Наказ про термінове формування та відправлення на передову загонів, що складаються з так званих "поліцейських" недореспублік, віддало керівництво загарбницьких військ на початку червня. То ж буквально за два тижні у більшості маленьких міст росіяни зібрали по 10 – 100 "правоохоронців", яких без реєстрації та смс підготовки, медкомісії та якихось затримок одразу ж почали заганяти у зону бойових дій. Саме так на забій вивезли тих, кого раніше вважали недоторканими. Чому це сталося, читайте у матеріалі 24 Каналу.

До теми Країна коричневих ліній: чому Росія не поверне контроль над власними кордонами

Про те, що російське командування збирається замінити майже всіх "посадовців" та силовиків у так званих "ДНР" та "ЛНР", було відомо ще у червні 2022 року. Тільки от ніхто з колаборантів не вірив у те, що Москва насправді планує їх зрадити. Більшість "чиновників", які перейшли на бік окупанта, щиро вірили у наміри Путіна покращити їх життя, а також у те, що Росія віддячить їм за віддану працю. Однак загарбники мали на них свої плани, які полягали у перерозподілі влади шляхом заміни місцевих діячів на відряджених із глибинки країни-терористки.

Кожен раз, коли загарбники оголошували про проведення якоїсь реформи, переатестації чи перехід на роботу "за російськими стандартами", у квазіреспубліках починалися масові звільнення буцімто непридатних до виконання своїх обов'язків зрадників. Із подальшою мобілізацією всіх, хто ще не досягнув пенсійного віку. При цьому силовиків загарбники намагалися не чіпати аж до повної заміни їх керівного складу. Втім, тепер справа дійшла навіть до тих, хто всі 9 років вважав себе недоторканими – до "поліцейських" середньої ланки.

Більшість із них – колишні працівники української міліції, які зрадили Батьківщину та перейшли на бік ворога, ставши повноцінними "власниками життя". Саме вони затято шукали проукраїнських активістів, кошмарили бізнес, курували обіг наркотиків та займалися бандитизмом. Однак тепер керівництво окупантів їх послуг не потребує, оскільки усіх дільничних, ППСників та слідчих просто позаміняють на привезених із Росії фахівців. Натомість "правоохоронців" почали потроху відправляти на фронт. При цьому нововведення зачепили зовсім не лише рядових терористів – на забій примусово женуть вже й "майорів" та навіть "полковників". І наплювати, що ці "офіцери" не можуть вижити без відвідування дорогих ресторанів. Господарі стали рабами та відтепер розплатяться життям за 9 років панування у своїх рідних містах.

Зовсім не дарма ця "реформа" почалася з провінційних містечок, оскільки, як показала практика, керівництво "народної міліції" багато в чому спирається саме на своїх підлеглих у маленьких населених пунктах. Мовляв, якщо різко змінити верхівку та відправити на забій "правоохоронців" із Донецька та Луганська, в Алчевську, Макіївці, Брянську, Хрустальному, Горлівці, Шахтарську та інших містах почнуться бунти та хаос.

Ба більше, у так званій "ЛНР" окупанти якраз і намагалися перерозподілити силову вертикаль з верхівки, але зустрілися із шаленим опором та навіть були вимушені влаштувати підрив головного "мєнта" Ігоря Корнета. Обпікшись на помилці, але передавши чітке послання усім "генералам міліції", російські куратори квазіутворень приступили до фактичної ліквідації угруповань "правоохоронців".

Найцікавіше ж у такому нововведенні саме те, що, хоч із запізненням, росіяни почали повноцінний перерозподіл усіх ринків, що відобразиться на всьому бізнесі Пушиліна та Пасічника, на кожній схемі "народних мерів" та на потоках контрабанди. Крім того, у такий спосіб цілком можуть відсторонити від збагачення самого Кадирова, який за майже півтора роки повномасштабної війни встиг взяти всіх "правоохоронців" під свій дах.

Більш-менш масово використовувати різноманітних патрульних, слідчих та дільничних із Донбасу на фронті росіяни почали орієнтовно 5 червня. Загарбники відрядили перший загін цих звиклих до спокійної служби зрадників зупиняти просування Сил Оборони України у передмістя Бахмута.

Без підготовки та екіпірування. Мовляв, ви ж поліцейські, і так стріляти вмієте. Зрозуміло, що досвідчені українські захисники дуже швидко розправилися із ненавченим до роботи в окопах "гарматним м'ясом", але на заміну їм відправили нові загони. Їх доля також була цілком передбачуваною.

