Зокрема в інтерв'ю 24 Каналу, він зауважив, що у своїх закордонних відрядженнях він зустрічав дуже багато російськомовних українців, і це йому дуже не подобається. Трохи раніше Притула розповів, за який кошт живе його фонд.

Цікаво Боротьба за життя триває․ Як Україна пережила 2023 і що на нас може чекати у 2024

Вулиця має вплив

Притула зазначив, що люди бувають різні, бульбашки теж бувають різні. Усе одно хороших людей більше. Усе одно наші за кордоном стараються з усіх сил, люди донатять, люди теж виснажуються, навіть за кордоном. Люди міняють інфраструктуру свого перебування, комусь соціалки недостатньо, хтось знайшов роботу, хтось хоче, щоб діти вчилися не в державній школі, а в приватній, це все коштує грошей.

Тому відбуваються абсолютно, хоч часом і прикрі, але, на жаль, природні процеси після майже двох років війни. І далі легше не буде, але ніде правди діти, що хочеться все-таки трошки більшої активності наших людей за кордоном, тому що іноді вулиця впливає, іноді вулиця стає аргументом,
– наголосив волонтер.

Порівняння з пропалестинськими акціями

За його словами, те, що відбулося по європейських столицях після початку вторгнення Ізраїлю в Сектор Гази, у відповідь на абсолютно страшний, божевільний, варварський напад Хамасом – яскравий приклад впливу вулиці. Їх у європейських столицях заполонили представники арабського світу з акціями на підтримку Палестини.

"І там всі, вибачте, офігіли від того, наскільки це було потужно", – підкреслив Притула.

Він додав, що йому відверто бракує 100-тисячного маршу українців до Капітолію. Бракує умовно 5 тисяч людей на площі перед Європарламентом, для того, щоб пришвидшувати якісь важливі процеси під Європейською Радою. Так можна було б пушити і прокачувати якісь питання набагато швидше.

Я ж пам'ятаю, як люди виходили з флешмобами Free Leopard, одягали леопардове для того, щоб німці пошвидше дали леопарди. Зараз від німців треба груба ракета, а ми не тиснемо. Це при тому, що мільйон українців зараз в Німеччині,
– сказав Притула.

Проблема комунікації

На його думку, є певна проблема комунікації між людьми, попри те, що є всякі чатики в телеграмах і так далі. Немає людей, які могли би проявляти в тій чи іншій країні масштабне лідерство для того, щоб об'єднувати ці ком'юніті. 50 тисяч в Естонії, 80 тисяч у Бельгії.

"Гаразд, з естонцями в нас усе гаразд – це одні з найбільших супортерів України. Але в тих країнах, де надто повільно приймаються рішення, там мав би бути відчутний тиск української громади. Ви бачите, нас продовжують вбивати. І ваша повільність коштує не годин, не хвилин, не секунд, а людських життів", – висловився волонтер.

Притула дуже хотів би, щоб Світовий Конгрес Українців спробував пропушити цю історію. Зрештою, в нас була мережа Євромайданів: Євромайдан-Прага, Євромайдан-Берлін, Євромайдан-Париж і так далі. Хтось мусить координувати українців.

Більшість з тих людей, які виїхали, не повернуться до України. Це не означає, що ми хочемо їх списати і забути про них. Ні, ці люди мають стати важелем української держави на вирішенні низки питань, які нам важливі в Європі. Це наш ресурс впливу,
– підсумував засновник фонду Сергія Притули.

Українські біженці: останні новини