Ставлення до біженців, підтримка України та внутрішня політика: що опозиція змінить у Польщі

Порозуміння у польській владі – найкращий варіант для України

Поки польське суспільство і експертні кола говорять про перспективи фундаментальних змін політичного курсу офіційної Варшави, ключовим питанням для України залишається те, як політична ситуація у Польщі відобразиться на двосторонніх відносинах та польській політиці на українському напрямку?

Читайте також Як Захід може і повинен перемогти у четвертій світовій війні

Якщо виходити з об'єктивних обставин і моделювати потенційні сценарії розвитку подій напередодні дня голосування, можна помітити, що єдиними способами збереження "Право і справедливість" при владі були – формування коаліції з відверто антиукраїнською "Конфедерацією" або створення уряду меншості.

• У першому випадку, українсько-польські відносини могли б перебувати під тиском "конфедератів", які б використовували свої позиції у коаліції для проштовхування власних інтересів антиукраїнського спрямування. За таких умов, перед представниками "Право і справедливість" постійно б виникала потреба балансувати й домовлятись з лідерами популістської партії.
• У другому випадку, за умови формування уряду меншості, позиції були б дуже нестійкими, з високою ймовірністю дострокових повторних виборів. Ми б спостерігали загострення внутрішньополітичної кризи в країні.

З урахування описаних варіантів, сценарій формування уряду у складі опозиційних сил виглядає прийнятним і конструктивним в контексті українських національних інтересів.

Потенційна проблема – яким підходам слідуватиме президент Польщі Анджей Дуда. Якщо він підіграватиме інтересам "Право і справедливість", як представник цієї партії, його функціонал дозволятиме накладати вето на такі важливі питання як, до прикладу, прийняття бюджету.

Щоб обійти президентське рішення, опозиційні сили потребуватимуть 60% голосів, а значить теоретично – їм потрібно буде шукати підтримки в лавах "Конфедерації", що наразі складно уявити.

Якщо ситуація розвиватиметься у найгіршому форматі – "гострого конфлікту державних інституцій" – для України це створюватиме небажані проблеми, а увага нового уряду буде зосереджена на перемозі у "внутрішній політичній війні". Надалі нависатиме загроза позачергових виборів. Саме тому кращою опцією для офіційного Києва є "конструктивне порозуміння" між президентом, урядом і сеймом.

Що відбуватиметься у головних сферах

Найімовірніше, основна кандидатура на посаду прем'єр-міністра – Дональд Туск. Він досвідчений політик з чудовою репутацією у Європі. В цілому, представники партії "Громадянська платформа", як і їх лідер завжди виступали з позицій підтримки України, що дає підстави говорити про послідовність і конструктивність їх подальших дій.

Цікаво Дві війни за 10 років чи все ж одна? Як правильно говорити про війну в Україні

У стратегічному плані, Туск не слідуватиме підходам "Право і справедливість" відносно конфронтації з Німеччиною, намагаючись відновити ефективні двосторонні відносини. Опоненти Туска, часто висловлювали припущення, що він може не ставити тему України як пріоритет, делегуючи усі повноваження на формування позиції з приводу "українських справ" впливовішим акторам – США, Німеччині, Франції.

Проте подібні критичні зауваження потребують реального підтвердження, а якісна дипломатія з боку України, спрямована на продуктивний діалог, має змогу остаточно відкинути будь-які сумніви на другий план.

Важливо зрозуміти, що Україні варто очікувати по кожному конкретному напрямку взаємодії. Низку відповідей ми можемо знайти вже зараз.

Аграрна сфера. З одного боку, Туск і опозиція критикували "Право і справедливість" за штучне роздмухування конфлікту з Україною та прийняття односторонніх обмежень проти продукції українського походження. Однак з іншого – "Громадянська платформа" залучила до своїх лав одного з найбільших критиків українського зерна, лідера "Агроунії" Міхала Колодзєйчака, щоб отримати більше голосів серед електорату.

З високою ймовірністю, у ході коаліційних перемовин опозиції, на посаду міністра аграрної політики претендуватиме один з лідерів блоку "Третій шлях" Владислав Косіняк-Камиш, який орієнтуватиметься на отримання довіри від фермерів.

