Таку думку у коментарі 24 каналу висловив білоруський правозахисник, заступник директора Інституту дослідження російської агресії Ігор Лєднік, коментуючи наслідки акцій протесту у Києві у 2013-2014 роках з нагоди Дня Гідності та Свободи.
Також важливо: Зеленський: Нам потрібні результати розслідування справ Майдану
Що відомо про День Гідності та Свободи?21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи. Саме тоді в країні почалися дві великі революції. 21 листопада 2013 року розпочався Євромайдан, а 22 листопада 2004 року – Помаранчева революція.
До президентства Віктора Януковича 22 листопада українці відзначали День Свободи. Та президент-утікач це свято скасував. Повернув його п'ятий президент Петро Порошенко, який своїм указом від 13 листопада 2014 року запровадив в Україні День Гідності та Свободи.
При цьому він також наголосив, що станом на зараз Євромайдан не можна вважати завершеним і головні його наслідки ще попереду.
Євромайдан – це динаміка, це поле бою двох юрисдикцій, в орбіту якого втягнуто і міжнародне співтовариство, і ми, білоруси,
– наголосив він.
На думку Лєдніка, залученість Білорусі у мінські переговори, які мають врегулювати збройну агресію Росії, створюють унікальний прецедент у сучасній історії.
За його словами, 8 грудня президент Білорусі Олександр Лукашенко "здасть Путіну Білорусь підписанням угод по "поглибленої інтеграції" в рамках "союзної держави". Вже 9 грудня "нормандська четвірка", на думку експерта, може затвердити згоду України на реалізацію "безальтернативного Мінська по Штайнмайеру" без Криму.
Так, за задумом Кремля, на міжнародному рівні відбудеться де-юре "легалізація" анексії Росією українського Криму,
– зазначив Лєднік.
Він додав, при цьому, що Президент України Володимир Зеленський навряд у повній мірі усвідомлює наслідки згоди на запропоновану формулу Штайнмайера.
За політичної значущості це буде рівносильно відмові Януковича підписати у листопаді 2013 року угоду про Асоціацію з ЄС. Тоді українці відповіли йому Євромайданом. Зараз Путін прагне у Парижі реваншу,
– підкреслив він.
За його словами, таким чином може бути створений прецедент, коли збройне протистояння між собою будуть залучені країни, які отримали від ядерних держав гарантії безпеки за Будапештським меморандумом." Білоруси стануть співучасниками російської агресії проти України в складі "союзного війська" з країною-агресором РФ, захищаючи "союзний" Крим", - додав Лєднік.
На його думку, наступним етапом розвитку Євромайдану має бути подальша протидія розширенню "євразійства". Зокрема, може ітись про те, аби домогтись дотримання гарантій безпеки за Будапештським меморандумом для України та Білорусі.
Більше про це: Євромайдан — Крим — війна: причини і наслідки
Дивіться також відео опитування про наслідки Євромайдану: