Бог – це любов: проректор УКУ розповів про релігію, ЛГБТ-скандали та студента Притулу

"Бог – це любов", – наголошує Шеренговський. Ми з ним зустрілися у Центрі Шептицького – "культурному серці" ВНЗ. Під звуки церковного дзвона поговорили про вплив релігії на навчання, антивакцинаторів-викладачів, ЛГБТ-скандали, студента Притулу та плагіат у роботах можновладців. Яким має бути університет майбутнього, а також у чому переваги "дистанційки" та кліпового мислення – також читайте у матеріалі.

Важливо Чи можуть запровадити примусову COVID-вакцинацію в Україні та наскільки це законно

Як пандемія вплинула на навчання 

Пандемія коронавірусу докорінно змінила життя студентів. На зміну денному навчанню прийшла "дистанційка". Як УКУ долав нові виклики та змінював підхід до освітнього процесу?

Для нас не були новизною дистанційна чи змішана форми навчання, адже ми задовго до пандемії адаптували Moodle (систему управління навчанням – 24 канал) під себе. Студенти мали доступ до лекцій та додаткових матеріалів на онлайн-платформі.

У дистанційної освіти є й суттєві переваги. До пандемії було моветоном мати іноземного професора, проте зараз все змінилося. Нам не потрібно їхати до Латинської Америки чи Азії, щоб зв'язати людей разом та поділитися з ними закордонним досвідом.

За словами Шеренговського, дистанційне навчання має й переваги / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Я спілкувалася зі студентами УКУ щодо навчання під час пандемії. Вони кажуть, що їм доводилося відстоювати своє право на самоізоляцію. Буцімто, незважаючи на збільшення кількості хворих на COVID-19 в групі, студентів все одно змушували навчатися на денній формі.

Форма навчання під час локдауну залежала від спеціальності, інколи навіть від курсу. У нас було наступне правило: якщо у групі хтось із студентів захворів на коронавірус, або був контактною особою, то ми переводили всю групу на два тижні на дистанційне навчання

Викладачі наполягали на зустрічі в кампусі (університетське містечко – 24 канал) для вивчення деяких предметів та проведення лабораторних досліджень, однак з дотриманням маскового режиму та соціальної дистанції. У студентів ж вдома немає такого технічного забезпечення, яке є на території університету.

"Ми відкрита академічна спільнота, однак УКУ не є ліберальним об'єднанням"/ Фото Валентини Поліщук

Станом на 5 червня 76% працівників УКУ отримали першу дозу вакцини від COVID-19. Яка ситуація зараз?

Точно сказати не можу, але точно понад 80%. Я й сам вакцинований Pfizer.

Чудова статистика у порівнянні з іншими університетами. Однак скандал з викладачем УКУ Петро Гусаком все одно важко забути. Він й досі вважає пандемію коронавірусу та вакцинацію міжнародною змовою, а також розповсюджує фейки щодо вмісту вакцин. Як ви ставитеся до таких антинаукових заяв своїх педагогів?

Це – особиста позиція викладача. Як церква, так і університет дотримуються точки зору, що вакцинація рятує наше суспільство. Проте не варто забувати про медичні протипоказання для щеплень.

Ректор та президент УКУ (Богдан Прах та Борис Ґудзяк – 24 канал) одними з перших вакцинувалися. Але в деяких людей, зокрема наших викладачів, є власні помилкові позиції.

Освітні скандали та закордонний досвід

Перейдемо до теми освіти. Владика Борис Ґудзяк в інтерв'ю "Українській правді" називає "розчаруванням та проблемою" призначення пана Шкарлета міністром освіти. Погоджуєтеся із думкою президента УКУ?

Інституційно ми (університет – 24 канал) підтримуємо реформи Міністерства, які йдуть на користь. Несхвалення стосувалося, яким шляхом обрали ту особу. Шкарлет став міністром освіти, незважаючи на суспільний протест багатьох університетів та академічної спільноти. Він не надав остаточної відповіді щодо доброчесності (можливого академічного плагіату у роботах – 24 канал). В УКУ ж вчать студентів трохи іншим речам.

УКУ підтримує реформи, які йдуть на користь країні, зазначив Шеренговський / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Не можу не загадати ще один освітній скандал. Певно, вам було важко спостерігати, як нардеп від ОПЗЖ Ілля Кива захищав кандидатську дисертацію…

Було важко спостерігати, особливо згадуючи свої аспірантські часи.

За темою Відповімо у наступній роботі, – Кива осоромився під час захисту дисертації

"Спільнотність, яку ми в УКУ вибудовуємо, не повинна закінчуватися навчанням за партами" / Фото Валентини Поліщук 

Можемо сказати, що цінність вищої освіти повністю нівелювалася в Україні?

Диплом більше не є квиточком, який веде до автоматичного працевлаштування. Однак ми бачимо чимало запитів на ціложиттєве навчання. До УКУ на магістратуру приходять за другою чи третьою освітою. У більш дорослому віці вступають вже не за дипломом, а за досвідом та обміном навичками.