У цих обставинах надзвичайно оптимістично очікувати, що опозиція одразу візьметься за скасування обмежень на імпорт українського зерна на польський ринок.

Користуючись широким колом зв'язків у європейських органах влади, Туск сподіватиметься знайти компромісне рішення, яке влаштовуватиме Брюссель, Варшаву і Київ, не спричиняючи подальших протиріч. В основі такого рішення може бути створення кращих умов для збільшення транзиту української аграрної продукції через польську територію.

Теоретично можна допустити, що Туск знайде інвестиції для будівництва окремого терміналу в одному з польських портових міст для перевантаження і відправки українського зерна, щоб допомогти українським аграріям та розвантажити інфраструктуру під польські потреби.

Безпекова сфера. Є достатньо підстав вважати, що опозиція продовжуватиме лінію максимальної підтримки України у протистоянні з російською агресією.

Зауважте Намагалися закрити діри, а втратили рекордну кількість: якої техніки "позбулися" окупанти

Оптимістичний сценарій – якщо за результатами нормалізації відносин між Варшавою і Берліном будуть створені кращі логістичні умови для обслуговування німецьких танків Leopard, а також відновлено перемовини щодо перспектив поставки нової німецької важкої техніки до лав збройних сил Польщі. Такий крок дозволив би вивільнити додаткові Leopard старішої модифікації (що перебувають на озброєнні польської армії) для їх передачі на потреби Україні.

Із загостренням конфлікту з Німеччиною, партія "Право і справедливість" наголошувала на взаємодії у військово-технічній сфері з Південною Кореєю. Отже, опозиційному уряду доведеться шукати баланс у розвитку власного ВПК та пошуку можливостей для допомоги Україні.

Економічна складова. Варто очікувати, що опозиційний уряд надаватиме сприяння Україні в питаннях європейської інтеграції та проявлятиме інтерес у залученні до програм відбудови української економіки та інфраструктури.

Ключова практична перевага представників "Громадянської платформи" у тому, що навіть перебуваючи в опозиції, вони приділяли значну увагу регіональному транскордонному співробітництву, що має лягти в основу їх економічної програми.

Для прикладу, міська адміністрація міста Люблін на чолі з Кшиштофом Жуком, активно розвиває ідею налагодження партнерських зв'язків на рівні громад. Вона зацікавлена у тому, щоб виступити логістичним хабом для України.

Одна з найбільш впливових бізнес-асоціації Польщі Business Center Club активно розвиває ідею "бізнес міксу". Вона передбачає розвиток стратегічного партнерства між українськими й польськими регіонами на основі спільних інтересів.

Багато представників депутатського корпусу "Громадянської платформи", справжні "друзі України" як Станіслав Зміян чи Міхал Кравчик, активно підтримують ідеї у сфері спільних інфраструктурних проєктів та стимулювання двосторонніх відносин на місцевому рівні.

А що з українськими біженцями?

Якісний підхід опозиційних сил, може, полягатиме у розумінні того, що відбудову України необхідно здійснювати вже зараз, а не очікувати остаточної перемоги. Ключове місце в їх стратегії займатиме координація на рівні міських адміністрацій і бізнесу.

Рекомендуємо Є дві причини: для чого росіянам так потрібна Авдіївка

Можна очікувати, що новий уряд виділятиме значну частину інвестицій саме на програми регіонального розвитку.

Важливий елемент – це також ставлення до біженців. Опозиційні сили не демонстрували таких радикальних оцінок, як це дозволяли собі напередодні виборів "Право і справедливість" та на постійній основі "Конфедерація", що має виступати сприятливим сигналом. На додаток, у ході нормалізації відносин з ЄС Польща отримає додаткові можливості підтримки українських громадян на основі "розблокування" цільових фінансових програм.

Підсумовуючи, можна дійти висновку, що створення нового уряду опозиційними силами – це позитивний сценарій для України, який сприятиме розвитку двосторонніх відносин. Важливо лише, щоб польські внутрішньополітичні протиріччя не ставали на заваді стабільному функціонуванню органів державної влади.