Один – авторства комуністів (у якому було прописано звернення безпосередньо до Путіна з проханням негайно визнати бойовиків з ОРДЛО).
До теми Голосування за визнання бойовиків у Держдумі сфальсифікували, – ЗМІ
Другий – від "Єдиної Росії" (у якому мовилось про попередні консультації з цього питання з МЗС, що дозволяло би "підвісити" питання визнання на невизначений час).
І, за попередніми прогнозами, схилялися російські депутати саме до останнього м'якшого варіанта. Але, у підсумку, проголосували за варіант КПРФ – зробити це негайно і невідкладно.
Путін має вирішити долю
Тепер ця пропозиція ляже безпосередньо на стіл Путіну, який і має одноосібно вирішити долю бойовиків на Донбасі, Росії, та що там: і нашу – також.
У нас є 2 сценарії. Перший – Путін не підписує документ і лишає все як є, і продовжує примушувати нас до "Мінську" – стягуванням військ, шантажем і погрозами.
І другий – Путін підписує документ, визнає бойовиків з ОРДЛО і автоматично виходить із мінського процесу.
Про що би це нам тоді сказало? Що Путін зрозумів безперспективність своїх потуг у плані тиску на Україну, а саме у своїх спробах змусити нас виконувати "Мінськ" у тій послідовності, у якій хочеться йому, тому все, що може, ось так не надто "позорно" відступити.
Тобто з одного боку – тикати нам між очі тим позорним "Мінськом" вже ніхто не зможе, і усім доведеться шукати інші формати для перемовин.
Путін зрозумів безперспективність своїх потуг / Фото Getty Images
А з іншого – у кожен з можливих нових форматів Путін все одно буде тягнути з собою представників, тепер уже визнаних ним бойовиків. У такий спосіб, продовжуючи схиляти нас до прямого діалогу з бойовиками, які керують квазі республіками.
Що ще дасть це визнання Путіну? Наприклад, тепер він зможе вільно розміщувати на тимчасово окупованих територіях свої війська – вже не ховаючись, або ядерну зброю, як він це робить зараз у нашому Криму.
Читайте більше План "Б", який відкладає вторгнення, – Фейгін про можливе визнання бойовиків Путіним
Або бойовики попросяться до ОДКБ – тієї організації договору про колективну безпеку, яка в січні миттю відправила військових в Казахстан на придушення революції. Щоби у разі, якщо Україна колись спробує повернути під контроль окуповані території, армії союзних країн були тут як тут.
Напевно чи не єдине питання, яке залишається без відповіді, чи відчепиться Путін тоді від нас з НАТО. Здоровий глузд мені підказує, що навряд чи. А там, як то кажуть, подивимось.
Повний випуск "Такі справи" на 24 каналі: дивіться відео (початок теми з 2:00 хвилини)
Реакція української влади
І вже маємо реакцію на цю подію нашої Верховної Ради. Нардепи проголосували за невизнання визнання Росією незалежності бойовиків з ОРДЛО і вже після цього направлять відповідні звернення в ООН, НАТО, ПАРЄ, Єврокомісію та Європарламент.
І тут певно щоби завершити тему, не вистачає ще реакції від Росії. Готові? Тоді слухайте: жодних офіційних рішень про можливість визнання Росією бойовиків з ОРДЛО не приймалося.
Російське суспільство небайдуже до долі Донбасу, але Москва залишається прихильною до мінських угод,
– заявив Пєсков.
І отут я геть заплуталась, бо дума і Пєсков – це як права і ліва рука Путіна. Не може Путін їх обидві не контролювати. І не може не випустити з виду праву, забуваючи про ліву і навпаки.
Читайте також Визнання Путіним бойовиків означатиме напад на суверенітет України, – Франція
Тому очевидно що вся ця історія – це поставлений самим Путіним спектакль. Кінцева мета якого поки що неочевидна. Можливо, і самому Путіну.