продовжувати нести відповідальність, при цьому дотуючи афганські державні структури, в тому числі поліцейські та військові,
– підкреслив Андрій Рудик.

Власне асиметрія у взятих на себе зобов'язаннях та відсутність спільних точок дотику у підході до політичного майбутнього Афганістану і створюють загрозу того, що таліби цілком можуть спробувати взяти реванш.

​Як це було Історичні переговори: уряд Афганістану і "Талібан" зустрілись вперше за 20 років

Щоб цього не сталося хоча б найближчим часом, США розробили цілу систему: стабілізувати віддалені райони, ввести туди нові афганські сили, працювати пліч-о-пліч, поступово вийти. Для цього сотні тисяч людей були відібрані та навчені.

Таліби можуть цілком реально повернутися до влади в Афганістані/ Фото FT

Але гроші Пентагон розподіляв нерівномірно та хаотично. Коли нападають на форпост, єдина надія – сили спеціальних операцій, місцеві командос.

Деякі бази просто оточені талібами і вони дозволяють армії піти лише якщо вони залишать їм устаткування і зброю.

Афганістан без американців

Отже, американці пішли з країни. Як сказав Держсекретар Ентоні Блінкен, є два ймовірних сценарії: захоплення влади "Талібаном" та сповзання у громадянську війну. Обидва фактично нівелюють всі зусилля Вашингтону і НАТО зі стабілізації афганської ситуації. Але зважаючи на все викладене вище, такий прогноз не дивує.

Афганістан своєю інституційною та безпековою слабкістю прямо запрошує талібів взяти все під свій контроль,
– підкреслив ситуацію Андрій Рудик.

У будь-якому році, чому США йде на такий крок? Перш за все, вони взяли на себе такі зобов'язання, пояснив аналітик. Їхнє невиконання, навіть перед талібами (політичну організацію яких США не визнають) означатиме демонтаж всього переговорного процесу. І можливе розгортання нової військової місії чого США, з огляду на нинішній курс, абсолютно не прагнуть.

Не можна сказати, що США зазнали значних економічних, людських чи політичних втрат через свою присутність в Афганістані. Швидше у Вашингтоні відчувають втому від цього процесу.

Варто розуміти, що американці не можуть (і не бажають) бути вічно присутніми в Афганістані та брати на себе відповідальність за його політичне майбутнє і розвиток. США йшли з Куби, йшли з Філіппін, свого часу підуть із Афганістану.

Афганістан – важлива з геополітичної точки зору територія, але Вашингтон не бачить себе в ролі її постійного прямого утримувача. Це не в їх інтересах.

У будь-якому разі, вихід американських сил з Афганістану – це, перш за все, про безпеку самого Афганістану та безпеку тих же Туркменістану і Таджикистану. А також про зміну балансу сил між Іраном, Пакистаном, Індією та Китаєм (+Росія - опціонально через Таджикистан).

Боротьба з тероризмом у XXI столітті: як бути далі

З виходом західних сил з Афганістану, тероризм не припиниться. "Талібан" набирає силу, "Аль-Каїда" та ІДІЛ проводять дедалі нахабніші атаки у світі та регіоні. То як від цього захищатися, не маючи солдатів на проблемній афганській землі? У цьому намагалися розібратися у BBC.

Сам Джо Байден у часи роботи віцепрезидентом у Барака Обами, відвідував Афганістан двічі, у 2009 та 2011 роках. Вже тоді він не дуже вірив у "державне будівництво" як спосіб боротьби з тероризмом. Натомість дрони, авіаудари та спецпризначенці​ видавалися більш ефективними заходами. Щоправда, проти тоді виступив Пентагон.

Актуально Іранські ядерні об'єкти під ударом: що сталося та яка доля перемовин

Ексміністр оборони Роберт Гейтс назвав Байдена "неправим майже у всіх основних питаннях нацбезпеки та за останні 40 років". То що ж буде на практиці після 11 вересня?

