Про транш МВФ і падіння світової економіки: інтерв'ю з радником Зеленського Олегом Устенком

Про це в авторській програмі Олени Трибушної "Перші особи" розповів радник українського президента Олег Устенко. Також він обговорив падіння світової економіки, магістральні напрямки, валовий внутрішній продукт та Держбюджет.

Також читайте У Нацбанку розповіли, на що Україна витратить транш МВФ

Про транш МВФ

Із затримкою, але ми таки отримали транш Міжнародного валютного фонду. Чи можете ви розповісти, на що підуть ці гроші і чи відчують це на власних кишенях українці?

Це була дуже очікувана для нас подія. Були достатньо тривалі перемовини, COVID-19... Місія фізично не могла тут (в Україні – 24 канал) бути, тому працювала в онлайн-режимі.

Зрештою вирішили на засіданні Ради директорів, що Україна отримає ці гроші. Це – 700 мільйонів доларів.

Загалом від програми є 5 мільярдів доларів. З них ми отримали 2,1 мільярда, а зараз – ще 700 мільйонів доларів. Це означає, що загалом – 2,8 мільярда доларів. Ще залишилось 2,2 мільярда доларів.

Друге важливе рішення, яке ухвалили на засіданні Ради директорів – це продовження програми додатково на 6 місяців. Ми можемо отримати ще ці зарезервовані гроші. Це дуже важливо.

Завжди, коли Україна починала працювати з МВФ, вона не отримувала зарезервовані гроші, бо не виконувала умови. Чому важливі ці гроші? Насамперед не забуваймо, що наші громадяни залежні від того, як виконують Держбюджет. Ці гроші підуть до Держбюджету України.

Усі проблеми, які могли б виникнути, коли відсутні гроші, – їх вже немає. Ці гроші "зайдуть" на рахунки Міністерства фінансів. З погляду бюджетної дисципліни – це покращує наш стан. Наше Міністерство фінансів використовуватиме ці гроші всередині країни.

Чому це важливо для українців? Ми завжди говоримо про 2 фінансові стійкості в країні:

• внутрішні ціни;
• курсова політика.

Додаткове поповнення золотовалютних резервів України означатиме, що фінансова, зовнішня стійкість держави покращуватиметься. Ми вже маємо понад 30 мільярдів доларів золотовалютних резервів. Це достатньо, адже вважають, що країна має стійкий фінансовий стан, коли золотовалютні резерви країни перекривають 3 місяці імпорту.

Устенко: "Україна має понад 30 мільярдів доларів золотовалютних резервів" / Фото Unsplash

Ми матимемо майже 5 місяців (якщо бути точним, то 4,5 місяці). Щодо курсової політики в нас теж знижуються ризики для держави. Ще один момент – це гроші, які дають змогу проводити ефективну боргову політику. Може здатись, що до звичайного громадянина це не має стосунку. Однак це не так.

Вважають, що 60% і нижче – нормальна величина. Проблема навіть не в тому, скільки ти боргів маєш щодо свого ВВП. Проблема в тому, скільки ти сплачуєш. В нашому разі це 60% до ВВП. В Європі це коливається від 70% до 170%.

Просто їм це дешевше коштує.

Правильно. Їм це коштує дешевше. Навіть США, які мають обсяг власного боргу понад 110% до ВВП, він коштує їм в обслуговуванні 1,5% – 2% від ВВП. Лише у 2021 році ми сплачуємо майже 4% від ВВП. І це лише для того, щоб сплачувати ці борги.

Зараз ми отримали гроші під 3% річних. Це означає насамперед, що ми можемо замістити одні гроші. Так, у нас є борговий кошик. Частину цих грошей ми можемо замістити дешевшими.

Тобто якщо у нас є якийсь кредит під 10%, то зараз ми погасимо його, бо маємо кредит під 3%.

Правильно. Так, економія у вашому прикладі – 7%. На 100 доларах – це 7 доларів економії. Однак якщо ми говоримо про ці гроші від МВФ, їх теж можна сприймати як знакові.

Це не просто гроші, це сигнал для світу. Це означає, що для нас світові фінансові майданчики будуть сприятливіші, вигідніші. Не тільки для держави, але й для приватного бізнесу.

Він робить запозичення на зовнішніх майданчиках і зможе запозичувати там під нижчий відсоток. Це вигода для нього і для всіх нас. Для держави – теж.

Читайте також Радник Зеленського пояснив, навіщо Україна бере гроші в борг

Наше Міністерство фінансів, коли виходить на зовнішні майданчики, бере в борг гроші – приблизно під 6,5%. Коли в тебе є сигнал від МВФ, то можна борги замістити на дешевші. Скажімо, під 6%. Це означає суттєвий виграш.

