Померла Ірина Сердюк – дружина Героя Небесної Сотні

Як повідомила співзасновниця та редакторка спільноти "Небесна Сотня" Аліна Боднар, Ігоря Сердюка під час кривавих подій Євромайдану вбили на Кріпосному провулку.

Зверніть увагу! П'яті роковини розстрілів на Майдані: хроніка кривавих подій

"Пішла до свого чоловіка, так і не дочекавшись покарання його вбивць. Разом по життю. Разом на Майдані. Разом у вічності. Це дуже болить", – зазначила вона.

Прощання з Іриною Сердюк відбудеться 22 липня. Про місце та час буде повідомлено пізніше.

Відомо, що Ірина Сердюк викладала на кафедрі "Здоров'я людини та фізичної культури" Кременчуцького національного університету. Також вона обслуговувала матчі баскетбольного клубу "Кремінь".

Уродженець Кременчука Ігор Сердюк загинув на Майдані 18 лютого 2014 року біля Маріїнського палацу. Під час сутички з "тітушками" на перехресті вулиці Інститутської та Кріпосного провулку йому вистрілили в обличчя. Восени 2014 року п'ятий український президент Петро Порошенко надав йому звання героя України посмертно.

Тим часом, український суд відпускає з-під варти підозрюваних у масових вбивствах на Майдані. Зокрема, на початку червня пом’якшили запобіжний захід снайперу Дмитру Хмілю, який під час Революції Гідності входив до складу підрозділу спецпризначення "Омега".

Крім того, наприкінці цього місяця вийшов з СІЗО колишній начальник управління Служби безпеки Олександр Щеголєв, а у середині липня під домашній арешт вийшов колишній працівник спецзагону "Беркут" Сергій Тамтура.

Чому відбулася Революція Гідності? У листопаді 2013 року люди почали збиратися на головній площі Києва задля того, щоб тодішня українська влада на чолі з президентом-утікачем Віктором Януковичем підписала Угоду про асоціацію України з ЄС. 23 листопада, за кілька днів до зустрічі у Вільнюсі, уряд "регіоналів" неочікувано вирішив призупинити процес підготовки до укладання цієї угоди. Це спровокувало ще більші протести з боку населення, і у багатьох містах України з'явилися перші Євромайдани. Спершу мітинги мали мирний характер, проте переломною стала ніч проти 30 листопада, коли "беркутівці" силою розігнали студентів. Окрім студентів, відстоювали своє право на краще майбутнє на Майдані футбольні фанати, представники церкви та бізнесу, а також небайдужі громадяни з різних куточків України.

Ще однією подією, яка суттєво вплинула на подальші події, стало прийняття 16 січня 2014 року "диктаторських законів", які криміналізували опозицію та усіх тих, хто протестував. Крім того, ці документи приймали з грубими порушеннями. Саме після цього полетіли перші "коктейлі Молотова" та загорілись шини. В той же час прибічники влади – "невстановлені особи", бійці спецпідрозділів та тітушки — застосовували нелюдські методи: викрадення, катування та вбивства активістів.