Удари дронів збережуться, але є нюанси

Без цього вже точно нікуди, їх може стати лише більше. Сфера дуже розвивається і окрім БПЛА вже є дистанційно керовані літаки. У віддалених районах Афганістану, Пакистану та Ємену, де переховуються лідери терористів, такі атаки були успішними. І мали "охолоджуючий ефект". Командири тепер постійно в русі, ніколи не залишаються понад 1-2 ночі на одному місці.

Дрони: ефективно, але ризиковано/Фото NYT

Вони ніколи не знають, чи не дожене їх ракета Hellfire, випущена невидимим ворогом у небі. Щоправда, є ризик вбити також і цивільних (якими ще й часто прикриваються як живим щитом). І так вже кілька разів удар скасовували. Племінні збори у Ємені часто приймали за зібрання повстанців-хуситів.

Мережі розвідки або "Талібан" в уряді

За останні 20 років, Захід створив гарні робочі відносини з NDS – розвідкою Афганістану і досі готовий допомагати їй. Але також існує розуміння, що рано чи пізно таліби знову опиняться в уряді. І от ділитися з ними інформацією вже буде неможливо. Наразі точно незрозуміло, чи дійсно вони розірвали зв'язки з "Аль-Каїдою", як сказали в Досі.

Адміністрація США живе у вигаданому світі, де це вже відбулось. Що "Талібан" ніколи не дозволить ІДІЛ та "Аль-Каїді" повернутися. Але ніколи не вірте їм на слово. Вони ніколи не обіцяли такого і не роблять це зараз,
– Гевін Макніколл, директор британського аналітичного центру Eden Intelligence для BBC.

Бо вони є "історичними, подружніми та племінними". Таліби розуміють, що якщо вони хочуть стати частиною міжнародно визнаного афганського уряду, то доведеться забути своє терористичне минуле та старих союзників.

Рейди спецпризначенців: буде складніше

Ще одна головна біль лідерів бойовиків – невеликі групи спецпризначенців, які прилітали вночі на гелікоптерах, пробиралися пішки до цілі з місією "захопи або убий". До цього на місцях з перших рук здобувалася необхідна інформація. Така тактика запобігала багатьом атакам, які так і не відбулись.

У критичних ситуаціях, командос – єдині, хто може врятувати/ Фото SOFREP

Але після 11 вересня, подібні рейди доведеться планувати за межами країни, якщо вони узагалі будуть відбуватися. Зросте ризик затримки, може зникнути елемент неочікуваності. Бойовиків тепер зможуть попереджати. Що підводить нас до останнього пункту – пошуку нових місць дислокації.

Нові бази: на це потрібен час

Секретна база на сході Афганістану, яку часто використовували як плацдарм для "польових операцій", закривається. Для терористів це гарна новина – можна менше боятися приїзду важкоозброєних американців. Але де в регіоні можна знайти альтернативу?

• Пакистан: найближчий географічно, але на Заході є велика недовіра до Міжвідомчої розвідки Пакистану. Вважається, що там є елементи, дотичні до ісламістів. Коли у 2011 році почали операцію "Спис Нептуна" з метою знищити Усаму бін Ладена, Ісламабад свідомо не повідомили про неї. Боялися, що тодішньому лідеру "Аль-Каїди" підкажуть;
• Оман: це непогана альтернатива. Султанат має стабільну прозахідну орієнтацію, британські бази в Тумрейті та Дукмі. Щоправда, це 1609 км від Афганістану і літати над Пакистаном доведеться усе одно.
• Бахрейн: ще один варіант, Британія та США вже мають там свої військові бази;
• Узбекистан: Центральна Азія межує з Афганістаном на Півночі, тож завжди є у списку для нових баз. Американці свого часу використовували стару радянську базу "К2" або Карші-Ханабад. Але у 2005 році вони пішли після погіршення відносин і повернення виглядає складним. База вже сильно забруднена радіацією та хімікатами;

Стримувати терор у віддалених північних районах Афганістану – дуже складно. Насправді заміни ресурсам на місцях з можливістю їхнього швидкого виклику немає. Зараз все буде залежати від ефективності місцевих урядів протистояти загрозам.