Чого ж чекати від останніх днів січня, якою буде погода в лютому, чи прийде в Україну рання весна та чи впливає тепла зима на погоду влітку – в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповіла синоптикиня Укргідрометцентру Наталія Птуха.

Читайте також 1 січня в Україні було встановлено аж 64 метеорологічні рекорди

У січні цього року на території України досить таки часто фіксували температурні рекорди. З чим пов’язане таке аномальне тепло і наскільки це вже стало тенденцією для нашої держави?

Так, дійсно, січень в Україні видався доволі теплим. Температура повітря у деякі дні була вищою за кліматичну норму. Загалом спостерігалися дві такі основні хвилі тепла: у перші дні січня – 1, 2 і 3 числа, та з 18 до 21 січня, коли були рекордні значення температури у більшості областей України.

Наші фахівці дослідили, що приблизно за ці два періоди на 115 метеостанціях зафіксували максимальні значення саме денної температури, а подекуди навіть і середньодобової. Це були найвищі показники за всю історію метеорологічних інструментальних спостережень: для Києва – 143 роки, для інших метеостанцій України – близько 100 років.

Такі показники по всій країні, звичайно ж, є досить аномальними. Максимальні плюсові температури були зафіксовані не лише, наприклад, для конкретного числа – 2 чи 18 січня, а для всього місяця. Тобто це найтепліші, найвищі значення температури. Тож можна сказати, що рекорди січня були побиті саме в цьому році.

Оновився також національний рекорд України для січня – у Джанкої повітря на Водохреще прогрілося до +21,1 градуса.

У Сваляві розцвіли підсніжники
У Сваляві на Закарпатті через теплу погоду зацвіли підсніжники / Фото Йожефа Молнара

Що ж це спричинило? У двох випадках була доволі схожа ситуація – виніс теплої повітряної маси, виніс тепла з Африканського континенту, тобто з півдня до території України.

Звичайно ж, це повітря дещо трансформувалося, коли проходило Середземне море, Чорне море. Але все одно це повітря до нас надійшло і вплинуло на значення температури. На додачу до таких рекордних значень можна сказати, що вплинув ще й безсніжний період, тобто енергія тепла не витрачалася на сніготанення, відповідно снігу не було, тому одразу гарно прогрівався приземний шар повітря.

Звичайно ж, такі періоди співпадають з антициклональним характером погоди, коли в нас малохмарно, спокійна погода і сонце може безперешкодно прогрівати приземний шар повітря у поєднанні з теплою повітряною масою, яка надійшла з Півдня. Відповідно тому ми й мали ось такі рекорди.

Температура, скажімо так, як фіксують наші науковці, подекуди відповідала навіть середині квітня. Тобто це дуже високі значення.

Не можна сказати, що такі хвилі тепла, в принципі, вже стали нормою, але вони дійсно можуть повторюватися і в наступні сезони. Адже як кажуть кліматологи, саме в зимовий сезон ми найінтенсивніше відчуваємо зміни клімату в нашому регіоні – зима стає дуже контрастною.

Звичайно ж, це абсолютно не виключає періоди холоду. Вони можуть бути і вони є. Ось зараз в Україні невеличкий мороз, подекуди він може бути навіть більшим. Та й загалом холодні періоди можуть повернутися. Тому саме в таких коливаннях температури і проявляється ця зміна клімату взимку.

Якщо говорити про останні дні січня, якою буде погода? Чи чекати нам все ж таки посилення морозів?

Нижне 15 градусів морозу до кінця січня ми не очікуємо. Такі показники можуть бути хіба що на Сході.

В останній тиждень січня переважатиме спокійна погода. Вночі – стабільний мінус практично по всій території України, а в денні години найближчі кілька днів буде від 3 градусів морозу до 2 градусів тепла. Звичайно ж, дещо тепліше буде на Закарпатті та в Криму – там стовпчики термометрів можуть піднятися до +5 градусів. І така тенденція збережеться до кінця січня, звичайно ж, з певними варіаціями залежно від дня.