Всі обговорюють професійні та сертифікаційні короткострокові програми, які мають допомогти розібратися в житті та отримати все необхідне, щоб потім вийти на вулицю і "лікувати" цей світ.

"Диплом більше не є квиточком, який веде до автоматичного працевлаштування​" / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Ви вивчали "Міжнародні відносини" в ЛНУ імені Івана Франка, а потім багато стажувалися за кордоном. За вашими спостереженнями, чим відрізняється навчання в американських та європейських університетах від навчання в Україні?

Ми маємо справу різних систем. Американська система освіти відрізняється від європейської та нашої. Коли я відвідував Штати, то основна різниця полягала у можливості вибирати курси та вибудувати індивідуальну траєкторію освітнього процесу. Під час навчання на магістратурі (в ЛНУ ім. Івана Франка – 24 канал) я такого не мав.

Зараз же це є нормою та вимогою. Інше питання – в доступі до бібліотек та баз. Наразі не всі університети можуть собі це дозволити. Проте студенти цього покоління є достатньо благословенними в іншому плані. Є чимало програм обміну, які дозволяють їм навчатися за кордоном, зокрема Erasmus, Fulbright, UGRAD. Як у члена Світової федерації католицьких університетів в нас є й свої програми обміну.

• Erasmus – програма обмінів студентів, викладачів та науковців країн-членів Євросоюзу;
• Fulbright – програма наукових обмінів США, яку фінансує Держдеп Штатів;
• UGRAD – програма студентського обміну, яка дозволяє протягом одного академічного семестру навчатися у Сполучених Штатах.

Чи є місце в УКУ для атеїстів та представників ЛГБТ

"Я хочу, щоб український університет майбутнього був тим місцем, де будь-який студент чи студентка незалежно від віку мали можливість навчитися мовам розуму, рук та серця" / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

От ви щойно говорили стосовно переваг УКУ як члена католицької спільноти. А чи є в університеті атеїсти серед студентів та викладачів?

У нас – різний пул студентів. Є протестанти, католики, православні та атеїсти. Ми раді з усіма ділитися християнським сприйняттям світу. Проте наша місійність, цілісність та цінність як католицького університету вимагає певного ставлення викладачів і студентів. Якщо ваше єство не може це прийняти, то ніхто насильно баптизувати не буде.

В УКУ є певна позиція церкви / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Наші докторські дипломи визнають в будь-якому католицькому університеті в усьому світі. Тому як католицький університет ми маємо дотримуватися певних наративів Папського декрету. Викладачі, які навчають богословським дисциплінам, мають отримати дозвіл очільника церкви через декана, щоб викладати в УКУ.

Тобто представникам ЛГБТ не має місця у вашому ВНЗ?

Вони мають розуміти, що наш університет – католицький, де є певна позиція церкви. Ми відкрита академічна спільнота, однак УКУ не є ліберальним об'єднанням. Якщо ви пропагуєте чужі для нас цінності та відкидаєте норми християнського життя, то краще нам розійтися в різні кутки. Хоча ми закликаємо усіх до діалогу.

За вашими словами, згідно з Папським декретом, існують певні наративи до відбору викладачів. А як тоді у вас працювала Альона Ляшева, ексвикладачка кафедри соціології УКУ? В одному з Facebook-дописів вона підтвердила свою бісексуальність…

Можливо, тут ми пропустили якийсь певний аспект. Викладачка в якийсь момент відчула, що вона не може себе стримувати та почала пропагувати антихристиянські речі.

І це певним чином також впливає на формування студентів як особистостей. Можна подивитися коментарі викладачки. Вона сказала, що жодної озлобленості не має. Просто зрозуміла, що більше не буде тієї хімії, яку вона очікувала тут мати.

Притула, Поплавський та "студентський паб"

Питання до вас як до проректора одного з провідних університетів країни. Як ви ставитеся до відкриття "факультету ТікТоk" в Київському університеті культури та мистецтв?

Мене тішить, що це не справжній факультет. Це тільки брендована така назва додаткової освітньої послуги, вечірньої програми. Михайло Михайлович (Поплавський – 24 канал) завжди любив бути таким яскравим. У певному аспекті йому можна навіть поаплодувати. Все ж він звертає увагу молоді на сучасні речі та хоче її якось заохотити навчатися.

Цікаво знати Михайло Поплавський відкрив факультет ТikТоk

"Часто ми бачимо лише те, що самі формуємо" / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

У рамках проєкту "Люди Шептицького" ви зазначили: "Для мене Центр Шептицького – достатньо добре і оригінально продуманий, тут важко знайти, щоб ще можна було додати. Загалом бракує хорошого студентського пабу поруч за всіма британськими канонами". Поясніть детальніше.

Це був напівжарт, суть якого полягає, звичайно, не у пабі. Після пар студенти необов'язково мають пити ель чи пиво, хоча вони і так це прекрасно роблять. Справа в тому, що спільнотність, яку ми в УКУ вибудовуємо, не повинна закінчуватися навчанням за партами. За дверима університету продовжується освітній процес. Ця культура певний час була притаманна саме британським вишам. Неважливо, чи дискутуватимуть студенти за чашкою кави або за келихом сидру.

Тоді давайте поговоримо про відомого студента вашого університету, який також полюбляє жартувати. Цьогоріч український телеведучий Сергій Притула вступив до УКУ на магістерську програму "Публічне управління та адміністрування". Чи відвідує пари шоумен? Як навчається?

Він тільки вступив до університету. Пари відвідує, веде себе чемно. Фото є. Сесія покаже, як вчиться. Сергій і раніше долучався достатньо активно в межах волонтерської діяльності. Про це нечасто можна прочитати та почути. Також співпраця з ним була у рамках нашої фандрейзингової кампанії, яку ми проводили.

Не проґавте Не віртуальна історія, – інтерв'ю з Сергієм Притулою про власну партію та вихід з шоу-бізнесу

Кліпове мислення та вивчення політології

В УКУ ви працюєте не лише проректором, а й старшим викладачем кафедри політичних наук. У студентів цього покоління розвинулося кліпове мислення, внаслідок якого їм буває важко концентруватися. Як в таких умовах успішно доносити до них інформацію?

Кліпове мислення має свої переваги. Раніше студенти могли багато читати та писати, а зараз вони більше у пошуках емоційних контактів.

У енцикліці (офіційний пастирський лист – 24 канал) "Laudato Si" Папа Франциск наголошує, що справжня освіта – "це не лише наповнення голови концептами, а навчання тому, як вживати три мови: розуму, серця і рук". Я вірю, що університет має будувати діалог з суспільством цими трьома мовами.

Ми хочемо, щоб студенти не просто навчалися, а допомагали суспільству, спільноті. Для цього потрібно розв'язувати практичні кейси, співпрацювати з громадами чи конкретними стейкголдерами (групами впливу – 24 канал), а також аналізувати реальну політику.

Щодо політики. У вас є ще одна іпостась. Ви – політолог, який спеціалізується на міжнародних конфліктах. Для досягнення омріяної посади політик інколи має брехати та маніпулювати, цинічно ставитися до життя. Як це все укупі поєднується в Українському католицькому університеті?

Часто ми (люди – 24 канал) бачимо лише те, що самі формуємо. Якщо хтось має цинічне мислення, і якщо хтось поступає цинічно, це не означає, що все оповите цинізмом. Ми просто маємо кількох таких людей і таку поведінку. З іншого боку, якщо всі так чинитимуть, то й вся політика виглядатиме цинічно. От ми й вчимо студентів, як до цього не дійти.

На курсах з тієї ж політичної теорії студенти обов'язково знайомляться з трактатом Мак'явеллі "Державець" – "настільною Біблією" всіх політиків. Цей твір – точно не про доброчесність можновладців…

Ще є збите розуміння Мак'явеллі, але окей. Це може бути один шлях, але є багато успішних прикладів, коли етично та морально чинили і також вигравали.

Наведіть приклади.

Коли відбувалася деокупація Австрії, то ніхто не міг повірити, що Союз забере війська. СРСР звинувачували у бажанні захопити всю Австрію. Однак в певний момент радянські війська забралися та пішли.

Інший приклад. Внаслідок Карибської кризи багато чого могло відбутися, але не відбулося. В певний момент питання особистої вигоди та користі відійшло і ми зрозуміли, що суспільство не виживе, якщо ми (світова спільнота – 24 канал) вчинимо інакше.

Освіта в Афганістані та "добрі часи"

Студенти мають аналізувати реальну політику / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Ще одне освітнє питання до вас як до експерта з міжнародних конфліктів. В Афганістані жінки більше не можуть здобувати освіту через захоплення влади "Талібаном". Ми можемо припустити, що радикальні військово політичні угруповання захоплять владу в інших країнах?

Таке може статися, однак Афганістан – специфічний випадок. Ми багато бачили, як фундаменталісти поверталися до влади. Аналогічні ситуації виникали. Після повалення шаха в Афганістані не було доброї історії та влади. Країною керували соціалсти та диктатори.

Питання нерівності навіть у доступі до освіти остаточно не вирішили. Сільські жителі її не мали. Мусимо казати правду. Були й кейси з корупцією, коли американські солдати ще перебували у країні. Чимало грошей було влито, але куди вони пішли? Десь дорогою загубилися.

У людей не було моделі життя, притаманної їм. Модель ліберальної демократії, принесена ззовні, не була їхньою, тому люди до неї не встигли адаптуватися. Потім прийшли таліби, які принесли їхню середньовічну та стару модель п'ятого століття. Повернулися до так званих "добрих часів".

Стосовно "добрих часів". Давайте змоделюємо, яким має бути університет майбутнього.

Я хочу, щоб український університет майбутнього був тим місцем, де будь-який студент чи студентка незалежно від віку мали можливість навчитися мовам розуму, рук та серця. Це означає бути цілісною людиною та розуміти складнощі, формувати себе як професіонала, як добру людину.