1 У Польщі – країні, яка першою прийняла біженців з України, та підтримувала нас в боротьбі – помітно зростають антиукраїнські настрої. Серед поляків Україна та її громадяни обговорюються в негативному контексті, а іноді цей негатив переростає вже в дії. Так, напади на українців у Польщі та навіть за її межами посилилися. Спочатку це були поодинокі акції, а від кінця 2025 року це стало тенденцією.
Гостинна Польща перетворюється в небезпечну територію для українців
У Польщі проживає чимало українців, це чи не найпопулярніша країна, де наші громадяни мають тимчасовий захист. Але протиріччя між двома державами вже заважають біженцям спокійно перебувати на польській території. Чому з'явилася така неприязнь і чи вдасться не допустити загострення, 24 Канал розпитав у директора "Центру досліджень проблем громадянського суспільства" й політичного аналітика Віталія Кулика.
За словами експерта, важкі стосунки між Польщею та Україною були давно. Але коли молодь, тобто ліберальна частина Польщі, виїхала з країни в Німеччину чи Британію, то зросла популярність правоконсервативних політичних сил. Саме вони ставлять питання історичних наративів як одну з основ політичного порядку денного.
Віталій Кулик
Директор "Центру досліджень проблем громадянського суспільства", політичний аналітик
Вони на цьому роблять політику, забирають голоси. Відповідно, розгін антиукраїнської теми – це якраз частина цих історичних наративів... Це питання Волинської трагедії, це питання, які пов'язані з іншими аспектами спільної історії України та Польщі. І це все потім відразу ж конвертується в політичні аспекти й побутову ксенофобію.
Віталій Кулик зауважив, що перші вагомі ознаки популярності антиукраїнської тематики з'явилися у 2023 році. До 2024 цю тему не сприймали серйозно, але потім почалися блокування вантажівок на кордоні й навантаження через "не їхню війну, за яку платять поляки", що ще більше погіршило стосунки.
Проте директор "Центру досліджень проблем громадянського суспільства" каже, що не лише історія стала точкою такого собі розбрату. Адже є ще певні аспекти у внутрішній економічній проблематиці, зокрема через українських мігрантів.
Польща спочатку прийняла достатньо позитивно: і мистецькі акції на підтримку українців проводили, і солідарність була проявлена, і надавали допомогу. Але війна затягувалася, а тиск на пересічного поляка збільшився у вигляді податків, тарифів, цін. І частина суспільства почала сприймати українців не в контексті солідарності під час війни, а як навантаження,
– каже Віталій Кулик.
У Польщі підтримували українців / Фото 24 Каналу
Експерт зазначив, що нині частина поляків не може мислити раціонально й зрозуміти, що Росія цілком може напасти й на їхню країну. Вони живуть в ілюзіях, що їх захистить НАТО. І при цьому в них існує переконання, що й в Україні нині існують антипольські настрої. Але для нашої країни питання відносин між двома країнами – далеко не найголовніше.
"Якщо подивитися на кількість згадок, статей, публікацій і часу, відведеного в інформаційному просторі Польщі україно-польським відносинам, і порівняти з Україною, то ми побачимо, що їхнє суспільство перегріте питанням україно-польських відносин. В той час як в Україні питанню відносин з Польщею відведено в 10 разів менше часу, уваги й інтересу. Для пересічного українця ці відносини не мають такої доданої гарячої вартості. Це розмови лише тих, кого це стосується, тобто, чиї сім'ї в Польщі", – уточнив політичний експерт.
"Праві" партії дозволяють поширювати антиукраїнські настрої та вважають, що у них все під контролем. Проте Кулик каже, що на практиці суспільство бачить дуже багато ксенофобії й вона з інформаційних каналів "виходить на вулицю" у вигляді погромів і нападів на українців. Статистика показує, що зараз у Польщі кількість нападів на українців є більшою, ніж на ромів.
Як не допустити подальшого загострення?
Звичайно, правоохоронці ще намагаються захищати права людей, судочинство реагує на жорсткі випадки. Але ж ксенофобія виражається не тільки в побитті, але й у дискримінації, образі гідності, економічній сегрегації, та загалом в тиску польського суспільства на українців.
Для того, щоб не було загострення, потрібна політична культура. Потрібен запит, який би кимсь згенерувався на нормальні дружні стосунки до українців. Цього ми ж не спостерігаємо. Колись нам вдалося істотно покращити україно-польські відносини. Це було, коли існував запит політичного класу Польщі та України на примирення і діалог,
– уточнив Віталій Кулик.
У ті часи сторонам вдалося дійти до формули, яка звучить як "ми вибачаємо і просимо пробачення". Тоді вперше ексгумували тіла жертв Волинської трагедії та було відкрито меморіал у Львові. Кулик нагадав, що співдружність країн навіть описувалася у фільмах та культурі. Так, у фільмі "Вогнем і мечем" було вказано на справжнього ворога України та Польщі – Росію.
Тобто під час роботи групи "Кваснєвський – Кучма" з'явилася можливість мати хороші відносини на десяток років. Експерт заявив, що станом на зараз немає цієї групи інтелектуалів, які б могли зробити щось подібне. Польська влада переймається іншим.
Леонід Кучма й Александр Кваснєвський підписали декларацію / Фото EPA/SERGEY SUPINSKY
Я не бачу зараз можливості швидко перезавантажити україно-польські відносини. Я можу припустити, лише коли Росія нападе на Польщу, на жаль, це може трапитися. Тільки якщо Україна протягне руку допомоги без будь-яких умов полякам, може з'явитися усвідомлення про те, хто справжній ворог,
– спрогнозував Кулик.
Нагадаємо, за останній час у Польщі та за участю громадян країни за кордоном почастішали резонансні конфлікти й напади на українців. Вони відбуваються в різних місцях – на роботі, у транспорті, в аеропортах і громадських місцях.
У багатьох випадках звучать образи саме за національною ознакою. У деяких справах правоохоронці відкрили кримінальні провадження та затримали підозрюваних.