Ще один приклад. У лютому 2019 року Україна робила найдорожчі запозичення. На світових майданчиках тоді брали гроші під 9,8% річних за євро. Зараз це можна буде зробити дешевше. Я розумію, що пересічний громадянин казатиме, мовляв, навіщо ми беремо гроші в борг.

Загалом це роблять, коли є дефіцит Держбюджету. Якщо "відмотати нашу платівку" на 3 – 5 років тому, коли не було пандемії та сьогоднішніх проблем, то правильною була б рекомендація зменшити дефіцит Держбюджету.

Ти будеш економити гроші власних громадян. Однак ситуація змінилась, коли ми зайшли у новітню історію, яка називається "економіка COVID-19". Були кризові явища у світі.

Повний випуск програми "Перші особи" з Устенком: дивіться відео

Про падіння світової економіки

Ми бачили колапсоїдні явища на світовому ринку. Частина європейських країн показувала таке падіння, якого не було з періоду Другої світової війни.

Скажімо, Іспанія впала так глибоко, як ніколи взагалі не падала. Там більше ніж 10% було падіння у 2020 році. Після Другої світової війни взагалі у них такого не було.

Більша частина країн показувала набагато глибше падіння, ніж Україна. Однак світова економіка впала майже настільки, скільки й українська – трохи понад 4%.

Але чому світова економіка впала на 4%? Тому що є Китай. Це друга за величиною економіка світу. Попри те, що всі падали у 2020 році, Китай, а також Туреччина та Єгипет, були трьома єдиними країнами, які показали зростання впродовж 2020 року.

Китай – друга за величиною економіка світу, – Устенко / Фото Unsplash

Зрозуміло, що ми можемо ігнорувати ефект від Туреччини та Єгипту, але ми не можемо ігнорувати ефект від другої за величиною світової економіки – Китаю. Якби не Китай, який виріс на 2,5%, то просідання світової економіки у 2020 році було б на рівні понад 5,5%.

Тому я вважаю, що 2020 рік ми минули більш-менш нормально. Після 2020 року треба стимулювати економіку, потрібні якісь додаткові імпульси для розвитку. А де їх можна взяти?

Напрямки для стимулювання економіки

Коли ти стимулюєш свою економіку, то в тебе є 3 магістральних напрямки, які можна використовувати. Можна використовувати монетарну політику, але робити гроші дешевшими. Однак тут є певні обмеження.

• Перший шлях

Перше, що об'єктивно повинно існувати, зокрема й в Україні, що Нацбанк є абсолютно незалежною інституцією. Чим менше політики будь-якого рангу й політичних окрасів намагаються втручатися у їхню діяльність, тим краще буде:

• для Нацбанку;
• для монетарної політики;
• для громадян України.

Цей канал загалом існує. Є обмеження, яке полягає в тому, що й зараз світова економіка перебуває на спіралі інфляції. Подивіться на інфляційні показники, які є взагалі в головних емісійних центрах світу.

У США за декілька десятиліть не було такого рівня інфляції, який у них зараз є – приблизно 6% річних. Тобто там є такі інфляційні навантаження. Вони є й в інших центрах.

Можливості використання цього монетарного магістрального напрямку для стимулювання нашої економіки існують, але обмежені. Відповідно зараз у нас облікова ставка Нацбанку на рівні 8,5%. Вона загалом є достатньо низькою.

Варто прочитати Це сигнал світові, – радник Зеленського пояснив, як транш МВФ допоможе Україні

Повертаючись у 2017 – 2019 роки, ви побачите, що наша облікова ставка була на рівні 18%, а зараз – 8,5%. Це більше, ніж було рік тому, але це все-таки достатньо низька ставка.

Це означає, що кредити будуть все одно досить дорогі для бізнесу. Це один магістральний шлях. Ти можеш його використовувати, ти маєш його використовувати, але там є певні обмеження.

• Другий шлях

Другий магістральний шлях, який в тебе є…

Таргетування інфляції

Так, там, до речі, це таргетування інфляції й ось чому це теж обмеження: зараз інфляція збільшується, вона перебуває на рівні приблизно 10% (це достатньо високий рівень), але цей магістральний шлях існує.

Другий шлях, який в тебе є – бюджетний. Ти можеш стимулювати економіку завдяки власному бюджету. Тому важливо мати дефіцит державного бюджету. Ти його маєш, тримаєш у певних межах.

• Третій шлях

Третій магістральний шлях, який я (до речі, і президент) хотів би залучили – покращення бізнес-клімату в країні. Це той шлях, який дає можливість отримувати додаткові інвестиції й стимулювати свій розвиток.

