Наразі триває фаза осмислення, і, на щастя для України, наш сусід дає здебільшого правильні оцінки тому, що сталося. Хоча беззастережною таку позицію не назвеш. Якщо вивести середньоарифметичне з усіх рефлексій, то адресоване нам послання звучатиме приблизно так. "Ми знаємо, що за нападом на дипломатичну установу стоїть Росія, ми співчуваємо вам як країні, яка є об’єктом російських атак, але все таки ретельніше слідкуйте за порядком на своїй території". Деяке роздратування через те, що українська поліція "слабка" перед загрозою терористичних атак, сусідить із констатацією того, що Україна була і залишається важливим польським партнером. Це не може не тішити і, водночас, не підштовхувати до певних висновків.
Консульство Республіки Польща у Луцьку було обстріляне з гранатомета. Польські медіа вбачають в цьому "руку Москви"
"В Україні зростає хаос"
Видання Onet зібрало думки провідних польських політиків. Ось як вони бачать події у Луцьку.
За словами Пйотра Зґожельського з Польської селянської партії, немає ніяких доказів того, що за обстріл консульства відповідальні росіяни. "Якщо насправді це була провокація Росії, то це вказує на слабкість і зростаючий хаос в Україні. Якщо це вчинили анархістські групи націоналістів, у що я більше вірю, то це результат терпимого ставлення до бандерівської ідеології в історичній політиці України", – говорить він. В кожному разі, зазначає депутат, Польща не повинна бути "першою лінією оборони для України".
Польща має перестати бути адвокатом України у Європі, вона має бути в першу чергу адвокатом самої Польщі.
Радник президента Польщі Павел Муха також наголошує на інтересах Польщі. Вони на даний момент полягають у посиленні безпеки дипломатичних установ, що знаходяться на території України. Втім, Муха переконаний: створення напруженості в українсько-польських відносинах не потрібне нікому "за винятком тих, хто сьогодні виступає за створення антагонізму між цими двома країнами". "Ми не можемо сьогодні закликати до того, щоб Польща перестала бути адвокатом України. Польський національний інтерес вимагає, щоб ми, на європейському та світовому форумі, залишалися речником України", – говорить він.
Читайте також: Порошенко посилив охорону дипломатичних установ
Солідарним з Мухою є Славомір Нойман з "Громадянської платформи". Нойман зазначив, що в державних пріоритетах Польщі присутня незалежна Україна, а також – потреба "відтягнути Росію від польських кордонів". Політик нагадав, що Україна – й досі в стані війни з Росією. "Незалежну Україну ми повинні захищати і обороняти. Тому що у випадку, коли не буде незалежної України, то на сході, за річкою Буг, буде Росія, і це буде набагато гірша ситуація для Польщі з геополітичної точки зору", – підкреслив Нойман.
На думку Адама Шлапки з партії "Сучасна", "вільна і незалежна Україна" – це для Польщі "стратегічний інтерес".
Ми втрачаємо наш стратегічний інтерес в Україні тому, що не реалізуємо закордонної політики, а виключно історичну,
– каже він.
Своєю чергою Аґнєшка Сьціґай з "Кукіз’15" вказала, що Польща повинна бути представником "України, її безпеки та незалежності за кордоном". Депутатка підкреслила відсутність доказів того, що інцидент у Луцьку був навмисною антипольською провокацією зі сторони України.
Але, як каже Йоахім Брудзінський (партія "Закон і справедливість"), інцидент у Луцьку – це все ж "надзвичайно серйозна ситуація". "Уперше так близько до нашого кордону відбуваються дії, які безпосередньо загрожують життю наших дипломатів", – сказав політик. На його погляд, це добра нагода для того, аби нагадати іншим кранам ЄС, що Польща межує з державою, "в якій триває регулярна війна". Брудзінський додав, що стурбованість викликають спроби "породити антиукраїнську істерію". І наостанок погодився, що суверенна Україна – в інтересах Польщі.
"Łuck? Robota Rosjan"
Видання Rzeczpospolita винесло у заголовок слова Богдана Кліха, колишнього міністра оборони Польщі. "Łuck? Robota Rosjan" – так названо його коментар.
"Польське консульство було обстріляне, ймовірніше, з гранатомету. Навіть якби подібної зброї в Україні не було у достатній кількості, такий випадок все одно міг би трапитися. Очевидно, це російська робота – підірвати польсько-українські відносини", – говорить Кліх.
"Їх (українців – Авт.) можна зрозуміти. Україна є фронтовою країною, що знаходиться під загрозою підступного ворога. А він, як сказав шеф української дипломатії Павло Клімкін, не гребує підлими провокаціями. У такій ситуації думка про диверсантів, саботажників приходить першою", – пише Gazeta Wyborcza.
Але на цей раз потрібне більш виважене судження. Воно повинно бути засноване на фактах, а не на здогадках. У наших сусідів – багато незареєстрованої зброї, багато людей, чиїй психіці завдала шкоди війна, та й просто виродків зі сліпою ненавистю не бракує також. Необхідно провести ретельне розслідування, притягнувши винних до відповідальності. Але в Україні служба міліції, на жаль, слабка,
– додає видання.
Тим часом Інтернет-ресурс Wiadomosti друкує розмову з Адамом Лелонком, заступником директора Інституту транскордонної співпраці, який говорить наступне: "Це був теракт, і коли мова заходить про те, хто його організував, тут з точки зору української сторони все очевидно: почався інший, ще більш небезпечний етап російських провокацій. Немає жодного іншого логічного пояснення: складно уявити представника українського праворадикального руху, котрий прибіг би з гранатометом на західну України і стріляв би по поляках замість того, щоб бути на фронті. Якщо хтось думає, що українські радикали зорганізували цей напад і навмисно скерували його проти Польщі, то це нонсенс", – говорить Лелонк.
