Березень традиційно був місяцем укріплення гривні та стабілізації на валютному ринку, що дає підставу оптимізму в прогнозах. Проте початок воєнної весни 2026 року може внести корективи.

Ціни на пальне та деякі харчові продукти можуть піти вгору, водночас на ринку нерухомості великого пожвавлення очікувати не випадає.

24 Канал зібрав прогнози експертів щодо можливих змін, яких варто чекати в березні.

Зима 2025 – 2026 років стала найважчою для ринку нерухомості за весь час російської агресії проти України. Найближчим часом швидкого відновлення не варто чекати ні в сегменті купівлі-продажу, ні в оренді. Про це в коментарі 24 Каналу розповіла оглядачка ринку нерухомості Вікторія Берещак.

Дивіться також Не тягар, а золота жила: як українці розбудовують Європу

Експертка зазначає, що наслідки енергетичного терору позначилися як на темпах введення в експлуатацію нового житла, так і на показниках купівлі й продажу на первинному та вторинному ринках. Страх зростання цін та емоції менше спонукають покупців до придбання нерухомості, тож у підході домінує розрахунок потенційних ризиків.

Вікторія Берещак,

оглядачка ринку нерухомості

Рішення ухвалюють через оцінку ризиків добудови, ліквідності, якості середовища, інженерії та здатності об'єкта зберігати цінність у нестабільних умовах. У березні не очікується різкого зростання. Ринок залишиться фрагментованим: якісні об’єкти утримують ціну, слабкі проєкти будуть змушені переглядати очікування.

На первинному ринку ситуація складна, адже попит на квартири в новобудовах ще більше знизився. За словами Вікторії Берещак, нині він заледве сягає 15% від довоєнних показників і переважно зосереджений на проєктах із високою готовністю або зрозумілим графіком реалізації.

  • Продажі тривають важко, тож шлях від первинного контакту до укладання договору купівлі-продажу розтягується на довгий час. Покупці здебільшого оминають увагою проєкти, де не бачать чіткої економічної логіки.

Вторинний ринок виглядає стабільніше через готовність житла й відсутність ризику заморожування будівництва. Проте важливим фактором тут є психологічна готовність вкладати заощадження в нерухомість. За спостереженнями Вікторії Берещак, у лютому вона була мінімальною, особливо в Києві.

У сегменті оренди квартир у лютому тренду на зміну цін фактично не було. Здебільшого власники не підвищували їх на тлі нестабільності та проблем з енергетикою, розуміючи ризик простою.

Експертка зауважує, що в Києві та інших великих містах медіанні орендні ставки залишилися в межах січневих значень. Якщо коливання й були, то не перевищували 2 – 3% і мали здебільшого індивідуальний, а не ринковий характер.

У березні різкої зміни цінових тенденцій не очікується. До завершення опалювального сезону орендні ставки залишатимуться стабільними, а потенційні зрушення можливі лише після зниження енергетичних ризиків. Навіть у цьому разі мова йтиме не про стрибок цін, а про поступовий перерозподіл попиту між регіонами та типами житла,
– підсумовує Вікторія Берещак.

Цікаво! Точкові підвищення цін на доступну оренду житла фіксували на окремих регіональних ринках. Йдеться про зростання на 5 – 7%, але воно не було системним і не поширювалося на середній чи високий сегмент. Здорожчання оренди відбулося там, куди переїжджали люди з тимчасово окупованих або прифронтових територій.

Як зазначив у коментарі 24 Каналу фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, історично березень був місяцем стабілізації гривні. Існує сезонний тренд, який свідчить про можливість її укріплення на 0,5 – 1%. Проте також є й ризики, головний із яких – воєнний.

Андрій Шевчишин,

фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків

Традиційно для гривні березень (та й квітень) – це період, коли курс демонструє укріплення. Наприклад, 17 з останніх 24 років гривня укріплювалася в березні й лише 7 років падала. Серед цих років – 2014-й, коли була значна девальвація після початку війни з Росією, 2020 рік – нестандартне сильне падіння, бо там також були проблеми. Проте для більшості років березень і квітень – це місяці стабілізації, покращення.

На думку експерта, основними факторами, які впливатимуть на курс долара та євро щодо гривні в березні, будуть:

  • активний початок підготовки аграріїв до посівної;
  • період квартальних податків, авансових платежів та великих надходжень;
  • ймовірність деякого зниження імпорту газу й електроенергії з огляду на наближення кінця опалювального сезону, що, проте, може зазнати коригування через виклики й потреби воєнного стану;
  • світовий рух у парі євро-долар.

