Попався на солодку брехню й 19-річний Кочкін Васілій Олександрович, якого Сили оборони України захопили у полон. Слова полоненого передає 24 Канал.
Варте уваги "Розстрілювали всіх, хто тікав з фронту": СБУ допитала очільника загороджувального загону росіян
Росія обманює своїх
Росіянин, який лише недавно досяг повноліття, уже встиг загриміти у тюрму. Однак міністерство оборони йому вирішило зробити спокусливу пропозицію – позбутися судимості всього за 6 місяців, а взамін – просто покопати окопи подалі від бойових дій, та ще й за велику грошову винагороду.
На свою голову, хлопець погодився на цю пропозицію і вже 31 березня 2023 року опинився на фронті в Україні. Уже тут він зрозумів, наскільки йому брехало військове керівництво.
Те, що нас сюди кликали, і казали всю цю фігню – це все-все неправда. Я зауважив, що Росія, Путін взагалі неправду все каже. І не лише він, там інші люди. По телевізору теж кажуть дуже все погане, не те, що тут відбувається. Тут не так все,
– сказав окупант.
Мирних жителів вбиває не Україна
Уже в Україні Василій нарешті прозрів, що вбиває мирних жителів та руйнує інфраструктуру насправді не наша держава.
Я помітив – тут все навпаки. Тут навпаки наші починають залякувати жителів і також нападають, виходить, на вас. Бо це ви тут живете і ми, виходить, до вас приїхали. І через це ви себе охороняєте, виходить так,
– поділився просвітленням окупант.
Він особисто чув, що окупанти залякують людей, що за відмову співпрацювати вбивають їх. Мав змогу й особисто поспілкуватися з мирним мешканцем, який розповів про дику поведінку "колег" окупанта: і про обстріли, і про залякування, і про намагання згвалтувати його дружину.
Відтак він дійшов висновку, що даремно припхався на чужу землю, хоч і вважав, що лише ритиме окопи. А також – що саме росіяни принесли горе на українські землі. "Я б краще б далі сидів у в'язниці і вийшов би нормально", – поділився він.
Повоювати довго не вдалося
- Сам же Кочкін розповів, що полонили його через пару місяців після того, як він потрапив до України – 8 червня. Трапилося це після того, як командир його підрозділу покинув позиції, наказавши солдатам залишатися і копати окопи.
- Коли під'їхали ЗСУ, на відміну від бойових товаришів, які кинулися до пустих автоматів, Кочкін просив його не вбивати.
- Уже на допиті він розповів, що у полоні з ним добре поводились: не били і добре годували.