Послаблення карантину в Україні: як варто діяти, щоб не ускладнити ситуацію

22 квітня 2020, 11:57
Читать новость на русском

В Україні буде продовжено карантин до 12 травня. Водночас влада не виключає пом’якшення обмежень для певних сфер. Про що йдеться і як варто "відкриватися", щоб не погіршити ситуацію?

Сайт 24 каналу запитав про це експертів та проаналізував досвід інших країн, де обмеження уже почали послаблювати.

Що каже влада?

В уряді назвали чотири завдання для виходу з карантину:

  1. Нарощувати обсяги ПЛР-тестувань.
  2. Покращення забезпечення лікарень та лікарів усім необхідним.
  3. Запровадження електронного контролю самоізоляції замість обов'язкової обсервації за допомогою механізму "Дія".
  4. Нові правила для функціонування для об'єктів обслуговування населення. Йдеться про соціальне дистанціювання, носіння масок та постійну дезінфекцію.

До теми Наступні 2 роки житимемо в умовах протистояння COVID-19, – Шмигаль

Для початку виходу з карантину є дві умови:

  • Протягом 10 днів відсоток виявлених випадків захворювання у країні не змінюється або коливається в межах 5%.
  • Лікарні заповнені пацієнтами з COVID-19 менш ніж на 50%.

У цьому разі з 12 травня можливе відкриття парків та скверів, закладів торгівлі непобутовими товарами, частини сфери послуг. Люди зможуть вийти на роботу.

Крім того, до 12 травня точно не відкриють метро. І взагалі роботу громадського транспорту відновлюватимуть поетапно: спочатку будуть зніматися обмеження з міських перевізників, потім запустять міжміське сполучення. В останню чергу розглядатимуть відновлення глобального авіа- та залізничного сполучення.

Раніше очільник МОЗ Максим Степанов зазначив, що українцям можуть дозволити прогулянки у парках – але кількість людей, які можуть робити це разом, буде обмежена. Так само, як і наявність у них захисних масок.

Крім того, Степанов розповів про можливий дозвіл відвідувати музеї та бібліотеки – також із дотриманням карантинних обмежень (дистанція, маски, термоскринінг на вході тощо). Ще низку пом’якшень обіцяють анонсувати пізніше.

Як Україні варто виходити з карантину: погляди експертів

Не потрібно зайвий раз нагадувати про те, що карантин має згубний вплив на економіку всього світу й України зокрема. І кожен день таких обмежень дуже дорого коштує бізнесу і людям, які там працюють.

Тому, звісно, чим раніше це закінчиться, тим краще для економіки, однак до "виходу" з обмежень треба підходити зважено, зазначив у коментарі сайту 24 каналу економіст Сергій Фурса.

Тут варто розуміти, що з карантину треба виходити так, щоб не починати його потім знову. Бо це буде уже подвійний удар по бізнесу,
– пояснив експерт.

За його словами, ми, як і Європа, маємо "відкриватися" тоді, коли ситуацію взято під контроль і не фіксується зростання кількості захворювань. Для цього важливо також проводити тестування на коронавірус – без цього неможливо контролювати інфекцію і розуміти, коли можна відкривати ті ж магазини.

Поки що, щоб хоч якось "пом’якшити" ситуацію для бізнесу, за словами Сергія Фурси, державі варто активно підтримувати роботодавців, які, наприклад, не звільняють працівників. Хоча певна підтримка уже є – її передбачають і зміни до бюджету. Як і спеціальні програми – "кредитні канікули" тощо.

"Просто треба розуміти, що Україна не має стільки ресурсів, скільки мають багаті країни, і просто не може собі дозволити подібного рівня допомоги", – говорить експерт.


Державі наразі варто підтримувати відповідальний бізнес / Фото Getty Images

Що стосується кроків виходу з карантину, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала у коментарі сайту 24 каналу пояснив, що Україні насправді не потрібно нічого вигадувати. Адже низка держав уже почали поступово відходити від обмежень. І нам залишається пильно стежити за цим процесом щоб, з урахуванням можливих плюсів та мінусів, відтворити у себе.

У нас пізніше все почалося, тому ми маємо певний запас часу. Тепер треба переймати досвід та враховувати можливі помилки тих країн, які будуть виходити з карантину уже зараз,
– зазначив експерт.

Але, за його словами, наразі питання в іншому: у порівнянні з багатьма іншими країнами, рівень тестування населення на коронавірус – не на нашу користь. Треба, щоб це охоплювало максимальну кількість людей і тоді картина буде зрозумілою. На думку Віталія Бали, станом на сьогодні, ми такої чіткої картини не маємо.

Читайте також Соціальна дистанція: що це і як надовго може затягнутися

Що стосується анонсованого МОЗ відкриття музеїв та бібліотек – експерти мають сумніви у доцільності такого кроку, хоч раціональне обгрунтування він все ж має.

Так, Віталій Бала вважає, що у цьому зараз абсолютно немає сенсу – передусім через можливе скупчення людей. За його словами, знову ж, варто зважати на досвід інших країн – фактично скрізь публічні місця, де можуть збиратися багато людей, будуть відкриватися чи не в останню чергу.

Натомість Сергій Фурса припускає: можливо, якраз таки великої кількості відвідувачів у музеях та бібліотеках побачити не очікують, а охочим психологічно "розвантажитися" їх відкриття може допомогти.


Основні заходи обережності ніхто не скасовує / Фото Getty Images

В цілому ж сценарії виходу з карантину подібні для кожної країни. Так, як розповів ВВС доктор Адам Кучарскі з Лондонської школи гігієни і тропічної медицини, процес "відкриття" після карантину можна розділити на три широкі категорії: з низьким, середнім та високим ризиком посилення передачі вірусу:

  • Низький ризик – це, наприклад, заняття спортом на свіжому повітрі, що в деяких країнах все ще під обмеженням.
  • Середній може включати в себе відкриття деяких магазинів та дозвіл час від часу зустрічатися з людьми поза домом.
  • Високий рівень ризику – це відкриття шкіл, скасування самоізоляції для хворих та зняття вимог на дистанційну роботу.

При цьому, на думку експерта, цей процес має бути поступовим і дуже зваженим. Так, щоб переваги від цього отримували водночас і суспільство, і економіка.

Рекомендуємо COVID-19: як технології можуть стримати поширення вірусу

У ВООЗ своєю чергою радять кожній державі врахувати кілька критеріїв, перш ніж іти на послаблення карантину:

  • поширення вірусу в країні – під контролем;
  • ризики повноного спалаху є мінімальними;
  • системи охорони здоров'я здатні виявляти, відстежувати і ізолювати нові випадки COVID-19.

Якщо ж забезпечити дотримання цих факторів наразі можливості немає, у відомстві закликають ретельно обдумувати кожен крок: "Швидкого повернення до нормального життя не існує".

Як це роблять у світі?

Здебільшого країни починають послаблювати обмеження з відкриття дрібних підприємств (перукарні, салони краси, масажні та косметологічні салони тощо) і невеликих магазинів, а також – дозволяють відвідувати парки і займатися спортом на свіжому повітрі.

Так уже діють, зокрема, у Чехії, Німеччині, Данії, Австрії, Норвегії, Литві, Словенії, Польщі. Частково – в Іспанії та кількох регіонах Італії.

У Данії пішли далі й з 15 квітня відкрили початкові школи і дитячі садочки (щоправда, з обмеженнями – як от дистанція між школярами у класах). У Норвегії діти також повернулися до дитячих садків (з 20 квітня), а з 27 підуть до шкіл. ВНЗ та коледжі спочатку будуть відкриті тільки для студентів випускних курсів. У Німеччині навчання у школах планують відновити з 4 травня.

Цікаво Життя після коронавірусу: як пандемія змінить подорожі

У Чехії тим часом хочуть зменшити обмеження щодо виїзду з країни, якщо поїздка є "виправданою" – наприклад, для бізнесу. Однак, після повернення назад, потрібно буде дотримуватися 14-денного карантину.

Тут впровадили систему "розумного карантину", яка використовує дані з мобільних телефонів та кредитних карток інфікованих людей, за їх згодою, для відстеження, з ким вони могли контактувати протягом попередніх п'яти днів. І ці заходи, схоже, працюють – кількість випадків COVID-19 в країні зменшується.

Китай, де вперше виявили COVID-19, поступово повертається до нормального життя також: низка професій (наразі – найважливіших) виходять на роботу, відновлюється курсування громадського транспорту – але з обмеженнями (наприклад, у салонах літаків має бути заповнено три чверті місць, а пасажири поїздів будуть сидіти через місце один від одного). Школи, зокрема в Ухані, залишаються закритими, як і підприємства, що потрапляють під "список обмежень" (наприклад, кінотеатри чи тренажерні зали).

Детальніше про те, де і як у світі виходять із жорсткого карантину, читайте у матеріалі сайту 24 каналу.

Варто зазначити, що, не дивлячись на послаблення карантину, скрізь все ще вимагають носити маску на вулиці та дотримуватися дистанції у громадських місцях, а також – не рекомендують виходити з дому без нагальної потреби. І це, схоже, надовго.