Також варто зважати на невизначеність щодо фінансування дефіциту бюджету. МВФ схвалив для України нову програму на 8,1 мільярда доларів, проте питання кредиту на 90 мільярдів євро від Європейського Союзу не закрите через блокування рішення Угорщиною.

Андрій Шевчишин зауважує, що ризик недофінансування нині з'являється на горизонті також через проблеми з рівнем податкових надходжень, які можуть не відповідати очікуваним через економічну слабкість, енергокризу, високі витрати на електроенергію, ускладнену логістику через руйнування доріг після зими тощо.

Відповідно, бюджетний дефіцит буде більшим, ніж очікувалось. Це значить, що ми використовуємо залишки й те, що надходить, значно швидше, ніж мали б. І в такому разі буде тиск на гривню,
– підсумовує фінансовий аналітик.

За прогнозом Андрія Шевчишина, у березні можна очікувати коливання курсу долара в межах 42,75, – 43,75 гривні, а євро – в діапазоні 50,5 – 51,5 гривні.

Зверніть увагу! На 2 березня Нацбанк встановив офіційний курс долара на рівні 43,09 гривні (-11 копійок проти 27 лютого), а євро – 50,86 гривні (-16 копійок).

Як можуть змінитися ціни на харчові продукти в березні, у коментарях 24 Каналу розповіли експерти Інституту аграрної економіки.

Ціни на овочі та фрукти, як і ринкова пропозиція, залежатимуть від обсягів їх постачання, умов і вартості зберігання, а також логістики, говорить науковиця Інна Сало. Впливають також підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників та ціни на пальне.

Інна Сало,

докторка економічних наук, головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Інституту аграрної економіки

Через додаткові витрати на зберігання у березні 2026 року очікується сезонне поступове здорожчання плодоовочевої продукції: овочів – до 7%, плодів – до 10% проти нинішніх цін.

За наведеними науковицею даними Мінфіну України, станом на 24 лютого проти кінця січня 2026 року знизилися ціни на овочі борщового набору: буряк, капусту, цибулю, картоплю. Також дещо здешевшали яблука (на 5,4%). Однак здорожчали банани, мандарини й апельсини, які в Україну імпортують.

Цікаво! В Україні господарства населення вирощують близько 88% овочів (до 7,5 мільйона тонн) та 80% фруктів (до 1,5 мільйона тонн).

Ситуація з цінами на м'ясо в Україні чотири роки поспіль перебуває під впливом розв'язаної Росією повномасштабної війни та її наслідків. Як зауважила науковиця Наталія Копитець, цьогоріч через тривалу відсутність електроенергії внаслідок атак продуктові супермаркети змушені були знижувати роздрібні ціни м'ясо.

Наталія Копитець,

кандидатка економічних наук, провідна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Інституту аграрної економіки

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у березні 2026 року підвищення роздрібних цін на основні види м'яса – яловичину, свинину та курятину – не очікується. Ціни залишаться на рівні лютого 2026 року.

Ситуацію на ринку загострює й зниження попиту з боку кінцевих споживачів. Через тривалі перебої зі світлом сире м'ясо люди купували менше, адже мали труднощі з його приготуванням та зберіганням.

За наведеними науковицею даними, з початку 2026 року станом на 25 лютого основні види м'яса здешевшали на 3 – 30,42 гривні за кілограм. Найбільше знизилися ціни на курятину:

  • тушка – 101 гривня за кілограм (-13,5%);
  • філе – 207,97 гривні за кілограм (-12,8%);
  • стегна – 140,67 гривні за кілограм (-3,9 %);
  • гомілки – 101,50 гривні за кілограм (-5,4 %).

Яловичий гуляш натомість здорожчав на 3,4% – до 399 гривень за кілограм. Ребра ж дещо впали в ціні – до 269,55 гривні за кілограм (-2,2 %). Свинина подешевшала на 1,3 – 2,9%, а ціни на солоне й домашнє сало залишилися без змін.

Ринок молочної продукції у 2026 році зазнав суттєвих коливань через погодні умови та економічні чинники, говорить науковець Іван Свиноус. Ускладнює ситуацію в галузі також скорочення поголів'я корів у сільськогосподарських підприємствах та домашніх господарствах.