Звісно, масова загибель тих, хто ще вчора приносив додому пачки з доларами, пиячив у кабаках та ганяв на крутих машинах, трохи засмутила дружин "міліціонерів". Вони увесь час вважали, що чоловіки завжди зможуть відсидітися та забезпечуватимуть їх всім необхідним, однак тепер Росія стала для них "державою, якій не варто служити". Втім, якщо родички поліцаїв переживають здебільшого про своє майбутнє, самі "правоохоронці" більше піклуються про власне життя. Бо одна справа – зрадити Україну та почуватися у себе на районі князьком, а зовсім інша – опинитися в окопі із загородзагоном за спиною.

То ж зовсім не дивно, що у подібних загонах дезертирство просто надрозповсюджене, а щоб "поліцейські" не розбіглися, їх вимушено охороняє значно більше представників розстрільних команд, ніж навіть відпущених зеків.

Тим не менше, деяким взводам все ж таки вдається накивати п'ятами. Наприклад, поліцейським з Чистякового (колишній Торез), які 12 червня втекли з позицій з-під Бахмуту, та були оголошені у розшук. У якості ж покарання за дезертирство росіяни вирішили відправити ще більше "міліціонерів" із цього міста на фронт.

Новину про те, що понад 50 кабінетних поліцаїв змусять померти на самісінькому передку, дружини "офіцерів" зустріли із серйозним обуренням. Жінки, які не бунтували, коли на фронт відправляли зовсім рядових "міліціонерів", навіть вийшли на акцію протесту та перекрили дорогу біля міськвідділу. Очолювала цей бунт дружина керівника слідчого відділку "поліції" Чистякового Миколи Корнєєва. Їй, звісно, дуже не сподобалося, що на передову відправили цілого "майора", а не якихось простих "правоохоронців".


Зрадник України Корнєєв із дружиною Ольгою, яка організувала мітинг в окупованому Чистяково / Фото з соцмереж сепаратистки

Ображені ставленням до "поліцейських" жінки навіть дзвонили у "відділ кадрів" та скаржилися, що їх чоловіків вивезли у Маріуполь, звідки відправляють у Запорізьку область. Корнєєва, як дружина одного із топів "міліції" й взагалі заявила, що "правоохоронці" відмовляються служити Росії як державі, де обманним шляхом відправляють на війну". Зрозуміло, усі стогнання зрадниць ні до чого не призвели, хоча телефоном їм і пояснили, що "всі перебувають на полігоні, то ж наразі ніяких порушень закону не сталося".

Врятувати своїх годувальників дружини намагалися навіть спробами натиснути на те, що "без міліції у місті не буде кому стежити за порядком", однак (як неочікувано), їм апелювали, мовляв, нещодавно патрулювати населений пункт прибули загони Росгвардії, а замість їх чоловіків незабаром прибудуть інші російські поліцейські.

Дивіться відео бунту жінок "поліцейських"-зрадників у Чистяковому:

Самих же "правоохоронців", звісно, відправлять на забій попри будь-які скарги та намагання дружин їх відмазати. І, зрозуміло, ніхто з них не повернеться з лінії фронту. Ба більше, через кілька днів воювати відправлять іншу порцію зрадників, включаючи вже вище керівництво "міліції". То ж планова заміна місцевих терористів на російських окупантів на окупованих територіях Донбасу проходить без затримок, а на реальну безпекову ситуацію у містах така реформа насправді ніяк не впливатиме. Адже місцеві "правоохоронці" ґвалтували, вбивали та катували аж ніяк не менше, ніж "зальотні" буряти.

Що цікаво, у соцмережах так званих "ДНР" та "ЛНР" згадки про якісь бунти дружин поліцаїв знайти дуже важко. Адміністратори чистяковської спільноти "Підслухано в Торезі" й взагалі заявили, що "мобілізації нема, як і офіційної інформації про те, що чоловіків забрали на війну". Мовляв, якщо когось кудись і відправили, то "точно не на передок".


У місцевих спільнотах інформацію про мобілізацію "правоохоронців" розповсюджувати не хочуть / Скриншот місцевого телеграм-каналу

Однак і без якихось додаткових коментарів зрозуміло, куди саме росіяни загонять зрадників, адже про ставлення окупантів до місцевих жителів, навіть якщо ті загорнулися у триколор, відомо всім. У спільнотах інших міст або ж взагалі не було ніяких мітингів, або цей факт зовсім вдало приховали. Адже на окупованих територіях за зайві розмови можна позбутися життя.

То ж ані "чиновники", ані інші "силовики" за своїх відправлених на смерть не вступатимуться. Принаймні до того моменту, доки їх самих не почнуть гнати на фронт, а цей момент обов'язково настане. Оскільки після "майорів" та "полковників" настане черга "депутатів", "народних мерів" та інших представників окупаційної адміністрації. Аж доки усе керівництво регіонів не буде замінено на росіян.