Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок в ефірі 24 Каналу пояснив, від чого залежатиме тривалість вступу України до ЄС. За його словами, шлях буде довгим, але його не можна відкладати, адже Києву вже зараз потрібно змінювати законодавство, економічну політику та правила для бізнесу.
Дивіться також Не лише з Білорусі: в ДПСУ відповіли, які існують ризики для північних областей України
Парламент має стати ключовим у євроінтеграції
Вступ України до Євросоюзу залежатиме не лише від дипломатичних переговорів із державами-членами. Важливу частину роботи потрібно виконати всередині країни: підготувати законодавчі зміни, узгодити їх із європейськими вимогами та забезпечити послідовне ухвалення рішень у Верховній Раді.
Парламент має стати ключовою інституцією в країні, яка ухвалюватиме рішення, необхідні для інтеграційного поступу,
– наголосив Клочок.
Європейська допомога також тісно пов'язана з виконанням Україною фінансових і економічних зобов'язань. Програму Ukraine Facility та співпрацю з Міжнародним валютним фондом формально можна розглядати як різні механізми, однак на практиці вони залежать одна від одної й впливають на готовність партнерів продовжувати фінансування.
Для стійкого руху до ЄС Україні потрібна економічна модель, здатна наповнювати бюджет і покривати видатки на армію, соціальну сферу, освіту, науку та технології. Без цього країна залишатиметься залежною від зовнішньої допомоги, а партнери матимуть більше можливостей висувати додаткові умови.
Якщо ми правильно вибудуємо внутрішню економічну політику, забезпечимо надходження до бюджету, енергетичну безпеку та прозорі правила для бізнесу, то матимемо зовсім іншу розмову із західними партнерами,
– пояснив керівник Центру громадської аналітики "Вежа".
Окремим завданням є розширення податкової бази без надмірного тиску на бізнес. Так Україна зможе посилити власну позицію на переговорах і поступово прибирати аргументи, якими окремі країни ЄС користуються, щоб стримувати її інтеграцію.
Польща не хоче посилення української конкуренції
Одним із найскладніших питань на шляху до ЄС стане доступ української продукції до спільного ринку. Польща та частина інших держав побоюються конкуренції з боку українських аграріїв, перевізників і виробників, хоча товари з цих країн уже давно вільно представлені в Україні.
Коли польський сир на полицях наших супермаркетів уже ледь не переважає український, це сприймають нормально. А коли українська продукція з'являється на ринку Польщі чи інших країн, то це, мовляв, уже не нормально,
– зауважив Клочок.
Європейське сільське господарство історично залежить від значних дотацій, які дозволяють фермерам залишатися конкурентними попри високі витрати. Після вступу Україна також робитиме внески до бюджету ЄС і зможе претендувати на субсидування окремих галузей, а не виходитиме на європейський ринок без жодної підтримки.
Ніхто не забирає у них субсидії, але на ринку буде й наша продукція. Україна також отримуватиме компенсації для окремих галузей, щоб бути конкурентно рівною в Європейському Союзі,
– пояснив керівник Центру громадської аналітики "Вежа".
Водночас Україні потрібно змінювати власну аграрну політику. Нині великі господарства продовжують укрупнюватися, тоді як фермерських підприємств залишається катастрофічно мало, а внутрішнє перероблення розвивається недостатньо. Без єдиної державної стратегії переваги родючих земель і доступу до ринку ЄС і надалі працюватимуть передусім на вузьке коло великих землевласників.
Тому суперечки з Польщею та іншими країнами не зникнуть одразу після відкриття переговорів. Їх доведеться врегульовувати через прозорі правила, систему субсидій і чесну конкуренцію, паралельно перебудовуючи українську економіку так, щоб вступ до ЄС посилював не лише великий бізнес, а й фермерів та місцеві громади.
Клочок пояснив, від чого залежить вступ України до ЄС: дивіться відео