Додатковий тиск на собівартість спричиняють підвищення вартості пального, ветеринарних препаратів, обладнання, а також запровадження нових вимог до утримання тварин. Витрати виробників зростають і через використання дизельних генераторів через відключення світла.

Іван Свиноус,

доктор економічних наук, провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Інституту аграрної економіки

Під впливом негативних світових трендів на біржові молочні товари на початку місяця спостерігалося незначне зниження закупівельних цін. Однак уже в середині періоду ринок продемонстрував протилежну динаміку, що спричинило їх зростання. Позитивна тенденція зростання може зберегтися і в березні 2026 року, попри традиційний сезонний фактор збільшення пропозиції молока.

За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, у березні 2026 року закупівельні ціни на молоко після підвищення становитимуть:

  • ґатунок екстра – до 18,53 гривні за кілограм (+6,5 %);
  • вищий – до 17,58 гривні за кілограм (+5,3 %);
  • перший – до 16,90 гривні за кілограм (+4,2 %).

Роздрібні ціни також можуть зрости:

  • пастеризоване молоко – на 2,5 % до 44,70 гривні за кілограм (+3,1 %);
  • твердий сир (на 50 %) – до 315,30 гривні за кілограм (+1,9 %);
  • сметану 20 % – приблизно до 145 гривень за кілограм (+4,3 %).

Водночас зростання цін стримує низька купівельна спроможність населення. Тож збільшення витрат виробників і переробників не вдається повністю перенести на кінцевого споживача.

Україна фактично повністю залежить від зовнішніх ринків через знищення найбільшого нафтопереробного заводу в Кременчуці. Тому зміни цін на пальне визначатимуть вартість нафти й нафтопродуктів на міжнародних ринках та курс долара. Водночас існують і внутрішні особливості, які впливають на ціни. Про це в коментарі 24 Каналу розповів експерт з енергетики Володимир Омельченко.

Володимир Омельченко,

директор енергетичних програм Центру Разумкова

У нас сьогодні на внутрішньому ринку домінують великі гравці, і, на жаль, рівень конкуренції недостатній. Існує певне недопрацювання антимонопольного комітету в цьому плані. І тому я думаю, що саме через це існує завищена маржа, яку отримують насамперед великі компанії, і це додаткове навантаження на споживачів. Ця додаткова маржа становить 5 – 6 і більше гривень. Навіть у деяких регіонах до 9 гривень досягає. Різниця ціни дискаунтерів і великих мереж теж велика, досягає іноді 7 – 8 гривень.

Експерт говорить, що нині складно передбачити, якими будуть ціни на пальне, адже дія більшості факторів не піддається впливу з боку України. Проте дещо все ж можна зробити. На думку Володимира Омельченка, уряд може допомогти посилити конкуренцію на ринку, що є запобіжником зростання цін.

З погляду експерта, важливу роль тут відіграє малий та середній бізнес, який зазнав додаткового тиску через запровадження авансових внесків із податку на прибуток. Навантаження цього податку є вищим через менші, ніж у великих компаній, проливання нафтопродуктів.

Я вважаю, що якщо не вжити заходів, насамперед не скасувати авансовий платіж на прибуток, і посилюватиметься ринкова влада великих мереж, то ціни будуть зростати. Тенденція буде до зростання. Її може зупинити тільки розвиток прозорості конкуренції на ринку,
– резюмує експерт.

За словами Володимира Омельченка, в умовах війни ринок нафтопродуктів є ключовим для України, адже від нього залежать як ціни на харчові продукти й товари широкого вжитку, інфляційні процеси, так і оборонна логістика.

Нагадаємо: щомісяця компанії, які займаються роздрібною торгівлею пальним, мають сплачувати авансові внески з податку на прибуток за кожну заправку. Сума внеску залежить від виду пального та обсягів його реалізації (30, 45 або 60 тисяч гривень).

Зауважимо, що після початку операції США та Ізраїлю проти Ірану та спричиненій бойовими діями затримки судноплавства в Ормузькій протоці світові ціни на нафту 2 березня зросли на 13%. Ф'ючерси на нафту марки Brent піднялися до найвищого з січня показника 82,37 долара за барель, а потім знизилися до 78,28 долара.

Експерт Володимир Омельченко висловив припущення, що підйом цін на нафту через події на Близькому Сході буде тимчасовим. Зрештою, вони повернуться до попереднього рівня подібно до того, як це відбувалося у 2025 році.

Зазначимо, що ОПЕК+ готує збільшення видобутку нафти через перебої з постачанням.