Знаєте, це абсолютно хибне визначення, коли люди думають, що одного дня вони можуть подивитися погоду, наприклад, на місяць, запам'ятати її, записати чи роздрукувати і дотримуватися цього прогнозу. Це абсолютно невірний і хибний шлях, так не можна робити. Погода змінюється практично щохвилини. Тому синоптики працюють цілодобово, а прогнози уточнюють по декілька разів на день.

Вдень з'являється основний прогноз на завтра, а вранці він уточнений. Адже атмосфера дуже рухлива і зміни можуть відбуватися постійно.

Чому на Сході України морози зазвичай сильніші?

На нашу територію впливає антициклон. Найчастіше – це антициклон саме з північного сходу, зі сходу. Його центр переважно розташований на території Росії, а ми – в його периферії. Тобто західна частина антициклону впливає на нас. І відповідно східні області перебувають трохи ближче до центру антициклону, через що холод у них може відчуватися сильніше, а температури бути дуже низькими, майже арктичними.

Навіть максимальний показник температури, тобто рекордний мінус, який коли-небудь фіксували на території України, був якраз на Луганщині – це понад 41 градус морозу. Зокрема, 8 січня 1935 року на метеостанції Луганськ спостерігалося -41,9 градуса.

У січні на території України поки було мало снігу і переважно він йшов з дощем. З чим це пов'язано і чи чекати ще українцям снігопаду?

Чому змішана фаза? Тому що коли є високі значення температури, у нас йде не сніг, а дощ, адже сніг відповідно тане і йдуть опади рідкої фази. Тому так, у нас майже не було снігу упродовж січня.

Якраз зараз є тенденція до того, що все ж таки погода набуває зимовий характер. Вночі маємо стабільний мінус. Навіть вже на цих вихідних подекуди по Україні може бути невеличкий дощ у поєднанні з мокрим снігом.

Тому все таки є надія, що трішечки буде падати сніжок. Дещо більший може бути, звичайно ж, у Карпатському регіоні. Однак, якогось сталого снігового покриву, сильних снігових заметів до кінця січня не очікуємо.

В Україні не буде сильних снігопадівСильних снігопадів у січні не прогнозують / Фото Валентини Поліщук, 24 Канал

Якщо врахувати тенденції січня, якою буде погода у лютому?

Можливо, це моя особиста думка, але багато синоптиків і науковців схиляються до того, що у лютому можуть бути певні зниження температури. Але, коли конкретно і чи будуть взагалі, поки що складно казати.

Є тенденція зараз, що початок лютого буде близький до норми, а надалі вже будемо дивитися й уточнювати. Норма середньої місячної температури для України -2,2 градуса.

Чи будуть в Україні сильні морози? Чи чекати нам -25...-30 градусів?

Тенденція останніх років показує, що таких сильних морозів стає все менше. Однак виключати морозні періоди не варто. У нас ще попереду трохи менше половини зими.

Звичайно ж, морози можуть бути різної інтенсивності. Однак, наскільки я знаю, наші науковці поки що не прогнозували -25 – -30 градусів.

Все ж таки тенденція йде до того, що взимку спостерігається коливання температури від морозних періодів до теплих. А інтенсивність морозів, як і тривалість холодних періодів, стає меншою.

Зауважу, що ми, Укргідрометцентр, більше як оперативні синоптики. Наша основна відповідальність – погода десь на 5 діб: консультативний прогноз і оголошення про штормові попередження або небезпечні метеорологічні явища. Але, звичайно, сезонні прогнози також мають бути, просто як тенденція.

лебедіВ Україні все менше морозів / Фото Валентини Поліщук, 24 Канал

Як ви вважаєте, тепла зима все ж таки корисна для України чи ні?

Це доволі суб'єктивне питання. Звичайно ж для ситуації, у якій зараз перебуває Україна, тепло серед зими приємне і більш комфортне. І це менше навантаження на енергосистему. Однак, з іншого боку, є наш аграрний комплекс, багато культур і, на жаль, коли були ось такі теплі періоди, деякі з них розпочали вегетацію. А потім ми знову бачимо, що починається зниження температури, морози. Відповідно, це може негативно вплинути на певні аграрні культури.

Це, звичайно, вже питання до аграріїв, які у них нюанси, яка рослинка прокинулася, що на неї впливає і скільки градусів морозу вона може витримати: чи загине, чи ні. Але те, що вже розпочалася вегетація, особливо в південних районах, а потім можуть настати морозні періоди, звичайно, вплине негативно.

Чи можна наразі розраховувати, що весна цього року теж прийде швидше? Зважаючи на таке різке потепління зараз, взимку.

Дивлячись, які в нас були аномальні перепади температури у січні, братися зараз прогнозувати, якою буде весна, доволі складно. Багато науковців схиляються до того, що розслаблятися не варто, тому що компенсація за ці теплі дні серед зими дійсно може бути десь у лютому або березні.

А тепла зима може вплинути на погоду влітку? Чи пов'язано це якось між собою?

Безпосередньо такої кореляції науковці не прослідковують. Усе залежить від глобальних синоптичних процесів. Наприклад, на погоду в Україні впливає явище, яке відбувається в Тихому океані, коли там йде певна циркуляція температури води, а повітря і холодне, і тепле. Там просто дуже великі якраз-таки масштаби. Відповідно це дає поштовх на всю планетарну погоду і, звичайно ж, впливає на територію України.

Тож залежить від того, якою взагалі буде циркуляція на планеті у той момент, коли саме погода прогнозується.

Як синоптики проводяться метеорологічні спостереження?

Спостереження в Україні проводяться більше, ніж на 150 метеостанціях. Кожні 3 години метеоролог виходить на метеостанцію. Також вже є багато автоматизованих датчиків на метеостанціях, які постійно моніторять певний стан метеорологічних величин. Такі спостереження проводять по всьому світу і на їх основі складають синоптичні карти різних регіонів планети.

Відповідно нам для України найактуальніше Європейський континент. Синоптик аналізує ситуацію. Також він дивиться на прогностичні моделі. Вони дуже складні і розраховуються на суперкомп'ютерах. В Україні таких суперкомп'ютерів, на жаль, немає. Однак зараз іде співпраця, скажімо так, будуть певні доступи до світових лідерів щодо прогнозування саме нових прогностичних моделей для території України.

Зараз ми, звичайно, ними теж користуємося, але, можливо, не всіма і не повними параметрами. Синоптик аналізує ці моделі, адже кожна по-своєму може відображати майбутній прогноз. У певну модель закладені одні параметри, в іншу – інші, тому відповідно і прогноз моделей може відрізнятися.

Окрім того, аналізуються супутникові дані – це важливо для прогнозування попереджень про небезпечні метеорологічні явища, особливо влітку.

Синоптики працюють постійно. У нас є зміни і вдень, і вночі. Все уточнюють і надсилають інформацію до державних установ. Перш за все, до Державної служби з надзвичайних ситуацій, в структуру якої якраз ми входимо, ну і до інших, щоб всі були в курсі.

І зараз ми почали таку популяризаційну роботу в соцмережах, телеграм-каналах, щоб доносити простим користувачам, споживачам офіційну інформацію, щоб потім знали, де саме дивитися.

Ми несемо відповідальність за свої прогнози. Якщо щось не справджується, ми аналізуємо, чому, які моменти були не враховані, яка модель краще спрацювала, яка ні. Тобто сьогодні прогнози покращуються.

Небезпечно дивитися сайти, де немає синоптиків. А у нас немає синоптиків на жодному, окрім Українського гідрометцентру.

Неофіційні сайти використовують просто якусь одну прогностичну модель. Ніхто її не аналізує, не проводить її верифікацію, як вона справджується, ніхто її не коригує. Тобто синоптик туди не вносить свої корективи. І ця модель просто може відображати абсолютно, скажімо так, голий прогноз, який доволі часто не відповідає дійсності.

Потім багато нарікань від споживачів. Однак, синоптики, по суті, не мали навіть ніякого відношення до того сайту і до тієї прогностичної моделі.