Імператив презумпції правоти поліцейських повинен стати соціальною нормою. Спочатку підкоряйся поліцейському – потім оскаржуй, – написав пан Аваков.
Однак, Україна є демократична, правова держава, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ці положення закріплені в Конституції України, підтверджені рішенням Конституційного суду України і, станом на сьогодні, не заперечуються навіть керманичами вказаних вище правоохоронних органів.
Тобто, первинним є право кожної людини вимагати від представника держави (поліцейського) діяти лише в межах своїх повноважень (в тому числі – використовувати законні методи та засоби, не порушувати та без потреби не обмежувати права особи), а не гіпотетична можливість оскаржити потенційно неправомірні дії поліції.
Тим більше, що правоохоронні органи (зокрема, поліції) історично посідають чи не на найнижчі місця за рівнем довіри громадян до них та, відповідно, – до їх дій.
Фактично, ідея пана Авакова спрямована навіть не на відстрочення права оскарження дій поліцейського, а на позбавлення особи права визначати (оцінювати) правомірність вимог поліцейського. Продовжуючи логічний ланцюжок – будь-які вимоги поліцейського до такої особи, навіть з явним перевищенням своїх повноважень, особа має розглядати як цілком правомірні. Більше того – вона не має права захищатись (відмовлятись виконувати явно неправомірні вимоги, чинити опір, в тому числі і фізичний). Тому, цілком логічно, що така "презумпція" пана Авакова була сприйнята вкрай негативно.
Звичайно, можна допустити, що презумпція правоти поліцейських покликана, в першу чергу, забезпечити їх безпеку та захист. Однак, як зазначалось вище, на перше місце має бути поставлена необхідність захисту прав та безпеки пересічних громадян, а не працівників правоохоронних органів. Адже і поліція, і всі інші правоохоронні органі і створені для того, щоб захищати пересічних громадян, а не навпаки.
Саме для того державою і здійснюється комплекс дій щодо їх підготовки, в тому числі – забезпечення необхідними засобами та надання спеціальних (владних) повноважень.
В той же час, ніхто не насмілився підняти питання щодо необхідності аналізу дій поліцейських при спробі їх останнього затримання, аналізу помилок та необхідності кращої професійної підготовки, яка б надала можливість більш ефективного виконання своїх обов’язків.
Необхідно розуміти, що відсутність навіть мінімального досвіду, недотримання правил безпеки, неефективна взаємодія між колегами чи банальна неготовність здійснювати свої повноваження, в тому числі і стріляти на ураження, особливо в умовах стресу чи нестандартних ситуацій – не дадуть можливості поліцейському захистити ні себе, ні оточуючих.
Це не проблема окремо взятого працівника поліції – це проблема відсутності належного рівня підготовки таких працівників. Тому, першочерговим завданням має бути навчання поліцейських ефективних, чітких і зрозумілих алгоритмів дій в будь-яких ситуаціях. Кожний поліцейський має не тільки знати перелік своїх повноважень та їх межу, але й мати можливість розібратись у ситуації та належним чином застосовувати свої повноваження (в тому числі – силові засоби та методи).
Також, чомусь ніхто не піднімає питання необхідності надання громадянам права захищати себе за допомогою вогнепальної зброї. Цілком можливо, що трагедії можна було б уникнути за допомогою небайдужих громадян, що яскраво засвідчив епізод з водієм маршрутного таксі. До речі, сам пан Аваков, будучи затятим супротивником права громадян на збройний самозахист, наступного дня нагородив водія маршрутного таксі нагородним пістолетом. Тобто, питання забезпечення реального захисту громадян, в тому числі і працівників поліції – продовжує стояти "«не на часі".
Тому, в кращому випадку, всі гучні заяви про необхідність беззаперечного підкорення кожного щодо вимог поліцейських – в кращому випадку, так і залишаться гучними заявами. В гіршому випадку – громадяни мають нагадати горе-ініціаторам зміст статті 55 Конституції України, а саме права кожного, будь-якими не забороненими законом засобами, захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Читайте також: Колишнього міліціонера жорстоко вбили у власній квартирі в Одесі