Про це у прямому ефірі 24 каналу сказала правозахисниця Ольга Скрипник.

Читайте також: Ми маємо провину перед кримськими татарами, – Рибачук

За її словами, обмеження почалися одразу, ще 26 лютого 2014 року, коли меджліські органи закликали виступати за Україну. Після цього почалося переслідування деяких лідерів Меджлісу.

Є обмеження свободи зібрань, забороняють мітинги кримських татар, особливо, до вшанування Дня депортації. Сьогодні мітинг пройшов у Сімферополі, але під пильним наглядом правоохоронців Російської Федерації. Більше того, багато правоохоронців, адвокатів отримують попередження про те, що не можна проводити несанкціоновані мітинги, бо можуть отримати адміністративне покарання,
– розповіла правозахисниця.

"Багато кримських татар знаходиться за гратами, у першу чергу – справа про кримських мусульман, яких звинувачують за терористичними статтями. Усі вони базуються на хибних твердженнях ФСБшників або людей, які їх ненавидять", – зазначила Ольга Скрипник.

Спротив кримських татар

– Незважаючи на те все, що коїть Російська Федерація, люди все одно боронять свої права. Про це свідчать одинокі мітинги, які були, коли більше 8 людей вийшли з плакатами, що кримські татари та мусульмани – не терористи. Люди готові далі боротися за свої права – це дуже важливо.

– Проте ще треба розуміти, що Меджліс – головний представницький орган кримських татар фактично заборонений у Росії, визнаний екстремістською організацією. Кремль навіть нехтує проміжним рішенням Міжнародного суду ООН, який зобов’язав їх скасувати цю заборону, але вона й досі діє.

Більше – дивіться у відео.

Що відомо про депортацію кримських татар?Депортація кримських татар з Криму відбулася упродовж 18-21 травня 1944 року. Це була етнічна чистка, яку СРСР влаштував за наказом Йосипа Сталіна. Усього у віддалені регіони СРСР було депортовано 191 тисячу кримських татар (за іншими даними – 423 тисячі). В ході виселення і в перші роки після нього загинуло приблизно 46,2% кримських татар. У результаті депортації у кримських татар було вилучено понад 80 тисяч будинків, понад 34 тисяч присадибних ділянок, 360 тисяч гектарів землі, всі запаси продовольства та усе інше майно.

Офіційною в СРСР причиною було звинувачення всього кримськотатарського народу в державній зраді, "масовому винищенні радянських людей" і колабораціонізмі – співпраці з нацистськими окупантами під час Другої світової війни.