Сайт 24 каналу запитав про це експертів та проаналізував досвід інших країн, де обмеження уже почали послаблювати.
Що каже влада?
В уряді назвали чотири завдання для виходу з карантину:
- Нарощувати обсяги ПЛР-тестувань.
- Покращення забезпечення лікарень та лікарів усім необхідним.
- Запровадження електронного контролю самоізоляції замість обов'язкової обсервації за допомогою механізму "Дія".
- Нові правила для функціонування для об'єктів обслуговування населення. Йдеться про соціальне дистанціювання, носіння масок та постійну дезінфекцію.
До теми Наступні 2 роки житимемо в умовах протистояння COVID-19, – Шмигаль
Для початку виходу з карантину є дві умови:
- Протягом 10 днів відсоток виявлених випадків захворювання у країні не змінюється або коливається в межах 5%.
- Лікарні заповнені пацієнтами з COVID-19 менш ніж на 50%.
У цьому разі з 12 травня можливе відкриття парків та скверів, закладів торгівлі непобутовими товарами, частини сфери послуг. Люди зможуть вийти на роботу.
Крім того, до 12 травня точно не відкриють метро. І взагалі роботу громадського транспорту відновлюватимуть поетапно: спочатку будуть зніматися обмеження з міських перевізників, потім запустять міжміське сполучення. В останню чергу розглядатимуть відновлення глобального авіа- та залізничного сполучення.
Раніше очільник МОЗ Максим Степанов зазначив, що українцям можуть дозволити прогулянки у парках – але кількість людей, які можуть робити це разом, буде обмежена. Так само, як і наявність у них захисних масок.
Крім того, Степанов розповів про можливий дозвіл відвідувати музеї та бібліотеки – також із дотриманням карантинних обмежень (дистанція, маски, термоскринінг на вході тощо). Ще низку пом’якшень обіцяють анонсувати пізніше.
Як Україні варто виходити з карантину: погляди експертів
Не потрібно зайвий раз нагадувати про те, що карантин має згубний вплив на економіку всього світу й України зокрема. І кожен день таких обмежень дуже дорого коштує бізнесу і людям, які там працюють.
Тому, звісно, чим раніше це закінчиться, тим краще для економіки, однак до "виходу" з обмежень треба підходити зважено, зазначив у коментарі сайту 24 каналу економіст Сергій Фурса.
Тут варто розуміти, що з карантину треба виходити так, щоб не починати його потім знову. Бо це буде уже подвійний удар по бізнесу,
– пояснив експерт.
За його словами, ми, як і Європа, маємо "відкриватися" тоді, коли ситуацію взято під контроль і не фіксується зростання кількості захворювань. Для цього важливо також проводити тестування на коронавірус – без цього неможливо контролювати інфекцію і розуміти, коли можна відкривати ті ж магазини.
Поки що, щоб хоч якось "пом’якшити" ситуацію для бізнесу, за словами Сергія Фурси, державі варто активно підтримувати роботодавців, які, наприклад, не звільняють працівників. Хоча певна підтримка уже є – її передбачають і зміни до бюджету. Як і спеціальні програми – "кредитні канікули" тощо.
"Просто треба розуміти, що Україна не має стільки ресурсів, скільки мають багаті країни, і просто не може собі дозволити подібного рівня допомоги", – говорить експерт.
Державі наразі варто підтримувати відповідальний бізнес / Фото Getty Images
Що стосується кроків виходу з карантину, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала у коментарі сайту 24 каналу пояснив, що Україні насправді не потрібно нічого вигадувати. Адже низка держав уже почали поступово відходити від обмежень. І нам залишається пильно стежити за цим процесом щоб, з урахуванням можливих плюсів та мінусів, відтворити у себе.
У нас пізніше все почалося, тому ми маємо певний запас часу. Тепер треба переймати досвід та враховувати можливі помилки тих країн, які будуть виходити з карантину уже зараз,
– зазначив експерт.
Але, за його словами, наразі питання в іншому: у порівнянні з багатьма іншими країнами, рівень тестування населення на коронавірус – не на нашу користь. Треба, щоб це охоплювало максимальну кількість людей і тоді картина буде зрозумілою. На думку Віталія Бали, станом на сьогодні, ми такої чіткої картини не маємо.
Читайте також Соціальна дистанція: що це і як надовго може затягнутися
Що стосується анонсованого МОЗ відкриття музеїв та бібліотек – експерти мають сумніви у доцільності такого кроку, хоч раціональне обгрунтування він все ж має.
Так, Віталій Бала вважає, що у цьому зараз абсолютно немає сенсу – передусім через можливе скупчення людей. За його словами, знову ж, варто зважати на досвід інших країн – фактично скрізь публічні місця, де можуть збиратися багато людей, будуть відкриватися чи не в останню чергу.
Натомість Сергій Фурса припускає: можливо, якраз таки великої кількості відвідувачів у музеях та бібліотеках побачити не очікують, а охочим психологічно "розвантажитися" їх відкриття може допомогти.
Основні заходи обережності ніхто не скасовує / Фото Getty Images
В цілому ж сценарії виходу з карантину подібні для кожної країни. Так, як розповів ВВС доктор Адам Кучарскі з Лондонської школи гігієни і тропічної медицини, процес "відкриття" після карантину можна розділити на три широкі категорії: з низьким, середнім та високим ризиком посилення передачі вірусу:
- Низький ризик – це, наприклад, заняття спортом на свіжому повітрі, що в деяких країнах все ще під обмеженням.
- Середній може включати в себе відкриття деяких магазинів та дозвіл час від часу зустрічатися з людьми поза домом.
- Високий рівень ризику – це відкриття шкіл, скасування самоізоляції для хворих та зняття вимог на дистанційну роботу.
При цьому, на думку експерта, цей процес має бути поступовим і дуже зваженим. Так, щоб переваги від цього отримували водночас і суспільство, і економіка.
Рекомендуємо COVID-19: як технології можуть стримати поширення вірусу
У ВООЗ своєю чергою радять кожній державі врахувати кілька критеріїв, перш ніж іти на послаблення карантину:
- поширення вірусу в країні – під контролем;
- ризики повноного спалаху є мінімальними;
- системи охорони здоров'я здатні виявляти, відстежувати і ізолювати нові випадки COVID-19.
Якщо ж забезпечити дотримання цих факторів наразі можливості немає, у відомстві закликають ретельно обдумувати кожен крок: "Швидкого повернення до нормального життя не існує".
Як це роблять у світі?
Здебільшого країни починають послаблювати обмеження з відкриття дрібних підприємств (перукарні, салони краси, масажні та косметологічні салони тощо) і невеликих магазинів, а також – дозволяють відвідувати парки і займатися спортом на свіжому повітрі.
Так уже діють, зокрема, у Чехії, Німеччині, Данії, Австрії, Норвегії, Литві, Словенії, Польщі. Частково – в Іспанії та кількох регіонах Італії.
У Данії пішли далі й з 15 квітня відкрили початкові школи і дитячі садочки (щоправда, з обмеженнями – як от дистанція між школярами у класах). У Норвегії діти також повернулися до дитячих садків (з 20 квітня), а з 27 підуть до шкіл. ВНЗ та коледжі спочатку будуть відкриті тільки для студентів випускних курсів. У Німеччині навчання у школах планують відновити з 4 травня.
Цікаво Життя після коронавірусу: як пандемія змінить подорожі
У Чехії тим часом хочуть зменшити обмеження щодо виїзду з країни, якщо поїздка є "виправданою" – наприклад, для бізнесу. Однак, після повернення назад, потрібно буде дотримуватися 14-денного карантину.
Тут впровадили систему "розумного карантину", яка використовує дані з мобільних телефонів та кредитних карток інфікованих людей, за їх згодою, для відстеження, з ким вони могли контактувати протягом попередніх п'яти днів. І ці заходи, схоже, працюють – кількість випадків COVID-19 в країні зменшується.
Китай, де вперше виявили COVID-19, поступово повертається до нормального життя також: низка професій (наразі – найважливіших) виходять на роботу, відновлюється курсування громадського транспорту – але з обмеженнями (наприклад, у салонах літаків має бути заповнено три чверті місць, а пасажири поїздів будуть сидіти через місце один від одного). Школи, зокрема в Ухані, залишаються закритими, як і підприємства, що потрапляють під "список обмежень" (наприклад, кінотеатри чи тренажерні зали).
Детальніше про те, де і як у світі виходять із жорсткого карантину, читайте у матеріалі сайту 24 каналу.
Варто зазначити, що, не дивлячись на послаблення карантину, скрізь все ще вимагають носити маску на вулиці та дотримуватися дистанції у громадських місцях, а також – не рекомендують виходити з дому без нагальної потреби. І це, схоже, надовго.