Представили законопроєкт про дезінформацію: як влада хоче карати ЗМІ за фейки

Законопроєкт про протидію дезінформації представили 17 січня міністр культури Володимир Бородянський та його заступник Анатолій Максимчук.

Читайте також: На телеканал Мураєва наклали штраф через інтерв’ю з Миколою Азаровим: деталі

Штрафи для ЗМІ за дезінформацію

• Автори законопроєкту пропонують карати ЗМІ штрафами за поширення дезінформації починаючи з третього порушення протягом 1 року. Це за умови, якщо той чи інший вид ЗМІ добровільно спростує цю інформацію. Розмір штрафу за кожен випадок порушення пропонують встановити на рівні 1000 мінімальних зарплат (на сьогодні – 4,7 мільйона гривень).
• За відмову від добровільного спростування дезінформації пропонують штрафувати на 2000 мінімальних зарплат (9,4 мільйона гривень) за кожен випадок.
• За видалення дезінформаційного матеріалу або зміну його адреси – штраф у розмірі 5 мінімальних зарплат (23,6 тисячі гривень).

Ув’язнення за масову дезінформацію

• За систематичну масову дезінформацію про факти, які становлять загрозу нацбезпеці та територіальній цілісності – штраф від 5000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів (від 85 тисяч до 170 тисяч гривень) або виправні роботи до 2 років.
• За поширення дезінформації з використанням ботів або спеціально організованих фейкових акаунтів – ув’язнення на строк від 2 до 5 років. Таке ж покарання передбачене і за фінансування масової дезінформації.
• За повторну масову дезінформацію організованою групою, яка призвела до тяжких наслідків або завдала матеріальної шкоди у великому розмірі – ув'язнення на термін від 5 до 7 років.

Важливо: відповідальність за дезінформацію передбачена тільки на період російської агресії до відновлення територіальної цілісності України.

До теми: Розпалювання ворожнечі: Нацрада перевірить телеканали Медведчука

Про роботу журналістів та ЗМІ

• Професійний статус журналіста пропонують підтверджувати єдиною прескартою. При цьому статус може припинятися за порушення Кодексу професійної етики.
• Держава братиме на себе витрати на правову допомогу у кримінальних справах, пов'язаних з журналістською діяльністю.
• Держава також забезпечуватиме охорону журналіста і членів його/її сім'ї у разі загрози їхньому життю.
• У законопроєкті пропонують створити Асоціацію в межах журналістського самоврядування. Ця організація стежитиме за дотриманням професійної етики та стандартів.
• Будь-яке ЗМІ після добровільної перевірки може розраховувати на отримання Індексу довіри. Його критерії розроблятиме уповноважений з питань інформації. Присвоюватимуть цей індекс встановлені законом громадські організації.

Уповноважений з питань інформації

Автори документа пропонують запровадити інститут уповноваженого з питань інформації. Він вестиме моніторинг і реагуватиме на заяви про дезінформацію; звертатиметься до судів та правоохоронних органів, якщо виявлятиме ознаки дезінформації.

Медіаграмотність

Законопроєкт передбачає введення обов'язкового навчання основам медіаграмотності у школах, закладах вищої освіти і при підвищенні кваліфікації держслужбовців.

Читайте також: Нацрада призначила позапланову перевірку телеканалу "Прямий": що про це відомо

Зауважимо, що 27 грудня 2019 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про медіа №2693. Його автори – члени фракції "Слуга народу", зокрема Олександр Ткаченко, Микита Потураєв, Євгенія Кравчук та Єлізавета Богуцька.

Імена олігархів, які контролюють українські ЗМІ / Інфографіка 24 каналу