На його переконання, теракт у Луцьку є частиною російської політики, спрямованою на конфлікт між Польщею та Україною. Ця політика включає в себе, серед іншого, двічі знищений пам’ятник загиблим полякам у Гуті Пеняцькій. "Ці провокації відбуваються протягом декількох місяців. З січня, коли був пошкоджений пам'ятник, вони увійшли в нову фазу. Раніше я передбачав, що будуть використані нові заходи, включаючи насильство, тому що зірвати діалог Польщі з Україною не вдається. Випадок у Луцьку був проявом іншої, ще більш небезпечною ескалації. Тут потрібні три елементи: атака проти поляків, згадка про Волинь та тероризм. Якби я був російським пропагандистом, то не вигадав би кращого контексту. Була ідея побудувати теракт на основі історичного тла, який для поляків викликає емоційну реакцію", – говорить Лелонк.
Початок року був багатим на події, які могли б розсварити Польщу та Україну. Пошкоджений пам’ятник полякам у Гуті Пеняцькій, що під Львовом
Він нагадує: російські політики і російські ЗМІ інтерпретували інцидент в Луцьку як акцію "бандерівців" з нагадуванням про "злочини УПА".
Бандерівці знищували поляків, нинішні стріляють по них. Щоб не було ніяких ілюзій,
– зазначив у своєму Twitter`і член Держдуми Росії Алєксєй Пушков.
А після того, як теракт прокоментував український президент, додав: "Порошенко засудив обстріл польського консульства в Луцьку, продовжуючи героїзацію вбивць понад 100 тисяч поляків. Чи побачать у Варшаві в цьому протиріччя?". Між тим, говорить Лелонк, насправді Польща сприймається українцями мегапозитивно, й навіть такі націоналістичні рухи, як "Свобода" чи "Правий сектор", відхиляють закиди у антипольських настроях.
Ще трохи російського сліду
Польські медіа згадують й інший інцидент, який також мав місце 29 березня. Мова про перекриття траси на трасі Львів – Рава-Руська у районі села Гряда, де понад 100 людей спробували провести акцію із закликом до українців не утискати права поляків. Rzeczpospolita пише, що акція проходила під проводом такого собі Миколи Дульського, лідера організації "Наждак".
Dulski є відомим агентом впливу російських спецслужб, який з 2015 року за матеріальну винагороду бере участь в антиукраїнській діяльності,
– пише видання, посилаючись на українські джерела.
Газета додає, що Дульський розшукується українською владою і переховується в Росії.
"Близько 150 людей перекрили трасу між Львовом та міжнародним пропускним пунктом Рава-Руська – Гребенне, вимагаючи, зокрема, "зупинити геноцид поляків". Поліція встановила, що серед демонстрантів, які стверджували, що є представниками польської меншини в Україні, насправді поляків не було. Поліція також виявила, що учасникам акції її організатори за "польський протест" заплатили по 200 гривень (біля 30 злотих)", – пише Rzeczpospolita.
Трасу "Львів – Рава-Руська" перекривали псевдополяки, які кричали про їхній "геноцид"
Тим часом "російський хвіст" зачепив і голову Європейської Ради Дональда Туска. Телеканал TVN передає, що Туска викликано до Варшавської окружної прокуратури – на допит, який відбудеться 19 квітня. Правоохоронці намагалися поспілкуватися з Туском раніше – 15 березня, але його затримали справи в Європарламенті. "Йдеться про слідство щодо колишнього керівництва військової контррозвідки Польщі у справі про співпрацю з російським ФСБ без згоди влади країни, що є злочином, за який загрожує до трьох років позбавлення волі", – говориться у сюжеті.
"Польське радіо" нагадує, що обвинувачення наразі висунуті не Туску, а двом представникам командування військової Служби контррозвідки Янушу Носеку та Пьотру Пителю. Саме їх підозрюють у співпраці з ФСБ. Що ж стосується Туска, то він проходить по цій справі в іншій якості.
Дональд Туск викликаний як свідок,
– говорить представник прокуратури Міхал Дзеканський.
Історія ця почалася в 2010-му, коли після авіакатастрофи під Смоленськом літака Ту-154М (в якій загинув президент Польщі Лех Качинський та майже все військове керівництво республіки) була укладена угода між польською контррозвідкою та російським ФСБ.
Безславний прем’єр: Дональду Туску закидають, що в часи керуванням урядом він підігравав інтересам Росії
Нині слідчі органи Польщі припускають, що така угода виконувалася вельми специфічно. Зокрема, мова йде про те, що контррозвідники слідкували за польським прокурором Мареком Пасенком в інтересах ФСБ. Один з підозрюваних – генерал Януш Носек – заявляє, що договір з ФСБ не міг бути укладеним без згоди Дональда Туска, котрий тоді очолював польський уряд. Відтак не виключено, що Туск зі свідка стане обвинуваченим, адже теперішнє керівництво міністерство оборони Польщі на додачу до всього вважає, що Тускові можна закинути злочинну бездіяльність у розслідуванні смоленської катастрофи.
Дональд Туск, пише Onet з посиланням на міністерство оборони, не зумів таким чином побудувати "договірні відносини з російською стороною, щоб забезпечити участь представників Польщі у всіх заходах, проведених на місці досліджень, а отже, проведення цих операцій російська сторона розпочала без участі представників Республіки Польщі, а потім вела їх, обмежуючи або запобігаючи участі представників Республіки".
Читайте також: Обстріл консульства у Луцьку: Польща попросила в України юридичної допомоги