Ось чому, коли президент говорить щодо необхідності досягнення 5% зростання й вище, це означає, що ти маєш розв'язати завдання не щодо першого чи другого магістрального шляху, а питання, пов'язані з покращенням бізнес-клімату.

Начебто економічне зростання, яке є економічною категорією, просто зміщується в категорію неекономічних рівнянь. Бо від чого залежить можливість отримання інвестицій? Від якості твого інвестиційного клімату. А це – можливість захищати право власності, розв'язувати питання, якщо недостатньо захищені права власності в судовій системі.

Тобі потрібні низькі адміністративні бар'єри для ведення бізнесу. Тобі ще багато чого треба, але в комплексі це все називається бізнес-клімат в країні. Багато зараз говорять щодо необхідності зростання. Така держава, як Україна, може ефективно боротися з бідністю (а ми загалом бідна країна), коли вона зростає від 5%.

Устенко: "Є три магістральні напрямки" / Фото Unsplash

Від цього й з'явилася цифра 5% у більшій частині виступів президента. Він використовує саме цю цифру. Можете сказати, що зараз ми зростаємо не так. У 2021 році ми покажемо зростання на 3 – 3,5%. Це замало для нас. Однак заради справедливості треба сказати, що більшість країн світу не вийдуть на рівень "до пандемії" навіть до кінця 2022 року.

Про тіньову економіку

Добре, якщо твоя країна зростає, але треба говорити і щодо того, як розподіляють ці результати зростання. Вони мають розподілятися більш-менш рівномірно між всіма громадянами, між суспільством.

Правда, ми зростаємо на 3 – 3,5% у цьому (2021 – 24 канал) році. Але відверто скажу, що я був шокований статистичними даними, які я побачив декілька тижнів тому.

Ми всі знаємо, що у нас в країні великий рівень тіньової економіки, згідно з Міністерством економіки – це 28%. Вони рапортують щодо покращення ситуації – було 30%, а стало 28%. Тоді я дивлюсь на дані нашого економічного зростання за перший – третій квартал.

За три квартали цього року (2021 – 24 канал) українська економіка зросла на 2,8%. Якщо в тебе в країні є тіньовий сектор економіки, який в принципі є фіксованою цифрою, то він має зростати приблизно на такий же рівень, які і зростає в цілому світова економіка. Тобто ми б мали бачити 2,8% зростання у тіньовому секторі економіки.

Вимірювання сектору економіки

Як можна виміряти тіньовий сектор економіки? Є різні методи, але один із найголовніших, які використовують – це споживання електроенергії.

Я був в шоці, коли побачив цифри (за той самий період), як збільшилося споживання електроенергії – майже на 7%. Тобто економіка за три квартали зросла на 2,8%, а майже на 7% збільшилося споживання електроенергії. Це не відбувається лише коштом населення.

Не громадяни дають таке збільшення, його може дати лише тіньовий сектор економіки. Це означає, що коли тіньовий сектор економіки збільшився на 2,8%, то робоча гіпотеза може полягати у тому, що тіньовий сектор за той самий період часу збільшився набагато більше.

Також читайте Зеленський готовий боротись до кінця, – радник президента про "неоголошену війну" з Ахметовим

Загалом ми мали бачити більше зростання нашої економіки. Тіньовий сектор вже просто набрид всім, маю на увазі експертів, які про нього говорять. Тіньовий сектор, який міг би дати поштовх для нашого розвитку та покращення життя громадян, просто збільшився або залишається великим, яким і був раніше.

Це означає, що ситуація не така погана і тіньовий сектор дає можливість досі відчувати стабільну економічну ситуацію, яка набагато краща, ніж те, що ми бачимо у нашій звичайній економічній статистиці, це перше. Друге – запас для зростання просто колосальний.

Українська економіка (якщо вимірювати за ВВП на особу, є таке поняття "за паритетом купівельної спроможності") перебуває на 97 місці. Це трохи понад 13 тисяч доларів ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності.

Тобто 97 країн живуть набагато гірше, ніж живемо ми. Але якщо дивитись на всю цю групу від 13 до 14 тисяч – побачиш, що це загалом найбільша група у світі. Тобто майже з 200 країн приблизно 10 перебувають на майже такому рівні, на якому й ми. Тобто ми такий "середнячок" у світі.

Багато людей з вами не погодяться...

Розумію, що багато можуть не погодитися. Але це просто "стидоба" – бути таким "середнячком", якщо ти маєш:

• можливості – землю, надра набагато кращі, ніж багато з країн, які перебувають з тобою в цій групі;
• кваліфікованих людей;
• таке географічне розміщення.